Рішення № 74721548, 18.06.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/360/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До Липовецького районного суду Вінницької області звернулась ОСОБА_2 з позовом до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивача зазначила, що 06.04.2017 року померла ОСОБА_3, яка на випадок своєї смерті склала на ім’я позивача особисте розпорядження (заповіт), яким заповіла земельну частку (пай) площею 1,81 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території с. Ганнівка Липовецького району Вінницької області. Прийнявши спадщину, позивач не в змозі її оформити, оскільки нотаріус відмовила у видачі нотаріального акту з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, тобто сертифікату на земельну частку (пай). За життя ОСОБА_3 приватизувала земельну частку (пай), у зв’язку з чим 10.07.2003 року взамін сертифікату отримала Державний акт серії ВН №174982 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7479 га (кадастровий номер 0522286400:04:000:0118), що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Оскільки зміни до заповіту після приватизації земельної частки (паю) не були внесені, це призвело до невизначеності спадкового майна, яким ОСОБА_3 розпорядилася на випадок своєї смерті. Враховуючи те, що волевиявлення спадкодавця при складанні заповіту було спрямоване на розпорядження належною їй земельною часткою (пай), що трансформувалось у право власності на земельну ділянку, позивач просить суду визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після померло 06.04.2017 року ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 1,7479 га (кадастровий номер 0522286400:04:000:0118).

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала.

Голова Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області подав до суду заяву про розгляд вказаної справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 06.04.2017 року померла ОСОБА_3 (а.с. 7), яка на випадок своєї смерті склала 25.09.2002 року на ім’я ОСОБА_1 особисте розпорядження (заповіт, а.с. 8), яким заповіла належну їй згідно Сертифікату серії ВН №0105350 земельну частку (пай) площею 1,81 умовних кадастрових гектарів без визначення цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території с. Ганнівка Липовецького району Вінницької області.

З матеріалів Спадкової справи № 248/2017 слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину в порядку, визначеному ч.1 ст.1269 ЦК України прийняла позивач. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, судом не встановлено.

Для оформлення спадщини позивач звернувсь до нотаріуса, яка відмовила у видачі нотаріального акту з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючого документу, тобто сертифікату на земельну частку (пай).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

Суд встановив, що на день складення заповіту, земельна частка (пай) належала ОСОБА_3 на підставі Сертифікату серії ВН №0105350.

На підставі розпорядження Липовецької РДА № 110 від 23.05.2003 року на ім’я ОСОБА_3 було видано Державний акт серії ВН №174982 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7479 га (кадастровий номер 0522286400:04:000:0118), що розташована на території Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області.

З зазначеного слідує, що земельна частка (пай), яку спадкодавець заповів позивачу, згодом була ним приватизована, що підтверджується Державним актом серії ВН №174982.

Після видачі власникові Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, відповідно до абз. 3 пункту 3.9 Методичних рекомендацій щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членами колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 року за № 47/172/48, сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що після виділення ОСОБА_3 в натурі земельної ділянки, право на земельну частку (пай) припинилося, а тому воно не може бути успадковане. Після отримання державного акту власнику земельної ділянки необхідно було скористатися встановленим статтею 1254 ЦК України правом на внесення змін до заповіту, в іншому випадку спадкування земельної ділянки буде здійснено за законом. Оскільки після отримання державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3 не скористалась правом на внесення змін до заповіту, суд дійшов висновку, що спадкування земельної ділянки має бути здійснено за законом.

За таких обставин, суд, враховуючи підстави з яких заявлено позов, керуючись статтею 13 ЦПК України, яка визначає межі судового розгляду, дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог, оскільки спадкування спірної земельної ділянки має бути здійснено за законом, а не за заповітом, у зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Славнянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.І. Стадник