Рішення № 74713458, 17.04.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6013/16-ц

Провадження № 2/362/407/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участю секретарів - Шаблій Т.С., Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Державного підприємства «Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення селищної ради, державного акту право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») 20.05.2002 р. видано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Як зазначає заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.08 задоволено позов Глевахівської селищної ради, припинено ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», та скасовано його державну реєстрацію.

В подальшому, Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями вилученими у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» за рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р.

Зокрема, рішенням Глевахівської селищної ради №850-34-V від 23.02.2010 р. передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, на підставі вищевказаного рішення селищної ради, ОСОБА_1 видано державний акт серії НОМЕР_2 від 07.06.2010 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_3.

Так, згідно інформації Управлінням Держкомзему у Васильківському районі щодо земельних ділянок, які перетинають межі земель ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на території Глевахівської селищної ради, ОСОБА_1 за рішенням Глевахівської селищної ради від 23.02.2010 р. № 850-34-V передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим номером НОМЕР_3, а в подальшому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 від 07.06.2010 р. Вказана земельна ділянка згідно інформації Управління Держземагенства у Васильківському районі знаходяться в межах земель переданих в постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Разом з цим, рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.2008 р. за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. залишено без змін. 23.06.2011 р. Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 р. залишено без змін.

Отже, на думку заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області зазначає, що за таких обставин Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення №850-34-V від 23.02.2010 р., діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України.

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області вважає, що оскільки ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» встановлено межі земельної ділянки, отримано держаний акт на право постійного користування землею, що належним чином зареєстрований, то рішення Глевахівської селищної ради, якими здійснено перерозподіл землі - передано частину земельної ділянки належної ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на праві постійного користування іншим особам, не є підставою припинення права користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказаними земельними ділянками.

Враховуючи викладене, на думку заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, на підставі ст. 152 Земельного кодексу України рішеннь Глевахівської селищної ради підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки право постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на вказану земельну ділянку не припинене в установленому порядку.

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області посилається на те, що відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку та здійсненого державну реєстрацію. Зважаючи на те, що відповідачем спірний державний акт на право власності на земельну ділянку був зареєстрований у встановленому законом порядку та земельна ділянка вибула з володіння позивача, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом скасування реєстрації цього державного акту, визнання права постійного користування на земельну ділянку за ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та витребування ділянки на користь позивача.

Прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідачі - Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» 20.05.2002 р. видано державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. задоволено позов Глевахівської селищної ради, припинено ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», та скасовано його державну реєстрацію.

Рішенням Глевахівської селищної ради №850-34-V від 23.02.2010 р. передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, на підставі вищевказаного рішення селищної ради, ОСОБА_1 видано державний акт серії НОМЕР_2 від 07.06.2010 р. на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_3.

Вищезазначена земельна ділянка згідно інформації Управління Держземагенства у Васильківському районі знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.12.2008 р. за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 р. та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 21.04.2010 р. залишено без змін. 23.06.2011 р. Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 р. залишено без змін.

Управління Держземагенства у Васильківському районі листом від 05.01.2015 р. повідомило прокуратуру про те, що було виявлено земельні ділянки, які мають перетин із земельними ділянками ДП "Дослідне сількогосподарське виробництво ІФРГ НАН України", зокрема і земельною ділянкою ОСОБА_1 кадастровий номер НОМЕР_3.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Положеннями ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, що діяла на час видачі державного акту ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») передбачено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Отже, у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» є право постійного користування земельними ділянками на території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області загальною площею 971,21 га.

З огляду матеріалів Технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» Васильківського району Київської області (2000 рік) та каталогів координат земельних ділянок ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3 знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

З графічного зображення та викопіювання із ортофотоплану в межах Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської, області, наданого представником позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» та земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_4 вбачається, що спірна земельна ділянка має перетин із земельною ділянкою наданою ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Виходячи із змісту рішень господарських судів, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Оскільки ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» встановлено межі земельної ділянки, отримано держаний акт на право постійного користування землею, що належним чином зареєстрований, то рішенням Глевахівської селищної ради №850-34-V від 23.02.2010 р., яким здійснено перерозподіл землі - передано частину земельної ділянки належної ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на праві постійного користування іншим особам не може бути підставою припинення права користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказаними земельними ділянками.

Отже, Глевахівська селищна рада прийнявши рішення в частині надання у власність іншим особам земельних ділянок діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В зв'язку з чим рішення Глевахівської селищної ради в частині надання земельної ділянки третім особам є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки право постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на вказану земельну ділянку не припинене в установленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 7 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Враховуючи, що судом на підставі зібраних у справі доказів установлено те, що рішення сільської ради прийнято з порушенням закону, прав позивача та в супереч інтересів суспільства, позаяк здійснено незаконне розпорядження особливо цінними землями, суд дійшов висновку про те, що у третіх осіб, а в подальшому відповідача не виникло право на отримання спірного держаного акту, яким посвідчується право на земельну ділянку. Тому цей державний акт підлягає визнанню недійсним.

Вимога заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування на користь держави в особі у ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 підлягає задоволенню, оскільки вказана земельна належить на праві постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», натомість перебуває у володінні відповідача, який прав на неї не має.

Разом із цим, вимоги позову про скасування державної реєстрації вказаного вище державного акту задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено неможливості вирішення цього питання в позасудовому порядку й не пред'явлено цю вимогу до належного відповідача.

Судові витрати розподілені у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 24, 92, 116, 149, 150 ЗК України, ст. 21 ЦК України, ст.ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Глевахівської селищної ради №850-34-V від 23.02.2010 р. в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий 07.06.2010 р. ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Витребувати на користь Державного підприємства "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" у ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області на користь Прокуратури Київської області судові витрати в розмірі 2067,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Київської області судові витрати в розмірі 2067,00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Суддя Л.М.Кравченко