Постанова № 74720623, 13.06.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1153/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.

за участю представників учасників справи:

від ДП "Адміністрація морських портів України" - адвокат ОСОБА_1,

від ТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон" - адвокат ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 р. (суддя Алексєєв А.П.), вступну та резолютивну частину якого проголошено у судовому засіданні о 13:49 у м. Миколаєві, вул. Адміральська, 22. Повний текст складено 19.03.2017 р.

по справі №915/1153/17

за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"

про стягнення 30332,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України (далі – ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії) звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі – ТОВ СП "Нібулон") в якому просило стягнути з відповідача на свою користь основний борг у сумі 15434,46 грн., 3% річних у сумі 1414,50 грн., втрати від інфляції у сумі 13483,14 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у зв’язку з завантаженням суднами ТОВ СП "Нібулон" вантажів на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків) відповідач отримав від ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії послуги, які оплачуються портовими зборами, а саме адміністративним збором та корабельним збором. У зв’язку з їх несплатою позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 р. у справі №915/1153/17 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії заборгованість по корабельному збору в розмірі 6927,02 грн., нараховані 3% річних на загальну суму боргу з корабельного збору в розмірі 1273,35 грн. та втрати від інфляції нараховані на загальну суму боргу з корабельного збору в розмірі 12095,86 грн., а разом - 20296,23 грн. В іншій частині позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із корабельного збору в розмірі 7006,53 грн., заборгованості з адміністративного збору в розмірі 1500,91 грн., нараховані 3% річних на суму боргу з адміністративного збору в розмірі 141,15 грн., втрат від інфляції нараховані на суму боргу з адміністративного збору в розмірі 1387,28 грн. – відмовлено.

Судове рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача корабельного збору в сумі 6927,02 грн. мотивоване тим, що судна відповідача в ході здійснення донавантажувальних робіт входили у межі та виходили за межі акваторії порту на ділянці зовнішнього рейду Миколаївського морського порту та отримали відповідні послуги, за які сплачується портовий корабельний збір, а тому у відповідача відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 виникло зобов'язання по його оплаті. За таких обставин, місцевим господарським судом визначено, що вимоги щодо стягнення з відповідача залишку боргу по корабельному збору за виходи суден з водного простору акваторії "зовнішній рейд" морського порту в сумі 6927,02 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, в зв'язку із тим, що за вхід та вихід суден до водного простору акваторії "зовнішній рейд" морського порту відповідачем було сплачено корабельний збір в повному обсязі, а також із сплатою корабельного збору за вхід суден до водного простору акваторії "зовнішній рейд" морського порту за платіжним дорученням №1139 від 09.01.2018 року предмет спору по стягненню суми корабельного збору в розмірі 7006,53 грн. фактично відсутній. Тому, суд першої інстанції у задоволенні вказаної вимоги відмовив. Між тим у зв’язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за період з грудня 2014 року по вересень 2017 року судом першої інстанції визнано обґрунтованим нарахування інфляційних втрат у сумі 12095,86 грн. та 3% річних у сумі 1273,35 грн. за прострочення оплати корабельного збору.

В частині відмови у стягненні адміністративного збору у сумі 1500,91 та нарахованих на нього 3% річних та інфляційних втрат місцевий господарський суд послався на те, що даний збір відповідно до пункту 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, а тому спір в цій частині не є підсудним господарським судам.

Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ СП "Нібулон" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 по справі №915/1153/17 частково – в розмірі 6927,03 грн. корабельного збору та відповідно нарахованих на них 620,01 грн. 3% річних, 5735,93 грн. втрат від інфляції і ухвалити нове рішення, яким відмовити ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в частині стягнення 6927,03 грн. корабельного збору та відповідно нарахованих на них 620,01 грн. 3 % річних, 5735,93 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ СП "Нібулон" зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що з врахуванням специфіки акваторії Миколаївського морського порту, яка поділена на окремі водні простори, обов’язок по сплаті корабельного збору виникає у відповідача при вході та виході суден до водних просторів акваторії, безпосередньо в якій проводилися вантажні операції, проте арифметично резолютивна частина оскаржуваного рішення (в розмірі 6927,03 грн. корабельного збору) не відповідає даному висновку мотивувальної частини рішення. Господарський суд першої інстанції не прийняв як доказ сплати корабельного збору по суднам Баштанський, Лідіївський, Нібулон-6, НБЛ-018, НБЛ-008, НБЛ-015, НБЛ-003, НБЛ-004, НБЛ-020 надане відповідачем платіжне доручення №63223 від 09.11.2015 року, що, на думку ТОВ СП "Нібулон" є помилковим, оскільки саме в платіжному доручені №63223 від 09.11.2015 вказано “призначення платежу: корабельний збір. адміністративний збір» (вид портового збору та сума платежу). В рахунку №58001512 від 19.11.2014 вказані судна: Баштанський, Лідіївський, Нібулон-6, НБЛ-018, НБЛ-008, НБЛ-015, НБЛ-003, НБЛ-004, НБЛ-020, які здійснювали довантаження судна «ELENA УЕ». Фактично вказаний рахунок виставлений на корабельний збір суднам Баштанський, Лідіївський, Нібулон-6, НБЛ-018, НБЛ-008, НБЛ-015, НБЛ-003, НБЛ-004, НБЛ-020 в розмірі 1 ставки корабельного збору кожному. В рахунках №58001512 від 19.11.2014, №57991512 від 14.11.2014 згруповані корабельний та адміністративний збір по баржам буксирам, які здійснювали довантаження великотонажного судна «ELENA VE». За таким критерієм порт згруповував баржи, буксири та виставляв рахунки в 2014-2015 роках внаслідок чого саме в цей період існують надмірні подвійні нарахування. З 2016 року порт виставляє рахунки кожному судну окремо (баржа, буксир) і вже таких помилок не зустрічається. Апелянт зазначає, що він здійснював перерахування корабельного збору за баржи буксири з посиланням на один з двох рахунків №58001512 від 19.11.2014, №57991512 від 14.11.2014 (в обох вказані судна, назва портового збору і критерій їх згруповування - довантаження великотонажного судна «ELENA VE»). Сукупність оплат здійснених ТОВ СП "Нібулон" платіжним дорученням №63223 від 09.11.2015 (7060,62 грн. корабельного збору) платіжним дорученням №10350 від 23.03.2015 (2335,63 грн. корабельного збору), платіжним дорученням №1139 від 09.01.2018 (7006,52 грн. корабельного збору) підтверджує оплату ТОВ СП «НІБУЛОН» по кожному судну (баржа, буксир) 1 ставку корабельного збору при вході в акваторію порту, 1 ставку корабельного збору при виході з акваторії.

Скаржник також зазначає, що причали ТОВ СП "Нібулон" не знаходяться в межах акваторії порту ОСОБА_3 визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3» від 22.10.2008 №934, що підтверджує лист капітана морського порту ОСОБА_3. Для здійснення вантажних операцій з довантаження судна «ELENA VE» на зовнішньому рейді морського порту ОСОБА_3 судна відповідача здійснили вхід в акваторію порту ОСОБА_3 і після завершення вантажних операцій здійснили вихід з акваторії морського порту ОСОБА_3. При переміщені від причалів ТОВ СП "Нібулон" до зовнішнього рейду морського порту ОСОБА_3 судна здійснили перехід під час якого пройшли дві ділянки водного простору вказаних в постанові Кабінету Міністрів України «Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3» від 22.10.2008 №934, а саме водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3, водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з'єднують точки з координатами. За твердженням апелянта, позивачем не доведено наявність в господарському веденні декількох акваторій, натомість, у позивача лише 1 акваторія. На думку апелянта, переміщення від однієї точки (яка знаходиться в межах об’єкту) до іншої точки (яка знаходиться в межах об’єкту) є переміщенням в межах об’єкту. Апелянт вважає, що судна переміщувались в портових водах морського порту ОСОБА_3 від «водного простору територіального моря в районі банки Трутаєва» до «акваторії портового пункту Очаків» і в зворотньому напрямку. Слідуючи з однієї ділянки акваторії порту в іншу, з метою виключно переходу до іншої ділянки акваторії, судна не здійснюють вихід з порту/вхід в порт. Вказані переміщення суден є внутрішньопортовими та не пов’язаними з виходом з порту. В зв’язку з чим, на думку апелянта, відсутні підстави для стягнення подвійно нарахованого корабельного збору за переміщення судна в межах акваторії порту від одного водного простору до іншого водного простору, які є складовими одного об’єкту - Акваторія порту і переміщувалось в межах портових вод морського порту ОСОБА_3. При такому переміщені судно не виходило за межі зони нагляду капітана морського порту ОСОБА_3 визначених наказом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) «Про визначення меж зон нагляду за безпекою мореплавства» від 23.07.2014 №331, «вихід з порту» - додаток №5 до наказу Міністерство інфраструктури від 27.06.2013 №430 не оформлювався суднам при переміщенні від одного водного простору до іншого водного простору в межах однієї акваторії порту.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №915/1153/17 за апеляційною скаргою ТОВ СП "Нібулон" на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 призначено справу до розгляду на 15.05.2018.

10.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в якому останнє просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що твердження апелянта щодо того, що ним було сплачено корабельний збір за вхід в акваторію 09.11.2015 по рахунку №58001512 від 19.11.2014 є помилковими, оскільки платіжним дорученням від 09.11.2015 №63223 відповідач сплатив корабельний збір та адміністративний збір, що були нараховані з інших підстав, ніж заявлені у позові, та були включені до іншого рахунку позивача №58001512 від 19.11.2014.

14.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання ТОВ СП "Нібулон" в якому останнє просить врахувати при розгляді даної справи висновки Верховного Суду по справі №915/525/17 від 02.05.2018 між тими ж сторонами та про той же предмет спору.

Також 14.05.2018 ТОВ СП "Нібулон" було надано до суду апеляційної інстанції клопотання в якому останнє просить розглядати апеляційну скаргу в межах доводів заявлених в процесуальних документах поданих належним чином та уповноваженими особами сторін та не здійснювати розгляду доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, який складений і підписаний адвокатом, що не має повноважень представляти інтереси ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в господарських судах.

В обґрунтування заявленого клопотання ТОВ СП "Нібулон" зазначає, що представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливо виключно на підставі договору про надання правової допомоги у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Разом з цим, відповідача зазначає, що ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії не укладав договір з адвокатом ОСОБА_4, який є підписантом відзиву на апеляційну скаргу, а тому даний адвокат не має повноважень представляти інтереси ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в господарських судах та підписувати від імені підприємства процесуальні документи. На підставі викладеного ТОВ СП "Нібулон" просить не розглядати поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2018 представником відповідача вказане вище клопотання відкликано.

15.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в якій останнє просить врахувати висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №915/1054/17 та від 02.05.2018 у справі №915/525/17, прийняти до розгляду відзив ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії на апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" по справі №915/1153/17 та допустити до участі у справі №915/1153/17 в межах повноважень, визначених довіреністю ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії, представника ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ОСОБА_1, який має статус адвоката.

Крім того 15.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано клопотання ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в якому останнє просить врахувати при розгляді справи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №915/525/17.

У судовому засіданні від 15.05.2018 оголошувалась перерва до 13.06.2018, про що представників позивача та відповідача повідомлено під розписку.

12.06.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії в якій останнє просить врахувати висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 по справі №915/525/17, оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

У судовому засіданні від 13.06.2018 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скарго, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ СП "Нібулон" підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2010 між ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії ("порт") та ТОВ СП "Нібулон" ("агент") укладено договір №7-с, за умовами якого порт надає послуги згідно з письмовими заявками агента по обслуговуванню суден, а агент приймає ці послуги та оплачує їх вартість згідно доручень від імені та за рахунок судновласника на умовах цього договору.

У відповідності до пункту 2.2.3 договору агент зобов’язаний отримувати від порту рахунки на портові збори і сплачувати їх до відходу судна з порту.

Пунктом 3.2 договору визначено, що агент здійснює остаточні розрахунки за послуги в термін п'яти банківських днів після відходу судна з порту на підставі підтверджуючих документів та приймально-здавальних актів. Оплату рахунків порту агент здійснює в безготівковій формі відповідно до норм законодавства України про здійснення безготівкових розрахунків по суднам, що плавають під іноземним -прапором - у ВКВ, а під прапором України - в національній валюті України. Перерахунок сум портових зборів та інших послуг у доларах США в гривні або навпаки здійснюється по курсу НБУ на дату відходу судна з порту, а у випадку зміни агента/фрахтувальника в порту - на дату закінчення вантажних робіт.

На виконання умов вказаного договору ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії отримало заявки ТОВ СП "Нібулон" від 22.10.2014 №11891/3-14/33, №11889/3-14/33, №11890/3-14/33, в яких останній просив позивача дозволити довантаження судна "ELENA VE" кукурудзою у кількості близько 22000 тонн на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП "Нібулон".

06.11.2014 судно "ELENA VE" прийшло на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків), де ТОВ СП "Нібулон" завантажило на нього 45998,879 тонн кукурудзи. Використання місця для перевантаження вантажу на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) силами та засобами ТОВ СП "Нібулон" підтверджується відповідними актами наданих послуг від 11.11.2014.

Для проведення та виконання вантажних операцій на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків) відповідачем було застосовано кранове судно ОСОБА_3, буксири "Баштанський", "Лідіївський", "Нібулон-6", баржі NBL-008, NBL-003, NBL-004, NBL-018, NBL-020, NBL-015.

Вказаними суднами відповідача були здійснені наступні входи та виходи до зовнішнього рейду Миколаївського морського порту: КС Святий ОСОБА_3 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, буксиром "Баштанський" здійснено 06.11.2014, 07.11.2014 вхід та вихід в акваторію порту, здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, буксиром "Лідіївський" здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, 09.11.2014 вхід та вихід в акваторію порту, буксиром "Нібулон-6" здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-008 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, баржею NBL-003 здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-004 здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, баржею NBL-018 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, баржею NBL-020 здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-015 здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014.

Означене вище підтверджуються дорученнями на відвантаження експортних вантажів (SHIPPING ORDER) на судно "ELENA VE" від 05.11.2014 №14/726-р, №14/727-р, №14/728-р, №14/729-р, від 06.11.2014 №14/732-р, від 07.11.2014 №14/733-р, від 09.11.2014 №14/734-р, загальними деклараціями (General Deklaration) від 03.11.2014, від 06.11.2014, від 09.11.2014; довідками Інспекції державного портового нагляду про оформлення приходу та відходу від 06.11.2014 №1968, №1969, №1970, №1971, №1972, №1973, від 07.11.2014 №1977, №1978, №1979, №1980, №1985, №1986, №1987, №1988, №1989, від 08.11.2014 №1990, №1991, №2004, №2005, №2006, №2015, №2016, від 09.11.2014 №2017, №2018, №2021, №2022, №2023, №2029, коносаментами №5 від 25.10.2014, №24 від 27.10.2014, №6 від 26.10.2014, №159 від 28.10.2014, №7 від 31.10.2014, №190 від 31.10.2014, №45 від 01.11.2014, №191 від 01.11.2014, №46 від 02.11.2014, №160 від 02.11.2014, №47 від 06.11.2014, №48 від 06.11.2014.

У зв'язку з заходженнями суден ТОВ СП "Нібулон” (кранове судно ОСОБА_3, буксири "Баштанський", "Лідіївський", "Нібулон-6", баржі NBL-008, NBL-003, NBL-004, NBL-018, NBL-020, NBL-015) на зовнішній рейд Миколаївського морського порту позивачем було виставлено відповідачу рахунок №57991512 від 14.11.2014 на загальну суму 18851,98 грн., з яких 2105,43 грн. адміністративного збору, 16269,18 корабельного збору та 477,37 грн. санітарного збору.

Виставлена позивачем до сплати сума була частково оплачена відповідачем 25.03.2015 року на суму 3417,52 грн. та після порушення провадження у даній справі платіжним дорученням №1139 від 09.01.2018 – 7353,73 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги ДП "АМПУ" в особі Миколаївської філії до ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 15434,46 грн. заборгованості по сплаті корабельного та адміністративного збору, а також нарахованих на вказану суму заборгованості 1414,50 грн. 3% річних та 13483,14 грн. інфляційних втрат.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по сплаті корабельного збору, а також відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості по сплаті адміністративного збору та нарахованих на неї інфляційних втрат й відсотків річних з підстав непідвідомчості даного спору судам господарської юрисдикції.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з наступних підстав.

В силу приписів статті 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Згідно з положеннями статті 22 вказаного Закону у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 №316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462 (далі - Порядок).

Розділом II Порядку врегульовано порядок справляння корабельного збору, яким передбачено, що із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.

Адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт (пункт 7.1 Порядку).

Таким чином, для справляння адміністративного збору значення має факт заходження судна у порт, а для справляння корабельного збору - вхід/вихід в/з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів).

Згідно з додатком 1 Порядку вантажні судна, що заходять для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди належать до групи А.

Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об’єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (пункт 1.5 Порядку).

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 №814 “Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і річковому транспорті” встановлено, що Регістр судноплавства України здійснює технічний та класифікаційний нагляд за виконанням на суднах вимог міжнародних договорів України.

Регістром судноплавства України у пункті 1.2.1 Правил класифікації та побудови морських суден, визначено, що вантажне судно - будь-яке судно, що не є пасажирським (суховантажне, наливне, транспортний рефрижератор, криголам, буксир, штовхан, рятувальне, технічного флоту, кабельне, промислово-транспортне, спеціального призначення та інше непасажирське судно).

Отже, судна, які були задіяні ТОВ СП "Нібулон" для дозавантаження судна "ELENA VE" на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків), належать до групи А.

Умовний об'єм суден, які були задіяні ТОВ СП "Нібулон" при довантаженні судна "ELENA VE" на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту (Очаків), дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює (пункт 1.5 Порядку) та становить: КС "Святий Миколай": 49,63 м х 22,00 м х 4,86 м = 5 306 куб.м, буксир "Лідіївський": 27,64 м х 8,30 м х 4,30 м = 986 куб.м, буксир "Нібулон-6": 37,20 м х 1,12 м х 3,50 м = 1448 куб.м; буксир "Баштанський": 27,00 м х 8,30 м х 4,34 м = 973 куб.м; баржа NBL-003: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м; баржа NBL-004: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м; баржа NBL-008: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м; баржа NBL-015: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м; баржа NBL-018: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м; баржа NBL-020: 86,40 м х 16,00 м х 5,20 м = 7 188 куб.м.

Згідно з пунктом 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г у каботажному плаванні адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт за ставкою: 0,0022 долара США за 1 куб.м умовного об'єму судна.

Частиною першою статті 1 та частиною першою статті 8 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що морським портом є визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності; підставою для нарахування адміністративного та корабельного зборів є факт заходження судна в акваторію морського порту.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про морські порти України" акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.

Рейд частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд) (пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України "Про морські порти України").

Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про морські порти України" межами морського порту є межі його території та акваторії.

Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів.

Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про межі акваторії морського порту ОСОБА_3" від 22.10.2008 №934 визначено, що акваторія порту включає:

- водний простір р. Південний Буг, обмежений береговою лінією, лінією кордонів причалів та лініями, що з’єднують точки з такими координатами...;

- водний простір тринадцятого коліна Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першого коліна каналу акваторії порту ОСОБА_3;

- водний простір територіального моря в районі банки Трутаєва для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт, обмежений лініями, що з’єднують точки за такими координатами...;

- водний простір територіального моря (акваторія приписаного портового збору пункту Очаків), обмежений береговими гідротехнічними спорудами та лініями, що з’єднують точки з такими координатами...:

- акваторію підхідного каналу портового пункту Очаків завширшки 200 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу у напрямку 30*-210* між лініями, що з’єднують точки з такими координатами ...;

- акваторію портового пункту Очаківського каналу завширшки 100 метрів та охоронну зону 100 метрів від бровок каналу.

Відповідно до Лоції Чорного та Азовського морів на води України Миколаївський морський порт розташовано біля лівого берега річки східніше Каботажного молу. Акваторія порту поділена на зовнішній та внутрішній рейди. Акваторія порту охоплює водний простір річки Південний Буг, обмежений береговою лінією причалів, тринадцятим коліно Бузько- Дніпровсько-Лиманського каналу (підхідний канал порту) та першим коліном каналу акваторії порту ОСОБА_3, що є внутрішнім рейдом порту; акваторію приписаного портового пункту Очаків і підхідного каналу портового пункту Очаків; а також водний простір в районі банки Трутаєва, що є зовнішнім рейдом порту. Зовнішній рейд порту використовується для відстою суден, що прямують у порт, та проведення вантажних робіт.

Враховуючи викладені вище норми права, а також підтвердження матеріалами справи факту заходження суден ТОВ СП "Нібулон" у період з 06.11.2014 по 09.11.2014 на зовнішній рейд Миколаївського морського порту (Очаків), а також виходу цих суден з акваторії порту у період з 07.11.2014 по 09.11.2014 (КС Святий ОСОБА_3 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, буксиром "Баштанський" здійснено 06.11.2014, 07.11.2014 вхід та вихід в акваторію порту, здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, буксиром "Лідіївський" здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, 09.11.2014 вхід та вихід в акваторію порту, буксиром "Нібулон-6" здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-008 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, баржею NBL-003 здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-004 здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014, баржею NBL-018 здійснено 06.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 07.11.2014, баржею NBL-020 здійснено 08.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 09.11.2014, баржею NBL-015 здійснено 07.11.2014 вхід в акваторію порту, а вихід 08.11.2014), позивачем обґрунтовано нараховано відповідачеві 1500,91 грн.

адміністративного збору (за кожне заходження судна в акваторію морського порту) та 13933,55 грн. корабельного збору (за кожний вхід/вихід в/з акваторії морського порту) відповідно до ставок, визначених Порядком.

Як зазначалося вище, платіжним дорученням №63223 від 09.11.2015 відповідач перерахував позивачеві 9046,34 грн. Позивач заперечує факт отримання цих коштів в рахунок сплати адміністративного та корабельного збору, зазначаючи про те, що за цим платіжним дорученням відповідач сплатив корабельний та адміністративний збір з інших підстав, ніж заявлені у позові.

Разом з цим позивачем не надано суду обґрунтованих пояснень за виконання якої саме послуги, за його переконанням, відповідачем було перераховано 9046,34 грн. При цьому, позивач лише зазначив про те, що ТОВ СП "Нібулон" було оплачено інший рахунок, ніж той, на якому ґрунтуються позовні вимоги.

Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У пункті 32.3 статті 32 вказаного Закону встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976 (далі-Інструкція), платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує - його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 2.9 зазначеної Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідно до пункту 2.29 вищезазначеної Інструкції платник має право в будь-який

час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

У розумінні наведених норм визначення призначення платежу належить виключно платнику. Платник може змінити реквізит "призначення платежу" до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Відповідно отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті що визначені в призначенні платежу, може мати місце у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу.

ТОВ СП "Нібулон" у платіжному дорученні №63223 від 09.11.2015 чітко визначив призначення платежу, надав повну інформацію про платіж (спрямування коштів), зазначивши в рахунок чого мають бути спрямовані сплачені ним кошти, а саме: "за адміністративний, корабельний збір зг. рах №58001512 від 19.11.2014 по дог.7-с від 04.10.2010, в т.ч. ПДВ 1507,72 грн.".

Судова колегія зауважує, що жодних доказів щодо помилковості перерахування вказаної суми грошових коштів чи доказів відкликання відповідачем цього платіжного доручення для зміни призначення платежу матеріали справи не містять.

Із змісту рахунку №58001512 від 19.11.2014 вбачається, що його було видано позивачем на виконання умов договору №7-с від 04.10.2010, укладеного між сторонами. У цьому рахунку зазначені саме ті судна відповідача, які здійснювали вантажні операції на зовнішньому рейді Миколаївського морського порту: кранове судно ОСОБА_3, буксири "Баштанський", "Лідіївський", "Нібулон-6", баржі NBL-008, NBL-003, NBL-004, NBL-018, NBL-020, NBL-015. При цьому реквізит рахунку "призначення платежу" містить інформацію про рейд ММТП- Нібулон, т/х "ELENA VE". Отже, вказаний рахунок було виставлено відповідачеві у зв’язку зі здійсненням останнім переліченими вище судами довантаження великотоннажного судна "ELENA VE".

Вказане залишилось поза увагою місцевого господарського суду, який дійшов помилкового висновку про те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення залишку заборгованості виключно за рахунком позивача №58001512 від 19.11.2014. Між тим предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення портових зборів (корабельного та адміністративного) за виконання конкретними суднами певних операцій.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував позивачеві платіжним дорученням №1139 від 09.01.2018 – 7353,73 грн.

В силу пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення (відкриття) провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи сплату відповідачем після порушення провадження у даній справі заборгованості по корабельному збору у сумі 7006,43 грн. та адміністративному збору у сумі 347,30 грн., що не заперечується жодною із сторін, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Сукупність оплат, здійснених відповідачем за платіжним дорученнями №63223 від 09.11.2015 та №1139 від 09.01.2018, свідчить про повне проведення ТОВ СП "Нібулон" розрахунків по сплаті корабельного та адміністративного зборів, у зв’язку з чим у задоволенні решти вимог про стягнення основної заборгованості слід відмовити.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми, а також встановлений судом факт прострочення виконання відповідачем зобов’язання зі сплати корабельного збору у розмірі 7006,43 грн. та адміністративного збору у розмірі 347,30 грн., позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги про стягнення 657,60 грн. 3% річних за період з 10.11.2014 по 02.11.2017 та 6250,57 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з грудня місяця 2014 року по листопад місяць 2017 року, які підлягають стягненню з ТОВ СП “Нібулон” на користь ДП “АМПУ”. В задоволенні решти вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат слід відмовити з підстав недоведеності позивачем належними та допустимими в розумінні статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України доказами обґрунтованості проведеного ним розрахунку.

При цьому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що не може бути визнаний таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати адміністративного збору та нарахованих на неї 3% річних та інфляційних втрат у зв’язку з тим, що спір в цій частині не є підвідомчим господарським судам.

Справи, що віднесені до юрисдикції господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановленні категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, а статтею 20 Господарського процесуального кодексу України - категорій спорів, на які поширюється компетенція господарських судів щодо вирішення господарських спорів. Від справ господарської юрисдикції за участю суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

В силу статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках.

Як зазначалось вище позовною вимогою ДП “АМПУ” є стягнення заборгованості за надані згідно з господарським договором №7-с від 04.10.2010 послуги, а відтак відповідний спір є спором, що виник з відносин, врегульованих актами цивільного і господарського законодавства. Наявність спору між сторонами про стягнення заборгованості за надані послуги, в тому адміністративного збору, що стягується до Державного бюджету України, не змінює суті правовідносин між державним підприємством та ТОВ СП "Нібулон", які виникли із господарського договору. Таким чином, спір в даній справі виник у зв’язку з господарськими, а не адміністративними відносинами, тому на правовідносини сторін у справі поширюється дія Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого місцевому господарському суду і належало вирішити цей спір.

Про віднесення до юрисдикції господарських судів спорів про стягнення заборгованості зі сплати адміністративного збору з тотожним суб’єктним складом сторін свідчить наявна у матеріалах справи копія постанови Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №915/525/17. При цьому посилання місцевого господарського суду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України №3-411гс16 від 18.05.2016, є безпідставними, оскільки правовідносини між Державною авіаційною службою України та авіаційною компанією "МАУ" (сторонами по справі №3-411гс16) виникли із бюджетного законодавства, в той час як у цій справі - у зв’язку з несвоєчасним виконанням прийнятих відповідачем на себе зобов’язань за господарським договором щодо послуг, які оплачуються портовими зборами.

В силу приписів частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм матеріального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскаржене судове рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 у справі №915/1153/17 не відповідає цим вимогам з підстав неправильного застосування норм матеріального й процесуального права, та невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, а тому підлягає частковому скасуванню та зміні з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у даній справі здійснено відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129,231-233,236,240,270,275,277,278,281-283 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2018 у справі №915/1153/17 в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості із корабельного збору у розмірі 6927,02 грн., в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості із корабельного збору в розмірі 7006,53 грн., в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення адміністративного збору у розмірі 1500,91 грн., нарахованих на суму адміністративного збору 3% річних у розмірі 141,15 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1387,28 грн. - скасувати, а в частині задоволення позовних вимог про стягнення нарахованих на суму боргу з корабельного збору 3% річних в розмірі 1273,35 грн. та втрат від інфляції у розмірі 12095,86 грн. та в частині розподілу судових витрат - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” 657,60 грн. 3% річних, 6250,57 грн. інфляційних втрат та 363,2 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Провадження у справі №915/1153/17 в частині стягнення 7006,43 грн. заборгованості по сплаті корабельного збору та в частині стягнення 347,30 грн. адміністративного збору закрити.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити”.

Стягнути Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770) в особі Миколаївської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон” (54002, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113) 1855,20 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 18.06.2018.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Таран С.В.