Рішення № 74711286, 06.06.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1332/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 26.08.2016 року між банком та відповідачем було укладено Договір про встановлення ліміту кредитування № 6272393РО, згідно якого позичальник отримав кредит, згідно якого ліміт кредитування - 12 723,64 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 %. Банк свої зобов'язання виконав. Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав. Станом на 17.11.2017 року має заборгованість - 15 601,11 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 12 723,64 грн., прострочена заборгованість по процентам - 2 617,28 грн., прострочена комісія - 260,19 грн., пеня - 1 133,85 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Не заперечував щодо заочного порядку розгляд справи у разі неявки відповідача в судове засідання по матеріалам справи.

В судове засідання відповідач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за його відсутності, відзив на позов, до суду не подавав, що дає підстави прийняти рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим стороною позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Даний позов зареєстровано в суді 23.01.2018 року. Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13.02.2018 року відкрито провадження у справі.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи був відкладений. Клопотання по суті спору сторонами не подавалися.

В суді встановлено, що 26.08.2016 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про встановлення ліміту кредитування № 6272393РО, згідно якого позичальник отримав кредит, згідно якого ліміт кредитування - 12 723,64 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 %. За невиконання зобов'язання передбачено пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 1.14 договору, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.

Банк свої зобов'язання виконав. Відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Станом на 17.11.2017 року має заборгованість - 15 601,11 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 12 723,64 грн., прострочена заборгованість по процентам - 2 617,28 грн., прострочена комісія - 260,19 грн., пеня - 1 133,85 грн.

На адресу відповідача була направлена претензія від 27.10.2017 року № 6272393РО про погашення існуючого заборгованості, проте кошти відповідач не сплачено.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Враховуючи вимоги законодавства України, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути задоволені.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідач до суду не з'явився, та не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 1 762,00 грн., дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1. ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, адреса: м. Львів, вулиця Сахарова, будинок № 78) заборгованість за кредитним договором № 6272393РО від 26.08.2016 року в сумі 15 601 (п'ятнадцять тисяч шістсот одна) грн. 11 коп. та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: