Рішення № 74715844, 14.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1875/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення від 11.04.2018 року №142938 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заяваОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 11.04.2018 року №142938 «про відмову в перерахунку пенсії» та зобов'язання Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з 01.02.2008 року у розмірі 80% з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою від 29.03.2018 року №188/М/15-53-05-41, виданою Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з виплатою фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено в перерахунку пенсії шляхом донарахування суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.03.2018 року №188/М/15-53-05-41, оскільки, згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. В свою чергу, реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень. Проте, позивач зазначає, що їй не було відомо про неврахування інших видів виплат при здійсненні розрахунку пенсії при її призначенні та при останньому перерахунку з 01.02.2008 року відповідачем. Позивач вважає вимоги про включення в розрахунок пенсії інших виплат та грошової допомоги законними, адже за змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. А тому матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входять до системи оплати праці державного службовця і повинні бути враховані при перерахунку пенсії. В позовних вимогах позивач просила звернути постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Представник відповідача у відзиві на позов (а.с.27-31) зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Свою позицію відповідач обґрунтував посилаючись на те, що з 01.06.2015 року Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» припинені дії норм Закону України «Про державну службу» в частині, яка стосується пенсійного забезпечення державних службовців, у тому числі ст.37-1 цього Закону, яка регламентувала підстави для проведення перерахунку пенсії державного службовця. 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» ч.1 ст.90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто, з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням державних службовців.Відмова об'єднаного управління не є звуженням обсягу вже набутих прав позивача та/або позбавленням його права на соціальний захист.Право на пенсію позивач набув не на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, за якою він просить здійснити її перерахунок, а на підставі зовсім іншої законодавчої норми - ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року№3723-ХІІ.При цьому, в даному випадку зміна редакції ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, а в наступному втрата нею чинності, є зміною законодавства, що у свою чергу змінює соціально-економічні права певного кола осіб. Таким чином, виходячи із положень законодавства, матеріальна допомога на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань є окремою разовою виплатою та має нерегуля рний характер, а тому не може зараховуватися до складу заробітної плати, визначеної ч.2 ст.33 України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та враховуватися до середнього заробітку при роз рахунку пенсії. Об'єднане управління не має законних підстав для розрахунку пенсії враховуючи суми виплат, з яких не було сплачено соціальні внески.У зв'язку з вищевикладеним, сума індексації, матеріальна допомога чинним законодавством не передбачені як складові частини заробітної плати державного службовця, а тому не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

Позивач у зв'язку з неможливістю за станом здоров'я бути присутньою у судовому засіданні просила розглянути справу за її відсутності.

Представником відповідача через канцелярію суду 08.06.2018 року було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки від позивача та представника відповідача не надходило заяв чи клопотань щодо заслухання свідка чи експерта, керуючись положеннями ст.229 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 22.04.2002 року перебуває на обліку в Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Одесі та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у розмірі 80% від заробітної плати.

Відповідно до Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси за №142938 від 25.03.2008 року позивачу було здійснено останній перерахунок пенсіїпри якому не було враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань(а.с.14).

З метою здійснення перерахунку пенсії шляхом донарахування до розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки від 29.03.2018 року №188/М/15-33-05-41, виданої ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, позивач звернулась до Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою від 02.04.2018 року №1718.

У відповідь на заяву позивача Малиновським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі було прийнято Рішення №142938 від 11.04.2018 року (а.с.15), яким відмовлено ОСОБА_1 в здійснення перерахунку пенсії шляхом донарахування до розміру пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.03.2018 року №188/М/15-33-05-41.

В зазначеному рішенні відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213, а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII з 01.06.2015 скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723. У зв'язку з чим з 01.06.2015 пенсії, призначені в порядку та на умовах, визначених Законом №3723 не перераховуються.

Крім того, відповідач вказує, що порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії державним службовцям визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення, визначення розмірів заробітку обчислення пенсій».Згідно із зазначеним Порядком у заробіток державного службовця для обчислення розміру пенсії враховуються: посадовий оклад, надбавки за ранг (класний чин або спеціальне звання), вислугу років, премії (в тому числі премії до державних, професійних, ювілейних дат), надбавки за високі досягнення у праці та особливо важливу роботу, за роботу з таємними документами, за використання в роботі іноземної мови, за науковий ступінь, за почесне звання «заслужений» та інші надбавки.

Також, відповідач зазначає, що матеріальні допомоги, грошові винагороди та допомоги і суми індексації заробітної плати при обчисленні пенсії державному службовцю не враховувались, оскільки ці виплати не визначені статтею 33 Закону №3723 як складові заробітної плати державного службовця.

Зазначена відмова відповідача у перерахунку пенсії стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Частиною 1 ст.90 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент звернення позивача за перерахунком пенсії) передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 ч.1 ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема:суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також отримувані застрахованою особою суми виплат, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань,з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у постанові Верховного Суду від 15.03. 2018року №466/2402/17.

Судом встановлено, що відповідно до довідки №188/М/15-53-05-41від 29.03.2018 року (а.с.12) позивач отримувала «інші виплати», на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, усупереч законодавству України, відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням суми виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою від 29.03.2018 року №188/М/15-53-05-41 з яких було сплачено страхові внески.

Щодо вимоги позивача про виплату фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком на суму перерахованої пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно з ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаною нормою передбачено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації, а тому суд вважає вимоги позивача щодо виплати фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком на суму перерахованої пенсії обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2008 року.

Згідно з ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» -перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою ст.35, частиною 2 ст.38, частиною 3 ст.42і частиною 5 ст.48цьогоЗакону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Враховуючи те, що позивач звернулася до відповідача 02.04.2018 року, то перерахунок пенсії повинен здійснюватися з 01.04.2018 року.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Враховуючи те, що позивач звернулась за здійсненням перерахунку пенсії - суд не вбачає підстав для звернення до негайного виконання рішення.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення від 11.04.2018 року №142938 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії з 01.04.2018 року у розмірі 80% з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань згідно з довідкою від 29.03.2018 року №188/М/15-53-05-41, виданою Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області з виплатою фіксованої індексації пенсії без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1: (65065, АДРЕСА_1).

Відповідач: Малиновське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м.Одесі: (65007, м.Одеса, вул. Прохорівська, 3).

Суддя П.П.Марин

.