Рішення № 74726269, 15.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 р. Справа№805/3518/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області (далі - УПФУ в Мар'їнському районі, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області № 333 від 22 березня 2018 року про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки «Про заробітну плату для обчислення пенсії» № 96/04 від 17 листопада 2014 року Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» - Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Домвугілля» Міністерства вугільної промисловості України;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на шахті імені газети «Социалистический Донбасс» виробничого об'єднання «Донецьквугілля», а саме:

з 21 лютого 1984 року по 21 листопада 1984 року учнем електрослюсаря підземного, та дублера електрослюсаря підземного;

з 18 березня 1985 року по 30 квітня 1985 року електрослюсарем підземним;

період роботи у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 60-річчя Радянської України», а саме:

з 25 листопада 1988 року по 20 січня 1989 року учнем гірського робочого очисного забою з повним робочим днем у шахті;

з 20 січня 1989 року по 27 вересня 1991 року гірським робочим очисного забою 3 розряду з повним робочим днем у шахті;

з 27 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року гірським робочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті,

до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за списком № 1 згідно з п. «А» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком № 1 згідно з п. «А» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 19 березня 2018 року, з урахуванням довідки «Про заробітну плату для обчислення пенсії» № 96/04 від 17 листопада 2014 року Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» - Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Домвугілля» Міністерства вугільної промисловості України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Мар`їнському районі Донецької області із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку про заробітну плату №96/04 від 17.11.2014 року, видану Дочірнім підприємством «Шахта ім. 60-річчя Радянської України». Проте, відповідач Рішенням № 333 від 22.03.2018 року відмовив позивачу в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату №96/04 від 17.11.2014 року видана підприємством, архіви якого знаходяться на території, непідконтрольній українській владі, виписка з особових рахунків відсутня, а тому вирішено не враховувати зазначену довідку при перерахунку пенсії, оскільки не має можливості перевірити достовірність наданої інформації. Позивач вважає вказані посилання відповідача безпідставними та такими, що суперечать законодавству, оскільки трудовий стаж позивача підтверджується в тому числі трудовою книжкою, в якій є відповідні записи про роботу, а тому прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження у справі № 805/3518/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року замінено первинного відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області його правонаступником Великоновосілківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

11 червня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач у березні 2018 року звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №96/04 від 17.11.2014 року, видану Державною холдинговою компанією «Донецьквугілля» ДП «Шахта імені 60-річчя Радянської України». Рішенням управління № 333 від 22.03.2018 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату видана підприємством, яке знаходиться у м. Донецьку, який входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому всі документи, видані на непідконтрольній українській владі території, навіть ті, на яких стоїть українська печатка, вважаються недійсними та не створюють правових наслідків. Разом з цим, відповідач мав всі підстави для здійснення перевірки відомостей, вказаних у довідці про заробітну плату, але він позбавлений можливості провести таку перевірку, що і стало підставою для відмови у врахуванні спірної довідки при перерахунку пенсії.

Стосовно вимоги позивача зарахувати періоди роботи на шахті імені газети «Социалистический Донбасс» з 1984 року по 1998 рік та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач зазначив, що вона є безпідставною, оскільки пенсія позивачу призначена ще у 2016 році і у даній справі оскаржується рішення про відмову в перерахунку пенсії, а зарахування до стажу певних періодів роботи позивача не може бути предметом спору, оскільки це питання не розглядалося відповідачем і не вказано в спірному рішенні № 333 від 22.03.2018 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, пенсіонер, перебуває на обліку в Великоновосільківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за віком, у зв'язку з чим було видано пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 11-12).

19.03.2018 року до управління надійшла довідка про заробітну плату на ОСОБА_1 для перерахунку пенсії згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області № 333 від 22 березня 2018 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що довідка про заробітну плату №96/04 від 17.11.2014 року видана підприємством - «Шахта ім. 60-річчя Радянської України», архіви якого знаходяться на території, непідконтрольній українській владі, виписка з особових рахунків відсутня, а тому вирішено не враховувати зазначену довідку при перерахунку пенсії, оскільки не має можливості перевірити достовірність наданої інформації (а.с. 20).

Відповідно до довідки №96/04 від 17 листопада 2014 року, яка видана на підставі особових рахунків за 1991-1996 роки, заробітна плата позивача, яка враховується при обчисленні пенсії, склала 3395,79 грн. (а.с. 18).

Як вбачається з трудової книжки від 03 січня 1989 року НОМЕР_3, виданої на ім'я ОСОБА_1, зокрема, вказані періоди роботи: з 27.09.1991 року по 31.12.1998 року позивач працював на посаді гірника 4 розряду підземним очисного забою з повним робочим днем у шахті (а.с. 14-15).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 43 Закону 1058 зазначається, що - перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом - Закон 1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.

З трудової книжки позивача, наданої довідки про заробітну плату за 1991-1996 роки (а.с. 14-15, 18) вбачається, що позивач протягом 27.09.1991 року по 31.12.1998 рік працював на посаді гірника 4 розряду підземним очисного забою з повним робочим днем у шахті в Державній холдинговій компанії «Донецьквугілля» ДП «Шахта імені 60-річчя Радянської України», а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу на вказаній посаді та підприємстві є підтвердженим належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 43 Закону 1058 на підтвердження свого права на перерахунок пенсії, відповідно до зазначеної норми Закону позивачем була надана відповідна довідка про заробітну плату, яка не врахована відповідачем при перерахунку пенсії, що є істотним порушенням конституційних прав позивача.

Суд не приймає доводів відповідача про неможливість проведення перевірки достовірності відомостей, вказаних у довідці про заробітну плату, у зв'язку із знаходженням підприємства на непідконтрольній українській владі території, оскільки довідка про заробітну плату № 96/04 від 17.11.2014 року видана підприємством «Шахта імені 60-річчя Радянської України» ще до введення в дію ст. 9 Закону України від 15.04.2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за якою така довідка є недійсною і не створює правових наслідків.

Разом з цим, вказана довідка засвідчена підписом голови ліквідаційної комісії та скріплена відповідною печаткою, а відомості, наведені у довідці, узгоджуються з відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача. Окрім того, у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цій довідці.

Таким чином суд приходить до висновку, що стаж роботи позивача в період часу з 27.09.1991 року по 31.12.1998 року підтверджено записами у трудовій книжці та довідкою про заробітну плату № 96/04 від 17.11.2014 року, а отже рішення Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області № 333 від 22 березня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за списком № 1 згідно з п. «А» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи на шахті імені газети «Социалистический Донбасс» виробничого об'єднання «Донецьквугілля», а саме: з 21 лютого 1984 року по 21 листопада 1984 року учнем електрослюсаря підземного, та дублера електрослюсаря підземного; з 18 березня 1985 року по 30 квітня 1985 року електрослюсарем підземним; період роботи у Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта імені 60-річчя Радянської України», а саме: з 25 листопада 1988 року по 20 січня 1989 року учнем гірського робочого очисного забою з повним робочим днем у шахті; з 20 січня 1989 року по 27 вересня 1991 року гірським робочим очисного забою 3 розряду з повним робочим днем у шахті; з 27 вересня 1991 року по 31 грудня 1998 року гірським робочим очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті, суд зазначає, що у спірному рішенні № 333 про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі питання щодо включення (чи не включення) до стажу позивача наведеного періоду часу роботи у вказаних шахтах не вивчалося, та рішення з цього приводу не приймалося, а отже позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах за списком № 1 згідно з п. «А» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 19 березня 2018 року, з урахуванням довідки «Про заробітну плату для обчислення пенсії» № 96/04 від 17 листопада 2014 року Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» - Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Домвугілля» Міністерства вугільної промисловості України, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до ст. 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає частковому задоволенню з зазначених вище підстав, оскільки пенсія позивачу вже призначена та виплачується з 2016 року, у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок йому пенсії з урахуванням висновків суду першої інстанції.

Наведена позиція підтверджується судовою практикою Донецького апеляційного адміністративного суду, в тому числі у справах: №233/3831/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.), № 233/3573/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.).

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

А отже, спірне рішення від 22 березня 2018 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., з Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягає стягненню 352,40 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області № 333 від 22 березня 2018 року про відмову ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки «Про заробітну плату для обчислення пенсії» № 96/04 від 17 листопада 2014 року Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» - Дочірнє підприємство державної холдингової компанії «Домвугілля» Міністерства вугільної промисловості України.

3. Зобов'язати Великоновосільківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахування довідки про заробітну плату № 96/04 від 17.11.2014 року про перерахунок пенсії згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з прийняттям відповідного рішення, із урахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Великоновосільківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.