Ухвала суду № 74717095, 15.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"15" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1149/18

Господарський суд Одеської області у складі судді – Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 1240/18 Товариства з обмеженою відповідальністю „Александрія Нова” до Державного підприємства „Сетам”, Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця про проведення електронних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Александрія Нова” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Сетам”, Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про:

- визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації арештованого майна ТОВ „Александрія Нова”, а саме: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253 (лот № 255743), що відбулись 17 січня 2018 року;

- визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів № 311798 від 17 січня 2018 року, складеного за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ „Александрія Нова”, а саме: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253 (лот № 255743), що відбулись 17 січня 2018 року;

- визнання недійсним акту державного виконавця про проведення електронних торгів, складеного 05 лютого 2018 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ „Александрія Нова”, а саме: 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253 (лот № 255743), що відбулись 17 січня 2018 року.

Наразі у позові в якості третіх осіб вказані – гр. ОСОБА_1 та ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Як вбачається зі змісту позову, на виконанні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 45031022 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1570/8954/2011, виданого 26.04.2012 р. Одеським окружним адміністративним судом у справі про стягнення з ТОВ „Александрія Нова” на користь ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 3250000,00 грн. В межах вказаного виконавчого провадження Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було проведено опис та арешт майна боржника - ТОВ „Александрія Нова”, а саме 86/100 частини будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253, що в подальшому було передано на реалізацію через електронні торги. Дані електронні торги були проведені СФ ДП «СЕТАМ» 17.01.2018 р., за результатами яких 05.02.2018 р. було складено протокол № 311798, відповідно до якого переможцем торгів було визнано ОСОБА_1. Наразі позивач не погоджується із визначеною початковою вартістю арештованого майна, переданого на реалізацію, а тому вважає, що спірні електронні торги проведені в порушення вимог чинного законодавства і порушують права позивача як власника майна.

Між тим предметну юрисдикцію господарського суду визначено в ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

При цьому за приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У позовній заяві ТОВ „Александрія Нова” з посиланням на приписи чинного законодавства стверджує про неправомірність проведення процедури реалізації арештованого Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби майна, належного позивачу, що призвело до порушення його прав з боку відповідачів при проведенні електронних торгів. При цьому зміст поданої до господарського суду позовної заяви, а також безпосередньо предмет заявленого позивачем позову дозволяє суду дійти висновку про відсутність між позивачем та відповідачами саме майнового спору щодо 86/100 частин будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253.

Господарський суд зауважує, що факт порушення прав позивача з боку відповідачів є лише передумовою для звернення до суду із позовною заявою, проте названа обставина не свідчить про існування між сторонами майнового спору щодо вказаної будівлі.

Згідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент проведення оцінки вартості вказаної будівлі) визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Так, приписи наведених норм законодавства надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до відповідного суду, який видав виконавчий документ в порядку, передбаченому ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження”.

Згідно ч. 1, 5 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У даному випадку, з огляду на те, що виконавчі дії були вчинені Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в межах виконавчого провадження № 45031022 з примусового виконання виконавчого листа № 2а/1570/8954/2011, виданого 26.04.2012 р. Одеським окружним адміністративним судом, відповідно такі дії підлягали оскарженню саме до вказаного адміністративного суду в порядку ст. 287 КАС України. Як вбачається з матеріалів позову, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2018 р. у справі № 815/670/18 було частково задоволено позов ТОВ „Александрія Нова” про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі на реалізацію шляхом проведення електронних торгів нерухомого майна - 86/100 частин будівлі столової, загальною площею 1466,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 253.

Варто зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Відповідно до вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 було затверджено Порядок реалізації арештованого майна (далі Порядок), відповідно до якого реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. За результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора та покупцем предмета іпотеки. Після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом пяти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. (п.2 Розділу І, п.2 Розділу VІІ, п. 1 Розділу VІІІ, п.п.4,8 Розділу Х вказаного Порядку). У п.1 зазначеного Порядку визначено організатора електронних торгів як державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - переможця прилюдних торгів.

Відповідно до процедури реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у зазначеному вище Порядку, та враховуючи те, що після підтвердження факту оплати торги завершаються автоматичним формуванням протоколу торгів за лотом, тобто по суті торги закінчуються, є усі підстави вважати, що відповідний протокол має силу договору.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, що полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Торги є спеціальною процедурою, за допомогою якої укладається договір. Договір є результатом, а торги - засобом його досягнення. Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України (постанова від 23.09.2014 у справі №3-112гс14, постанова від 24.10.2012 у справі №6-116цс12).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами 1-3 та 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу). З урахуванням того, що реалізація майна боржника шляхом проведення електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, то відповідно оскарження проведення таких торгів та їх результатів повинно здійснюватись у порядку, передбаченому законодавством для визнання недійсними угод.

Враховуючи наведене, відповідна вимога стосовно оспорювання такого правочину має бути заявлена до іншої сторони правочину - до покупця, тобто переможця прилюдних торгів, яким у даному випадку є ОСОБА_1 (фізична особа).

Наразі за змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Враховуючи наведене, правовідносини, що виникли фактично саме між позивачем та ОСОБА_1 як громадянином (фізичною особою) щодо оспорювання результату електронних торгів як правочину, не мають ознак господарських відносин, а тому такий спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до приписів п. 1, 6 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені ст. 175 ГПК України, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за поданим ТОВ „Александрія Нова” позовом.

З огляду на вказані положення ст. 175 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне роз’яснити, що вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства з урахуванням суб’єктного складу правовідносин, стороною в яких є фізична особа.

Керуючись ст. 20, п.п. 1 ч. 1 ст. 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Александрія Нова” до Державного підприємства „Сетам”, Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації арештованого майна, протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця про проведення електронних торгів.

2. Направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Александрія Нова” додаток: позовна заява (вх. № 1240/18 від 11.06.2018 р.) з доданими документами на 125 арк.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя В.С. Петров