Ухвала суду № 74716919, 15.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6368/17 Головуючий у 1-й інст. - Ладиченко С.В.

Номер провадження 22-ц/796/3000/2018 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

15 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Рубан С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство «Ратмир - Соло», Приватне підприємство «Раном», про визнання договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство «Ратмир - Соло», Приватне підприємство «Раном», про визнання договору іпотеки недійсним.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч.3 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року - залишено без руху.

Надано строк для усунення виявлених у ній недоліків щодо надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України у наданий строк або визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, три рази, а саме 03.03.2018 року, 30.03.2018 року та 07.05.2018 року копію вказаної ухвали було направлено ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, яка зазначена в її апеляційній скарзі.

Однак, конверти з поштовим відправленням повернулися на адресу суду без вручення з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.27, 29,30).

Крім того, копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 02 березня 2018 року була відправлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, з якою ОСОБА_2 мала можливість ознайомитись та виконати вимоги зазначеної ухвали.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Верховним Судом України в листі від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку апелянт при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За весь час перебування справи в провадженні Апеляційного суду міста Києва скаржник жодного разу не цікавилася рухом справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали із зазначенням поважних підстав його пропуску, у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_2, треті особи: Приватне підприємство «Ратмир - Соло», Приватне підприємство «Раном», про визнання договору іпотеки недійсним.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати ОСОБА_2, копію апеляційної скарги залишити у справі.

Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Рубан С.М.