Рішення № 74716215, 14.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Одеса Справа № 815/500/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представників позивача Сергієнко В.О.. відповідача Бугаєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Військової частини А1620 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішення №0178461309 від 13.12.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А1620 звернулась з позовом до ГУ ДФС в Одеській області у кому просить суд скасувати рішення №0178461309 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 176020,56 грн. та пені у розмірі 5500,47 грн., мотивуючи це тим, що в абз. 1 ч. 5 ст. 9 Закону зазначається, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Військовою частиною А1620 (код ЄДРПОУ 08502712) при сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з грошового забезпечення військовослужбовців, помилково було перераховано кошти в сумі 898475,12 грн. на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, який призначений для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з вільно найманих працівників. Відповідно до листа військової частини за вихідним №303/9/153 від 21.06.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області було частково перерозподілено кошти з рахунку, який призначений для обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з вільно найманих працівників, на рахунок, який призначений для обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з грошового забезпечення військовослужбовців в сумі 887710,43 грн. Відповідно до п.2 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20,04.2015 року №449, у разі виявлення органом доходів та зборів своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Таким чином, єдиний внесок був нарахований і сплачений на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби Одеської області вчасно, що підтверджується листом військової частини за вихідним №303/9/352 від 16.12.2016 року. 13 грудня 2017 року було винесено рішення ГУ ДФС в Одеській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0178461309, з чим військова частина А1620 не погоджується. Виходячи з того, що факт внесення грошових коштів було здійснено на помилковий рахунок у 2016 році та письмово завчасно повідомлено орган доходів та зборів, а саме ГУ ДФС в Одеській області, військова частина А1620 вважає незаконним нарахування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску через те, що станом на 21.06.2016 року відповідне порушення було усунено.

Проте в судовому засіданні представник позивача частково погодився з наявністю порушення та надав до суду розрахунок штрафної санкції та пені який на його думку є вірним та за яким і слід стягувати штраф та пеню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав до суду відзив на позов, який мотивований тим, що ГУ ДФС в Одеській області винесено рішення №0178461309 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 176020,56 грн. та пені у розмірі 5500,47 грн. Підставою для винесення рішення було несвоєчасне перерахування податкового зобов'язання.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року позов Військової частини А1620 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування рішення №0178461309 від 13.12.2017 року залишений без руху.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року суд відкрив позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Військової частини А1620 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення №0178461309 від 13.12.2017 року та вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклика) сторін.

Ухвалою суду від 27.03.2018 року суд вирішив розгляд справи за позовом Військової частини А1620 до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування рішення №0178461309 від 13.12.2017 року проводити за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.02.2016 року Військовою частиною А1620 (код ЄДРПОУ 08502712) при сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з грошового забезпечення військовослужбовців, помилково було перераховано кошти в сумі 898475,12 грн. на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, який призначений для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з вільно найманих працівників (а.с. 9).

21.06.2016 року Військова частина А1620 звернулось до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з листом в якому просить перерозподілити кошти частково з рахунку 37192201011552 (єдиний внесок, нарахований роботодавцями (крім суми єдиного внеску, що сплачується із сум грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам) на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами) на рахунок 37191202011552 (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовцям) у сумі 887710,43 грн., у зв'язку з помилковим перерахуванням, згідно платіжного доручення №71 від 18.02.2016 року.

Проте не зважаючи на лист позивача рішенням ГУ ДФС в Одеській області №0178461309 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 176020,56 грн. та пеня у розмірі 5500,47 грн..

Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - ЗУ №2464-VІ) розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 9 ЗУ №2464-VІ єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 ЗУ №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках,передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 6 ст. 9 ЗУ №2464-VІ для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Відповідно до частин 7 та 8 ст. 9 ЗУ №2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно п. 1 ч. 10 ст. 9 ЗУ №2464-VІ днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 ЗУ №2464-VІ суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейська обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України; діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2346-Ш "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Згідно ч. 1 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №6 від 16.01.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 року за №193/28323) (далі - Порядок №6) цей Порядок розроблено відповідно до статей 9 та 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до ч. 2 Порядку №6 цей Порядок визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі - Платник), надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Кошти).

Згідно абз. 4 ч. 3 Порядку №6 помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника.

Відповідно до абз. 5 ч. 3 Порядку №6 рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Як встановлено судом обидва рахунки №37192201011552 та рахунок №37191202011552 знаходяться на обслуговуванні в Державній казначейській службі України.

18.02.2016 року Військовою частиною А1620 (код ЄДРПОУ 08502712) при сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з грошового забезпечення військовослужбовців, помилково було перераховано кошти в сумі 898475,12 грн. на рахунок Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, який призначений для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з вільно найманих працівників.

В наступному 21.06.2016 року Військова частина А1620 звернулось до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з листом в якому просить перерозподілити кошти частково з рахунку 37192201011552 на рахунок 37191202011552 у сумі 887710,43 грн., у зв'язку з помилковим перерахуванням, згідно платіжного доручення №71 від 18.02.2016 року.

Згідно пунктів 1 та 2 Порядку №6 повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

Відповідно до ч. 6 Порядку №6 повернення коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення.

Тобто позивач обґрунтовано полягав, що суми були перераховані з одного рахунку на інший.

Проте згідно картки особового рахунку позивача (єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців) (а.с. 57-64) вказані кошти були перераховані на потрібний рахунок лише 05.07.2016 року (а.с. 60).

Представник відповідача в судовому засіданні не зміг надати пояснення чому грошові кошти були перераховані тільки 05.07.2016 року.

Згідно частин 2, 3 та 4 ст. 25 ЗУ №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні вимога до позивача не надсилалась, оскільки це є правом, а не обов'язком відповідача.

Згідно ч. 10 ст. 25 ЗУ №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ №2464-VІ орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Так 13.02.2017 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято рішення №0178461309 від 13.12.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 176020,56 грн. та пені у розмірі 5500,47 грн.. без врахування своєчасного перерахунку коштів з одного рахунку на інший.

Проте суд зазначає, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк передбачений ЗУ №2464-VІ, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені відповідно до ст.. 25 ЗУ №2464-VІ.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений частинами 7 та 8 ст. 9 ЗУ №2464-VІ, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету, а оскільки такі суми зараховані до Державного бюджету України, та помилкове визначення рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податного зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій та пені.

Аналогічно висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 16.06.2015 року.

Як встановлено судом, при перевірці зарахованих сум єдиного внеску, розглядався період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та суми штрафних санкцій та пені були розраховані з усього періоду перевірки без врахування помилкової сплати.

Так суд вважає, що відповідачем була не вірно розрахована сума штрафних санкцій та пені, з огляду на наступне.

Як встановлено судом 20.10.2016 року відбулось нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення у сумі 239,70 грн., сплата відбулась лише 27.10.2016 року, кількість днів затримки - 7, таким чином сума штрафу становить 20%, тобто 47,94 грн., та пеня у сумі 1,68 грн.

20.10.2016 року відбулось нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення у сумі 231504,22 грн., сплата відбулась лише 27.10.2016 року, кількість днів затримки - 7, таким чином сума штрафу становить 20%, тобто 46300,84 грн., та пеня у сумі 1620,53 грн.

21.09.2016 року відбулось нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення у сумі 104982,47 грн., сплата відбулась лише 26.09.2016 року, кількість днів затримки - 6, таким чином сума штрафу становить 20%, тобто 20996,49 грн., та пеня у сумі 629,89 грн.

20.09.2016 року відбулось нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення у сумі 63194,45 грн., сплата відбулась лише 22.09.2016 року, кількість днів затримки - 2, таким чином сума штрафу становить 20%, тобто 12638,89 грн., та пеня у сумі 126,39 грн.

Тобто загальна сума штрафу яка є законною та обґрунтованою та повинна була бути застосована до позивача з урахуванням помилкової сплати, становить 79984,17 грн. та пені у сумі 2378,49 грн.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що податковим органом без належного дослідження всіх обставин було винесено рішення про застосування до позивача штрафних санкцій без врахування помилкової сплати, яка в подальшому була перерахована на вірний рахунок, а отже оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню в частині суми, що перевищує штраф у розміру 79984,17 грн. та суми пені, що перевищує 2378,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов військової частини А1620 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0178461309 від 13.12.2017 року в частині суми, що перевищує штраф у розміру 79984,17грн. та суми пені, що перевищує -2378,49грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646 місцезнаходження: м.Одеса, вул.Семінарська 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь військової частини А1620 (код ЄДРПОУ 08505712, м.Одеса вул..Магістральна 37) витрати по сплаті судового збору у сумі 1487,38грн. сплачені по платіжному дорученню №1425 від 28.12.2017р.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Іванов Е.А.

.