Ухвала суду № 74710086, 14.06.2018, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 704/262/18 Провадження №1-кп/694/124/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

14.06.2018 року м.Звенигородка

Колегія суддів Звенигородського районного суду Черкаської області у складі:

головуючої судді Гончаренко Т. В.

суддів Сакун Д. І., Дудніченко В. М..

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1.

прокурорів Дидич В.В., Грекова А.Ф.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12014250190000090 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255 КК України,-

із участю в судовому розгляді:

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

потерпілих ОСОБА_11

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Звенигородського районного суду Черкаської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12014250190000090 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 максима Михайловича за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255 КК України.

Захисник ОСОБА_9 заявив відвід члену колегії суддів – судді Дудніченко В. М., подану заяву обґрунтовано тим, що суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю. В. приймала участь у даному кримінальному провадженні як слідча суддя. ОСОБА_12 є донькою члена колегії суддів - судді Дудніченка В. М. Крім того захисник ОСОБА_9 зазначив, що даною колегією суддів, до складу якої входить і суддя Дудніченко В. М. порушувалося право на захист обвинувачених у даному кримінальному провадженні та чинилися перешкоди адвокатській діяльності інших захисників шляхом призначення всім обвинуваченим одного захисника. Все наведене на думку захисника ОСОБА_9 свідчить про упередженість судді

ОСОБА_13 при розгляді даного кримінального провадження.

Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підтримали заявлений відвід, просили суд його задовольнити.

Обвинувачені підтримали також підтримали заявлений відвід члену колегії судді Дудніченко В. М..

Прокурори та потерпіла заперечували проти заявленого відводу за його необгрунтованістю та просили суд відмовити в його задоволенні.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників провадження, вивчивши матеріали провадження щодо заявленого відводу, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1ст.75 КПК України, суддя не може брати участь в кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.

Згідно зі ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Незалежність судді є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й Держави.

Незалежність і недоторканість суддів гарантують ст.ст.126,129 Конституції України.

Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст.3,8,55 Конституції України.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів»визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій незалежності суддів.

Відмова у здійсненні правосуддя не допускається, відповідно до ч. 2ст. 30 КПК України.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зі змісту статті 6 Конвенції та практики Європейського Суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93).

ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між

цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Виходячи з наведеного, практика ЄСПЛ говорить про те, що кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Мікалефф проти Мальти).

Колегія суддів зазначає, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Із змісту ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 16.12.1966 року, який набув чинності, в тому числі для України, 23.03.1976 року, вбачається, що усі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що висувається проти нього, на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

П. 66 Коментарію до Бангалорських принципів поведінки суддів визначає, що бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження суспільної довіри до чесності непідкупності судових органів необхідно позбавити суддю права брати участь в розгляді якої-небудь справи та виносити по ній рішення.

П. 2.5 Бангалорських принципів передбачає необхідність усунення судді від участі від розгляду справи у випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Вищенаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому. Ці принципи передбачають, що судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені для підтримки суддівських стандартів, які діють об’єктивно та незалежно і мають на меті збільшення, а не зменшення значущості існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв’язані судді.

У заяві захисника ОСОБА_9 про відвід члену колегії суддів – судді Дудніченкові конкретних даних щодо особистої зацікавленості вказаного судді при розгляді даного кримінального провадження, або про наявність інших підстав передбачених ст.75 КПК України, надано не було, проте враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедентну практику Європейського суду з прав людини, враховуючи, що дійсно суддею Михальченко Ю. В., як слідчим суддею приймалися рішення у даному кримінальному провадженні, те що відвід колегії суддів вже заявлявся в минулих судових засіданнях, а також дане кримінальне провадження супроводжується постійними масовими зібраннями, які впливають на ведення процесу в судових засіданнях, та враховуючи, що у судді Сакун Д. І. спливає термін повноважень, а кримінальне провадження є значним за об’ємом і для його розгляду необхідна велика кількість судових засідань, та з метою уникнення сумнівів у сторонніх спостерігачів в упередженості колегії, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву про відвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Відповідно до ч. 3 ст. 81 КРК України заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", статтями 34, 35, п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 2 ст. 80, частинами 1-3 ст. 81, ч. 5 ст. 82, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 372, ч. 5 ст. 376 КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Заяву захисника ОСОБА_9 про відвід члену колегії суддів, а саме судді Дудніченко В. М. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12014250190000090 відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, п.п. 3, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 255 КК України - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження передати до канцелярії суду для подальшого розподілу відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуюча: Гончаренко Т.В.

Судді: Дудніченко В. М.

ОСОБА_14