Рішення № 74727713, 24.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 р. Справа № 818/1277/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача - Манагарової О.Я.,

представника відповідача - Артеменка Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства по операціях з ТОВ "Брітіш Петролеум". За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 84906 грн. Вважає податкове повідомлення-рішення протиправним.

Висновок про порушення податкового законодавства зроблено відповідачем на підставі припущень про неможливість вчинення господарських операцій позивачем та його контрагентом та на підставі негативної інформації щодо "ТОВ "Брітиш Петролеум".

Позивач уклав з контрагентом договір постачання нафтопродуктів. За умовами договору ТОВ "Брітіш Петролеум" поставлено, а позивачем отримано та оплачено дизельне пальне. При цьому оформлені належні документи, операція відображена в бухгалтерському обліку позивача. Придбане пальне використовувалось у господарській діяльності.

Відповідно до вимог ст. 198 п. 198.6 ПК України податків накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ТОВ "Брітіш Петролеум" задекларовано придбання дизельного пального в кількості, що перевищує придбану позивачем. За таких обставин висновок про неможливість здійснення поставки через відсутність необхідної кількості товару є необґрунтованим. Крім того, перевірка отримання товарів контрагентом не проводилась.

Також безпідставними є висновки про невідповідність складеної документації вимогам законодавства. Надані на перевірку документи, в тому числі і товарно-транспортні накладні, складені у відповідності до вимог закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність".

Висновок про відсутність достатньої для виконання поставки кількість працівників ТОВ "Брітіш Петролеум" також не є обґрунтованим.

Стосовно негативної інформації щодо ТОВ "Брітіш Петролеум" позивач зазначає, що навіть за наявності такої інформації вона не може вплинути та на податкові зобов'язання позивача і стосується виключно особи контрагента, оскільки відповідальність носить індивідуальний характер.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0000851407.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Позов не визнав. Підставою для висновку про заниження позивачем сум податку на додану вартість стала встановлена в ході перевірки відсутність належного документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання пального у ТОВ "Брітіш Петролеум".та наявна податкова інформація щодо цього платника. Взято до уваги участь ТОВ "Брітіш Петролеум" у схемі конвертації безготівкових коштів, мінімізації податкових зобов'язань, відображення в обліку фіктивних відносин з ТОВ Центр Торг Компані".

Надана на перевірку товарно-транспортна накладна № Р180 від 22.02.2017 не містить конкретної адреси пункту навантаження, відсутня марка автомобіля перевізника, відсутні прізвище та підпис водія у графі про прийняття вантажу. Зазначено, що перевізником товару є ТОВ "Брітіш Петролеум", а водієм вказано ОСОБА_3. Відповідно ж до розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб та сум утриманого податку за 1 квартал 2017 року така особа працівником ТОВ "Брітіш Петролеум" не зазначена.

На перевірку надано паспорт якості № 1712 від 22.12.2016 на пальне ДТ-3-К5 сорт F згідно з яким виробником пального є ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод" республіка Білорусь. ТОВ "Брітіш Петролеум" не є імпортером пального. Зі змісту ухвали суду про арешт майна у кримінальному провадженні вбачається, що ряд підприємств, в тому числі і ТОВ "Брітіш Петролеум", є учасниками операцій з реалізації сфальсифікованих пально-мастильних матеріалів, що не відповідають державним стандартам. Також враховано відсутність у постачальника власних чи орендованих офісних та складських приміщень.

Податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала із зазначених підстав. Пояснила, що під час перевірки надано належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджується придбання пального. Також належними документами підтверджується подальше його використання. Перевірка контрагента не проводилась, а висновки про порушення ним законодавства зроблено відповідачем на підставі припущень. Також пояснила, що наданий розрахунок судових з витрат відповідає умовам договору. Зазначені у розрахунку витрати часу є об'єктивно необхідними для підготовки позову та підготовки до участі у судових засіданнях.

Представник в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що відповідач вважає завищеними витрати на правову допомогу. Справа не є складною, стосується лише операцій з одним контрагентом. Не подано розрахунку здійснених позивачем витрат, доказів виконання адвокатом роботи та вартості таких робіт. Заявлена сума витрат є неспівмірною до ціни позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Брітіш Петролеум" за лютий 2017 року. За наслідками перевірки 12.03.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0000851407, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 67925 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у суму 16981 грн. (а.с. 39-40).

З акту перевірки вбачається, що в ході її проведення відповідачем зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення позивачем операції з придбання пального у ТОВ "Брітіш Петролеум", безпідставне віднесення до податкового кредиту сум податку та тим самим заниження податкових зобов'язань.

Відповідно до ст. 198 п. 1981, п.п "в", п.п. 198.2, 198.3 ПК України (в редакції на момент виникнення правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України. 98.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6, зазначеної статті, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 21.02.12017 позивачем укладено з ТОВ "Брітіш Петролеум" про постачання нафтопродуктів № 560. Відповідно до умов договору контрагент позивача зобов'язався передати у власність позивача бензин А-92, А-95 та дизельне пальне, а позивач прийняти та вчасно оплатити товар. Кількість, асортимент та ціну сторони договору домовились визначати у накладних. Постачання здійснюється в рамках базисів поставки: CPT - пункт призначення, вказаний Покупцем в заявці, EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаний Постачальником, FCA - станція або пункт відправлення/естакади наливу на території, вказаній у Додатку до Договору. Базис постачання партії товару визначається згідно заявки на постачання товару. (а.с. 41-46).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії рахунку на оплату № 169 від 21.02.2017 на суму 407550 грн.,у тому числі ПДВ 67925 грн.; видаткової накладної № 180 від 22.02.2017 на партію дизельного пального в кількості 20900 л, зазначеної вартості; платіжного доручення № 261 від 23.02.2017 з відміткою банку про проведення оплати; товарно-транспортної накладної № 180 від 22.02.2017; паспорту " 1712 на пальне дизельне ДТ-З-К5, сорт F, СТБ 1658-2015; проводки по рахунку № 377; податкової накладної № 98 від 22.02.2017; витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 308750 (а.с. 47-54).

Також подано копію податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 з додатку до якої вбачається відображення позивачем операції з придбання товару у ТОВ "Брітіш Петролеум" зі сплатою ПДВ у зазначеному вище розмірі. На підтвердження реального отримання пального та його подальшого використання у господарській діяльності, надано копії лімітно-заборних карток (а.с. 53-97)

Крім того, самим відповідачем в ході перевірки встановлено та відображено в акті перевірки, що операція з придбання пального та подальшого його використання відображена у бухгалтерському обліку СВК "Агрофірма "Перше травня" (а.с. 17-18).

Відповідач вказує на недостовірність та неповноту інформації, зазначеної в товарно-транспортній накладній. Так, посилаючись на податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, вказує, що ОСОБА_3, зазначений в накладній як водій, на момент здійснення операції не перебував у трудових відносинах та не отримував виплат від ТОВ "Брітіш Петролеум" (а.с. 118-119, 122). Також вказує на ряд недоліків накладної . Суд вважає, що наявність таких недоліків товарно-транспортної накладної не спростовує тверджень позивача про фактичне отримання товару, оскільки характер правовідносин: час, склад учасників правовідносин, їх права та обов'язки, кількість та вартість товару можуть бути встановлені на підставі інших, досліджених відповідачем в ході перевірки та судом у судовому засіданні, документів.

Також відповідачем подано фінансовий звіт ТОВ "Брітіш Петролеум" з якого вбачається відсутність основних засобів, з чого відповідачем зроблено висновок про відсутність складських приміщень та обладнання, необхідного для виконання умов договору (а.с. 120-121). Суд вважає, що такий висновок ґрунтується на припущеннях. Судом встановлено, що перевірка ТОВ "Брітіш Петролеум" не проводилась можливість здійснення ним задекларованих операційне досліджувалась. З договору між позивачем а ТОВ "Брітіш Петролеум" не вбачається, що відвантажування пального має відбуватися виключно з місць зберігання, що належать на праві власності чи перебувають у користуванні останнього. З фінансового ж звіту вбачається декларування ТОВ "Брітіш Петролеум" запасів, у тому числі готової продукції, дебіторської заборгованості, оборотних активів.

Також необґрунтованим суд вважає висновок відповідача про відсутність у ТОВ "Брітіш Петролеум" працівників у кількості, достатньої кількості для виконання умов договору з позивачем. З наведених документів вбачається, що на момент здійснення операції постачання у трудових відносинах з ТОВ "Брітіш Петролеум" крім керівника перебувало п'ять осіб, у першому кварталі 2017 року товариством здійснювалось нарахування та виплата коштів на користь дев'яти фізичних осіб. Відповідачем не надано будь-якого обґрунтування щодо застосованого ним механізму визначення достатньої кількості працівників для постачання 20 900 літрів пального.

Відповідач як на підставу для прийняття ним рішення вказує наявність негативної податкової інформації стосовно ТОВ "Брітіш Петролеум", але будь-яких доказів існування такої податкової інформації, її змісту до суду не подано. В акті перевірки вказується на наявність процесуальних документів у кримінальних провадженнях, що за переконанням ГУ ДФСУ Сумській області є підставою для висновків про не підтвердження постачання пального позивачу. З такою позицією суд погодитись не можу.

В акті перевірки наведено цитату ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/15458/16-к зі змісту якої вбачається, що кримінальне провадження ніяким чином не стосується відносин між позивачем та ТВО"Брітиш Петролеум" що виникли з договору постачання нафтопродуктів. Крім того, ухвала слідчого судді про арешт майна у кримінальному провадженні приймається в порядку та для цілей, встановлених КПК України. Не свідчить про встановлення вини у вчиненні злочинів, а тому посилання відповідача на обставини, викладені в ухвалі слідчого судді, як на встановлені факти протиправних дій ТОВ "Брітиш Петролеум" суд вважає безпідставним.

Також в акті перевірки наведено цитату витягу з вироку Дніпровського районного суду м. Києва в справі №755/3289/17 зі змісту якого вбачається, що судом встановлено вину у чиненні злочинів службовими особами ТОВ "Центр Торг Компані". У вироку суду відсутні висновки щодо операцій з постачання пального позивачу.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем ніякими доказами не спростовано первинних документів, що надані позивачем на підтвердження операції з придбання пального у ТОВ "Брітиш Петролеум". Відповідачем не доведено правомірності винесення ним податкового повідомлення-рішення від 12.03.2018 № 0000851407, яким збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на 67925 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції у суму 16981 грн.,у зв'язку з чим суд вважає необхідним визнати його протиправним та скасувати.

Позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати: судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем подано договір про надання професійної правничої допомоги відповідно до умов якого гонорар адвоката становить 7000 грн. (а.с. 98-99). Також подано розрахунок вартості послуг, копію платіжного доручення про сплату коштів в сумі 7000грн. Додаткову угоду до договору, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок їх вартості (а.с. 100, 102, 147-149). З наданих документів вбачається, що позивачем прийнято виконані роботи, вартість яких становить 7000грн. Відповідно до розрахунку з них 5 годин витрачено на складання позовної заяви, 1 година на підготовку копій документів, складання опису вкладення цінного листа та направлення позову до суду, 3 години на підготовку до судового засідання та 1 година на участь у судовому засіданні. Відповідно до платіжного доручення, позивачем сплачено адвокату 7000 грн. Також позивачем подано фіскальні чеки, описи вкладення , що підтверджують витрати на оплату поштових відправлень з позовною заявою та направлення заяв по суті справи. (а.с. 134-137, 144-146).

Відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яке мотивує тим, що справа є нескладною та типовою, виконані адвокатом роботи не є складними. Обставини викладені в акті перевірки, а тому 5 годин на підготовку позовної заяви на суму 3500 грн. є завищеними витратами. Крім того, відсутній детальний опис виконаних адвокатом робіт, не подано доказів здійснених позивачем витрат (а.с. 141-142).

Суд вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 30 закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договором між позивачем та адвокатом встановлено загальний розмір гонорару в 7000 грн. Актом приймання наданих послуг та розрахунком вартості послуг сторонами встановлена вартість 1 години послуг в 700 грн. та зафіксовано витрачання надання послуг протягом 10 годин. Суд вважає, що такі послуги, як складання позовної заяви, заяв по суті справи, що містяться в матеріалах справи, участь адвоката у судових засіданнях, яка підтверджується їх журналами, додаткового детального опису не потребують. Будь-які з наведених в клопотанні відповідачем обставин не звільняють адвоката від обов'язку належним чином виконувати зобов'язання за договором, вивчити обставини справи та документи, надані клієнтом. Враховуючи обсяг акту перевірки та доданих до позову документів, обсяг позовної заяви, суд вважає, що зазначені у розрахунку витрати часу на підготовку позовної заяви, підготовки до судових засідань не є завищеними. Також не є завищеним зазначений час участі адвоката у судових засіданнях, оскільки відповідно до журналів засідань заявлений час є меншим від фактичного.

Суд вважає безпідставним твердження про відсутність доказів фактично здійснених позивачем витрат. Як було зазначено, сплата коштів адвокату підтверджується платіжним дорученням, а витрати на підправку поштової кореспонденції фіскальними чеками.

У зв'язку з задоволенням позову, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь позивача судові витрати в розмірі 1762 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду; 7000 грн. витрат на правничу допомогу та 50 грн. витрат на вчинення процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2018 року № 0000851407, яким збільшено зобов'язання сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" з податку на додану вартість на 67925 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16981 грн.

Стягнути на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Перше травня" (42345, Сумська область, Сумський район, с. Великі Вільми, вул. Першотравнева 17, ЄДРПОУ 02137513) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська 13, ЄДРПОУ 39456414) судові витрати: 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору, 50 (п'ятдесят грн. витрат на вчинення процесуальних дій та 7000 (сім тисяч) грн. витрат на оплату правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.06. 2018

Суддя О.В. Соп'яненко