Постанова № 7470897, 30.12.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-6732/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Матковської З.М.

при секретарі судового засідання Подібка М.З.

з участю представників: позивача Райхель Р.П., відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТзОВ «МБК Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень рішень

в с т а н о в и в :

ТзОВ «МБК Груп» звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова. Позивач просить суд скасувати повідомлення - рішення від 13.10.2009 року №0002952300/0/22933, № 0002962300/0/22934, № 0002891730/0/22875. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що основною причиною винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень є нікчемність угод, які укладались з іншими контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

30.09.2009 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено планова виїзна перевірка ТзОВ «МБК Груп», за результатами якої складено Акт № 1808/250/23-118/35943641 від 30.09.2009 р.

13.10.2009 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкові повідомлення рішення: № 0002952300/0/22933 по податку на прибуток на суму 904237,00 грн.; № 0002962300/0/22934 по податку на додану вартість на суму 625248,00 грн.; № 0002891730/0/22875 по податку з доходів фізичних осіб на суму 9178, 45 грн.

01.10.2008 року між УП СП ТзОВ «Віско» та ТзОВ «МБК Груп» укладено договір № 50.10.2008 р. Предметом договору є, те що УП СП ТзОВ «Віско» постачає газобетонні блоки в асортименті та клей для ТзОВ «МБК груп» відповідно до умов договору. ТзОВ «МБК Груп» протягом жовтня 2008 р. здійснило перерахування коштів на поточний рахунок УП СП ТзОВ «Віско» в загальній сумі 73 759,8 4 грн., а УП СП ТзОВ «Віско» поставило протягом жовтня - листопада 2008р. газобетонні блоки в асортименті та клей на загальну суму 138 230, 40 грн. Дані операції були відображені у бухгалтерських регістрах ТзОВ «МБК Груп».

Станом на 31.03.2000 року та на 30.06.2009 року у ТзОВ «МБК Груп» рахувалась кредиторська заборгованість на загальну суму 64 470,56 грн.

Крім цього у податковому обліку дані операції відображено у Декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2008 р. включено в рядок 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» в сумі 138 230, 40 грн. та в рядок 01.2 К1 «приріст балансової вартості запасів» відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік включено в рядок 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» в сумі 138 230, 40 грн. та в рядок 01.2 К1 «приріст балансової вартості запасів» відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Додаток К1/1 рядок А (А1) «балансова вартість запасів усього (на складах, місцях зберігання)».

Відповідно до вищевказаного договору, а саме Розділу 7 «Вирішення суперечок» та п.10.2 Розділу 10 «Інші умови» питання (господарські операції) по яких не було досягнуто взаємної згоди вирішуються у Господарському суді відповідно до цивільного та господарського законодавства України.

Станом на 31.03.2009 р. та 30.06.2009 р. УП СП ТзОВ «Віско» на адресу ТзОВ «МБК груп» не направляло будь - яких претензій, заперечень, зауважень не здійснювало телефонних дзвінків, телефонограм тощо. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вважати дану суму кредиторської заборгованості сумнівною немає підстав, коригування валових доходів відповідно до п.п.12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» могло б проводитись лише у 1 кварталі 2010 року, тому висновок про заниження валових доходів на суму 64471 грн. є безпідставним.

Що стосується посилань ДПІ на допущене завищення валових витрат на суму 2482217,00 грн., то суд виходив з наступного.

До валових витрат відповідно до ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що підтверджена документально.

Між ТзОВ «МБК Груп» та ПП «Будмасервіс» укладено Договір про проведення поточного ремонту приміщень та фасаду № 19/06/08-01 від 19.06.2008 р. Крім цього, позивач здійснював фінансово -господарські відносини з ПП «Будмасервіс» на підставі Доповнення № 1 від 24.06.2008 р. до Договору про проведення поточного ремонту приміщень та фасаду № 19/06/08-01 від 19.06.2008 р.; Доповнення № 2 від 29.12.2008 р. до Договору про проведення поточного ремонту приміщень та фасаду № 19/06/08-01 від 19.06.2008 р.; Договору про співпрацю, співробітництво б/н від 01.07.2008 р.

На підставі вищевказаних документів про співпрацю між ТзОВ «МБК груп» та ПП «Будмасервіс» у березні 2009 р. було проведено задоволення зустрічних вимог на суму 954 962,77 грн. (Протокол № 1 від 02.03.2009 р.) Дані операції відображені у бухгалтерських документах та у Декларації з податку на прибуток підприємства за І - й квартал 2009 р. рядок 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» в сумі 795 802, 00 грн. та у Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 р. у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» Колонка А 795802, 00 грн., Колонка Б 159160,00 грн.

На момент укладення договорів та подальшої співпраці ПП «Будмасервіс» здійснювало та здійснює діяльність на підставі статуту та свідоцтва про держреєстрацію № 1415102000003755 від 14.03.2005 р. виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради; довідки про взяття на облік платника податків № 6685 від 06.04.2005 р. виданого податковим органом Львівської області; свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18081549 від 05.05.2005 р.; довідки з ЄДРПОУ АА № 057371 від 14.03.2005 р.; тощо. Отже, ознаки «фіктивності» та вірогідності того, що ПП «Будмасервіс» фактично не займалось фінансово - господарською діяльністю не відповідають дійсним обставинам.

Послуги надані ПП «Будмасервіс», відповідали умовам укладених договорів та здійснювались на визначених об'єктах, а саме готель «Сихів», готель «Євроготель», ВАТ «Перо-пухова фабрика», ремонт приміщень офісу ТзОВ «МБК Груп». Надані послуги задокументовано відповідно до вимог чинного законодавства, а саме Наказу № 237/5 від 21.06.2002 р. ДКУзБіА «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» тобто оформлено Актами приймання виконаних підрядних робіт ТФ № КБ 2в, Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ТФ № КБ 3 у відповідних періодах.

Документи оформлені відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.

Відповідно до ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою яка завідомо суперечить інтересам держави, суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної право суб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. На даний час жодна сторона не звернулась в суд.

ПП «Будмасервіс» до березня 2009 року своєчасно платило податки, подавало звітність, тобто не могло вважатись фіктивним, а також не виключено з ЄДРПОУ.

В Акті перевірки вказано, що ПП «Будмасервіс» не відобразило у своїй податковій декларації по ПДВ операції з позивачем на суму 158160,46 грн., однак ТзОВ «МБК Груп» не може відповідати за зобов'язаннями ПП «Будмасервіс».

Отже, враховуючи вищевказане податкові органи неправомірно вважають непідтвердженими суми валових витрат та в подальшому неправомірно визнають (трактують) правочин нікчемним.

Крім цього, чинним законодавством України не передбачено відповідальності за контрагента та відповідачем не надано доказів того, що сторони переслідували мету здійснити незаконну діяльність, яка явно суперечить інтересам держави та суспільства та в чому конкретно вона виявилась.

Між ТзОВ НВП «Білозір» та ТзОВ «МБК груп» укладено угоду № 150 від 27.10.2008 р. на виконання газомонтажних робіт на об'єкти готель «Сихів». Роботи виконані у листопаді 2008 року про що складено акт виконаних робіт (зовнішні підземні мережі) по вул. Морозна, 14 готель «Сихів» від 18.11.2008 року на загальну суму 104 783,03 грн., без ПДВ.

Між ТзОВ «МБК груп» та ТзОВ «Сихів Сервіс» укладено договір № 10/06/08-01 від 10.06.2008 р. про проведення поточного ремонту приміщень. Предмет договору визначався, як поточний ремонт об'єкту по вул. Морозна, 14 готель «Сихів» в цілому. Одним із завдань були монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті. Даний об'єм робіт (технічна та технологічна структура) включає в себе організацію, підготовку, монтаж, налагоджування, запуск обладнання, тощо. Відповідно до договору між ТзОВ НВП «Білозір» та ТзОВ «МБК груп», ТзОВ НВП «Білозір» здійснює виконання тільки газомонтажних робіт на об'єкті готель «Сихів». Решта складових виконує ТзОВ «МБК груп».

За договором між ТзОВ «МБК Груп» та ТзОВ готель «Сихів Сервіс» від 10.06.2008 р. позивачем проводився цілий комплекс по поточному ремонту цього об'єкту, в т.ч. монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єкті. ТзОВ НВП „Білозір" виконало лише газомонтажні роботи, як частину всього поточного ремонту. На даний час роботи тимчасово призупинені. Доходи від проведення ремонту позивач отримає після завершення всіх робіт, до яких увійдуть і роботи, виконані ТзОВ НВП «Білозір» як субпідрядником.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ДПІ не вірно тлумачиться суть господарських правовідносин між ТзОВ «МБК Груп» та ТзОВ НВП «Білозір», тому висновок про щодо порушень п.5.1., пп. 5.2.1., п.5.2., пп. 5.3.9. п.5.3. ст..5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованим та суперечить обставинам справи та зібраним доказам.

Що стосується завищення податкового кредиту по ПДВ на суму 504850,00 грн., який нарахований на загальну вартість 3029097,00 грн. отриманих робіт та послуг від ПП «Будмасервіс», то ДПІ покликається лише на неможливість проведення перевірки даного підприємства. Однак, частково щодо даної суми ПП „Будмасервіс" відзвітувалось перед ДПІ, включивши відповідні суми до податкової декларації, за винятком суми по бартеру.

Покликання ДПІ на лист ДПА від 15.08.08 р. є безпідставними, оскільки цей лист стосується податкової накладної, отриманої без фактичного здійснення господарської діяльності (оприбуткування товару, надання послуг чи їх оплати), а діяльність позивача з ПП «Будмасервіс» підтверджується наведеними вище доказами.

Твердження ДПІ про те, що відсутній факт отримання послуг від ПП „Будмасервіс" суперечать обставинам справи. Виконані цим підприємством роботи мають матеріальний результат та прийняті по акту приймання виконаних робіт.

Таким чином твердження ДПІ про допущені порушення п.1.7., 1.8. ст..1. п.п.7.2.1., пп.,7.2.3. п.7.2., ПП..7.4.1., пп..7.4.4., пп..7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення суми податкового кредиту на 504850,00 грн. є безпідставним та суперечить обставинам справи та зібраним доказам.

У податкові накладній №301074 від 30.10.08 р. на суму 440517,46 в т.ч. ПДВ 73419,58 в колонці „номенклатура робіт" помилково замість готель „Сихів" вказано „Євроготель". Дана операція підтверджена актом приймання виконаних робіт за жовтень 2008 року форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 р. типової форми КБ-3 на загальну суму 440 517,46 грн., в т.ч. ПДВ 73419,58 грн. Дана податкова накладна включена контрагентом - ПП „Будмасервіс" у Додаток №5 Декларації по ПДВ за жовтень 2008 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що окремі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлених в результаті перевірок органами ДПІ, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Ці накладні можуть бути підставою для ідентифікації контрагентів, підтвердження здійснення господарських операцій, тощо.

Податковим повідомленням рішенням № 0002891730/0/22875 від 13.10.2009 року позивачу визначено податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 9178, 45 грн.

Відповідно до п.п. 4.3.25 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються такі доходи ( що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації ): дохід ( прибуток ), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної чільності, якщо така особа обрала спеціальну спрощену систем оподаткування такого доходу ( прибутку ) відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що ТзОВ «МБК Груп» не є субєктом порушення даної норми закону та не здійснював відповідне включення такого доходу.

Що стосується видачі готівкових коштів під звіт на господарські потреби, зокрема купівлі холодильника, то до перевірки надано авансовий звіт від 17.09.08 р. на суму 1899,00 грн. Придбання холодильника „АРДО" на суму 1899,00 грн. відображено у відповідних документах підприємства і підтверджується товарним чеком на суму 1899,00 грн. від 17.09.08 р.. відтак вказана сума не підлягала поверненню протягом місяця, а тому не підлягала оподаткуванню ТзОВ «МБК Груп», як податковим агентом.

Під час закупівлі товару не було допущено перевищення (надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт, не повернених у встановлений строк), ДПІ не було встановлено інше, відтак безпідставним є покликання ДПІ на п.9.10 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином позивачем не порушувались п.п.4.2.15. п.4.2. ст.4, п.7.1. ст.7. п.п.9.10.1. п.9.10. ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" на суму 284,85 грн., тому і нарахування штрафу у розмірі 15% від нібито надміру витрачених коштів (1899,00 грн.), що складає 284,85 грн. є безпідставним.

Висновок про порушення пп..8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", що нібито призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7622,8 грн. є необґрунтованим, оскільки у акті перевірки зазначено, що заборгованість по виплаті заробітної плати за період, що перевірявся у ТзОВ «МБК Груп» відсутня.

Відповідно до ст.ст.6 та 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході дослідження доказів у справі відповідачем не надано доказів правильності та правомірності прийнятих ним висновків та рішень.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень - рішень із зазначених у мотивувальній частині постанови підстав.

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 13.10.2009 року №0002952300/0/22933, № 0002962300/0/22934, № 0002891730/0/22875.

Стягнути з державного бюджету України на користь ТзОВ «МБК Груп» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 03.01.2010 року.

Суддя Матковська З.М.

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.