Рішення № 74716151, 13.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 р. Справа № 820/3200/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 76 від 02.03.2018 року в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 на підприємстві ПАТ "Харківський плитковий завод" з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року;

- зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 з 30.01.2018 року пільгову пенсію за віком за Списком № 2 згідно ст. 13 п."б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати провести з вказаної дати відповідні виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії на пільгових умовах та зарахування стажу до пільгового є протиправним та не законним, оскільки при прийнятті останнього не було враховано усіх обставин та надання позивачем усіх необхідних документів задля призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Окрім того, позивач також зазначив, що пільгового стажу має більше ніж десять років та має право на призначення пенсії на віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, управлінням протиправно до пільгового стажу позивача зараховано лише періоди її роботи з 11.11.1992 року по 03.05.2000 року, з 04.12.2003 року по 31.12.2003 року та з 01.01.2004 року по 09.04.2004 року, що складає 9 років 9 місяців 14 днів, а тому положення ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вказаний період до неї не застосовується.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав на соціальне забезпечення.

Просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

25.05.2018 року (Вх. №01-26/25512/18) представником відповідача - Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, було надано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Таким чином, у позивача пільгового стажу роботи лише 09 років 09 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення позивачу пенсії на віком на пільгових умовах за Списком № 2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Період з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року не був зарахований у зв'язку з тим, що ПАТ «Харківський плитковий завод» не провів атестація робочих місць.

У відповіді на відзив від 08.06.2018 року (Вх. №01-26/28017/18) позивач зазначив, що спірний період з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року повинен бути зарахований до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Також зазначив, що Список № 2 містить не тільки перелік професій а й показники, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач працював за професією дробильника - розмелювач на постійні основі, яка передбачена Списком № 2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» та Постановою КМУ № 461 від 24 червня 2016 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1), відповідно до запису в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 30.08.1985 року та довідки публічного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" № 3834 від 12.09.2016 року, 11.11.1992 року був прийнятий в цех № 2 дробильником - розмелювачем 4 розряду в орендному підприємстві "Харківський плитковий завод" (в подальшому - закрите публічне товариство "Харківський плитковий завод", публічне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод") згідно наказу № 660 від 10.11.1992 року.

Згідно довідки ПАТ "Харківський плитковий завод" від 12.09.2016 року № 3834, Харківський плитковий завод реорганізований у орендне підприємство "Харківський плитковий завод" згідно рішення Орджонікідзевської ради народних депутатів № 44/1 від 12.01.1991 року.

Згодом, 19.10.1994 року, орендне підприємство "Харківський плитковий завод" було реорганізоване в закрите публічне товариство "Харківський плитковий завод" згідно рішення Орджонікідзевської РНД м. Харкова, яке було перейменовано в публічне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" згідно рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 25 від 22.11.2010 року, наказ № 328 від 07.12.2010 року (а.с. 15).

09.04.2004 року згідно наказу № 1403 від 09.04.2004 року позивача було звільнено за переводом (ст. 35 КЗпП України) до товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська кераміка" (а.с. 11 - 12).

Таким чином, гр. ОСОБА_1 з 11.11.1992 року по 09.04.2004 року працювала в орендованому підприємстві "Харківський плитковий завод" (в подальшому - закрите публічне товариство "Харківський плитковий завод", публічне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод") на посаді дробильник - розмелювач 4 розряду.

Вказана інформація також підтверджується довідками публічне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" від 03.11.2016 року № 4577, від 12.09.2016 року № 3834, від 06.09.2016 року № 3754 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1, а також довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25.10.2016 року № 4452, виданої гр. ОСОБА_1, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 13, 15 - 17).

Згідно копій наказів ЗАТ "Харківський плитковий завод" від 04.05.1995 року № 69, від 20.12.2001 року № 222, було затверджено результати атестації робочих місць зі шкідливими та тяжкими умовами праці по Списках №1 та №2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення». Робоче місце дробильника - розмелювача також було атестоване (а.с. 18 - 19, 25 - 26).

Матеріалами справи підтверджено, що 30.01.2018 року ОСОБА_1 із заявою зверталася до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ст. 13 п. "б" Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, рішенням Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 02.03.2018 року № 76 було відмовлено позивачу у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, обґрунтувавши це тим, що заявницею не надано відповідних довідок, які підтверджують роботу в особливе шкідливих умовах та давало право на зниження пенсійного віку.

Окрім того, у заявниці пільгового стажу роботи лише 09 років 09 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення їй пенсії на віком на пільгових умовах за Списком № 2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення». Період з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року не був зарахований у зв'язку з тим, що ПАТ «Харківський плитковий завод» не провів атестації робочих місць. Таким чином, ОСОБА_1 набуде права на призначення пенсії у 57 років (а.с. 34).

У адміністративному позові позивачем зазначено та підтверджено змістом оскаржуваного рішення, що при зверненні до відповідача було надано трудову книжку, довідки, тобто всі необхідні документи на підтвердження пільгового стажу, що дає право на пільгову пенсію, проте відповідачем всупереч вказаному було протиправно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії.

Зауважень з боку відповідача щодо недоліків та відомостей по наданим позивачем разом із завою документів матеріали справи не містять, та представником відповідача не було зазначено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та бездіяльністю з боку Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та зарахування стажу роботи з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року до пільгового, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), право на призначення пільгової пенсії за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із заявою до Індустріального ОУПФУ м. Харкова про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 ст. 13 п. "б" Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) було 51 рік 6 місяців та згідно трудової книжки мала загальний трудовий стаж понад 30 років.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст. 62 Закону 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом 20 вищенаведеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць, проведення якої передбачено Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 № 442 (далі - Порядок № 442), за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах не менш як 80% робочого часу, встановленого для відповідного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8 та 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Отже, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної зокрема у постановах від 10 березня 2015 року у справі № 21-51а15, від 17 березня 2015 року у справі № 21-585а14 року, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-3287а15 та від 12 квітня 2016 року № 21-6501а15, а також практикою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року у справі № 506/384/17, постановах від 05 червня 2018 року у справах №570/2268/14-а, №453/841/16-а.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, згідно копій наказів ЗАТ "Харківський плитковий завод" від 04.05.1995 року № 69, від 20.12.2001 року № 222, було затверджено результати атестації робочих місць зі шкідливими та тяжкими умовами праці по Списках №1 та №2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 18 - 19, 25 - 26).

Згідно переліку робочих місць, виробництв та професій робочих, яким результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, передбаченого Списками № 1 та № 2 статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» (затверджено постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162), затверджених наказами ЗАТ "Харківський плитковий завод" від 04.05.1995 року № 69 та від 20.12.2001 року № 222, серед яких є робоче місце дробильника - розмелювача (а.с. 20 - 22, 27 - 28).

Окрім того, довідкою ПАТ "Харківський плитковий завод" від 03.11.2016 року № 4578 підтверджено, що з моменту проведення первинної атестації робочих місць по умовам праці (наказ № 69 від 04.05.1995 року та наказ № 222 від 20.12.2001 року) характер роботи, умови праці та робоче місце дробильника - розмелювача не змінювались (а.с. 14).

А відтак, спростовує твердження представника відповідача стосовно того, що період роботи позивача на посаді дробильника - розмелювача 04.05.2000 року по 01.06.2001 року не було атестовано підприємством.

Таким чином, атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві, де працював позивач, проводилась. Зокрема, роботе місце дробильника - розмелювача було атестоване, що підтверджено копіями наказів ЗАТ "Харківський плитковий завод" від 04.05.1995 року № 69 та від 20.12.2001 року № 222, та відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці.

Як зазначалося судом раніше та не спростовано відповідачем, гр. ОСОБА_1 з 11.11.1992 року по 09.04.2004 року працювала в орендованому підприємстві "Харківський плитковий завод" (в подальшому - ЗАТ "Харківський плитковий завод", ПАТ "Харківський плитковий завод") та займала посаду дробильника - розмелювача 4 розряду, яка відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці та була атестована, що підтверджується копіями довідок ПАТ "Харківський плитковий завод" від 12.09.2016 року № 3834 та від 06.09.2016 року № 3754 (а.с. 15 - 16).

Доказів протилежного представником відповідача до суду не надано.

Виходячи з викладеного вище, у позивача наявний пільговий стаж за професією дробильник - розмелювач за період з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року, який достатній для призначення йому пенсії на пільгових умовах по Списку № 2 п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність спірного рішення пенсійного органу та його скасування.

Щодо позовних вимог позивач про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити ОСОБА_1 з 30.01.2018 року пільгову пенсію за віком за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати провести з вказаної дати відповідні виплати, суд зазначає, що дані позовні вимоги заявлені передчасно, оскільки суд, з урахуванням дискреційних повноважень органу, не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції, а тому суд вважає правомірним захистити права позивача шляхом зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою належного захисту пенсійних прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи ОСОБА_1 дробильником - розмелювачем з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року у публічному акціонерному товаристві "Харківський плитковий завод" (до перейменувань - орендне підприємство "Харківський плитковий завод", закрите акціонерне товариство "Харківський плитковий завод").

Таким чином, позовні вимоги позивач підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч.1,8 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, адреса: 61082, м. Харків, просп. Московський, 198/3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 76 від 02.03.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи дробильником - розмелювачем з 04.05.2000 року по 01.06.2001 року у публічному акціонерному товаристві "Харківський плитковий завод" (до перейменувань - орендне підприємство "Харківський плитковий завод", закрите акціонерне товариство "Харківський плитковий завод").

Зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко