Постанова № 74707832, 06.06.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2497/17

Провадження № 2-а/675/60/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2018 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого – судді Трасковського С.Л., за участю секретаря Ящука О.І., позивача – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, -

В С Т А Н О В И В:

11.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Ізяславського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, а також про зобов’язання зарахувати до спеціального стажу період роботи на посаді фармацевта в МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області та призначити їй пенсію за вислугу років з 12.06.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 в період з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року працювала на посаді фармацевта в МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області. У зв'язку з цим її спеціальний стаж роботи на посаді фармацевта становить більше 25 років. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку закладів і установ охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи 25 років в закладах і установах охорони здоров'я незалежно від форм власності або відомчої належності цих закладів.

12.06.2017 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак відповідач відмовив їй у призначенні зазначеної пенсії (протокол №489 від 08.09.2017 року) через відсутність необхідного спеціального стажу роботи.

Вважає дану відмову неправомірною, так як на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії, її спеціальний стаж складав більше 25 років, вона залишила роботу, яка дає їй право на призначення пенсії за вислугу років.

Ухвалою Ізяславського районного суду від 18.04.2018 року замінено відповідача у справі - Білогірське об’єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на його правонаступника - головне управління Пенсійного фону України в Хмельницькій області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позові. Позивач також вказала, що вона з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року, працюючи на посаді фармацевта в аптеці в складі медичної частини МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області, здійснювала прийом, видачу медикаментів, готувала та відпускала вже готові ліки.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти заявлених позовних вимог на підставах, вказаних у поданому до суду письмовому відзиві. Пояснила, що в період роботи ОСОБА_1 з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року на посаді фармацевта в МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області не може бути зарахований до спеціального стажу для призначення їй пенсії, оскільки згідно штатного розпису установи за 1993 – 1995 роки посада фармацевта не передбачена і аптека в складі медичної частини не значиться. Просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи – ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» у судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, поданою заявою просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема і працівники охорони здоров’я.

Так, згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ є наявність спеціального стажу роботи та посади, що дає право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 48 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок), відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В силу п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За змістом пп. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Тобто, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).

Згідно з Переліком до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи, зокрема на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.

Відповідно до примітки 2 Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої належності закладів і установ.

Згідно статті 16 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я. Відповідно до частини другої цієї статті заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Відповідно до статті 3 вказаного Закону, заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» від 28.10.2002р. №385 аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення міститься і в Постанові КМ України «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» від 17.11.2004р. №1570.

Аналізуючи наведені законодавчі норми та нормативні акти, можна зробити висновок, що до закладів охорони здоров'я віднесені аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки та інші, а до посад, які надають право на пільгову пенсію віднесені посада, зокрема, фармацевти (незалежно від найменування посад).

12.06.2017 року ОСОБА_1В звернулася з заявою за формою, наведеною в Додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22 – 1, до Білогірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області для оформлення на пільгову пенсію за вислугу років.

Згідно протоколу №489 від 08.09.2017 року Білогірським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької областібуло прийнято рішення, згідно якого відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із змінами у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, що дає право на призначення даного виду пенсії.

Із записів в трудовій книжці серії БТ-І №4427234 позивача встановлено, що вона в період з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року працювала на посаді фармацевта в МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області.

Так, згідно наказу №9 від 30.03.1993 року ОСОБА_1 прийнято на посаду фармацевта 0,5 ставки в аптеку медичної частини з 07.04.1993 року. Відповідно до наказу №16 від 10.11.1995 року вирішено звільнити ОСОБА_1 0,5 ставки фармацевта медичної частини з 01.12.1995 року у зв’язку із скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України), з виплатою вихідної допомоги в розмірі 0,5 ставки середнього місячного заробітку.

Крім цього, відповідна інформація щодо роботи позивача міститься також в особовій карточці та розрахункових листах, наданих установою, в якій працювала ОСОБА_1 Вказаний факт також підтверджено довідками ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» від 07.08.2017 року №67, 22.06.2017 року №51 та від 04.06.2018 року №90.

Крім того, в довідці від 22.06.2017 року №51 державної установи «Замкова виправна колонія (№58)», як правонаступника МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до посадових обов’язків здійснювала прийом, видачу, належне зберігання та дотримання термінів використання медикаментів. Також довідкою вказаної установи покарань від 27.0.22018 року №713 та технічним паспортом на нежитлову будівлю «Адміністративний корпус №2», інвентарний №10310017, ІІ поверх, передбачено службове приміщення «медична служба» загальною площею 23,7 кв.м. та «склад», де розміщується персонал медиків «Замкова виправна колонія (№58)».

Разом з тим, ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» надано інформацію щодо відсутності особової справи ОСОБА_1, штатного розкладу установи МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області за 1993 – 1995 роки та документального підтвердження існування в період з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року в складі медичної частини установи виконання покарань аптеки, у зв’язку із закінченням терміну їх зберігання, що підтверджено довідками ДУ «Замкова виправна колонія (№58)» від 04.06.2018 року №89 та від 05.06.2018 року №92 відповідно, а також довідкою від 23.08.2017 року №139 про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії за вислугу років.

Також листом Центрально – Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 29.05.2018 року №6/5357 повідомлено, що до архіву вказаної установи документи щодо вільнонайманих працівників МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області та документи, які підтверджують створення та діяльність на території вказаної установи по виконанню покарань аптеки в 1991 – 1995 р.р. не передавались.

Крім того, в матеріалах справи наявний штатний розпис установи по виконанню покарань МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області, затверджений наказом №439 від 30.11.1992 року (який був дійсним в період з 30.11.1992 року по 10.08.1995 року), згідно якого в структурі установи в складі медичної частини посада «фармацевт» не передбачена.

В той же час, згідно наказу МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області №293 від 10.08.1995 року, наказ від 30.11.1992 року №439 та оголошений ним штат установи втратив свою чинність та затверджено новий штатний розпис установи виконання покарань. Цим штатним розписом у структурі медичної частини була передбачена посада «завідувач аптекою» категорії службовець.

Також листами з доданими матеріалами, наданими на запит суду Головним управлінням національної поліції в Хмельницькій області від 21.02.2018 року №495/121/12-2018 та від 07.05.2018 року №1496/121/12-2018, в яких зазначено, що в структурі медичної частини установи, аптеки і посад, які заміщувались вільнонайманими працівниками не було передбачено, а також, що інших документів, які підтверджують створення та функціонування на території та у структурі установи МХ-324/58 аптеки в 1993 – 1995 роках в архівах ГУ НП немає.

При цьому, суд критично ставиться до вищевказаних документів, оскільки наданні штатний розпис, який був дійсним в період з 30.11.1992 року по 10.08.1995 року, стосуються атестованих осіб установи виконання покарань. Штатний розпис вільнонайманих працівників за вказаний період, відсутній. Крім того, з врахуванням зазначеного наказу МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області №293 від 10.08.1995 року чітко зазначено про наявність у структурі медичної частини установи посади «завідувач аптекою», яка за своїм смисловим навантаженням передбачає роботу в аптеці.

Крім того, робота позивача на посаді фармацевта саме в аптеці медичної частини МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області з 1993 по 1995 роки доводиться і трудовою книжкою серії БТ-І №9215691 ОСОБА_4, відповідно до якої остання, згідно наказу МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області від 01.04.1991 року №48 з 01.04.1991 року переведена на посаду заваптекою вказаної установи та перебувала на вказаній посаді до 01.05.1997 року (наказ №5 від 01.05.1997 року).

При чому, допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 підтвердила факт роботи позивача в 1993 – 1995 роках на посаді фармацевта в аптеці для засуджених, яка знаходилась на другому поверсі установи виконання покарань. Також зазначила, що вона і ОСОБА_1 були прийняті на роботу як вільнонаймані працівники. Щодо функціональних обов’язків позивача вказала, що остання готувала ліки, здійснювала їх збереження, а також видавала вже готові ліки засудженим.

Свідок – ОСОБА_5, який в період 1993 – 1995 років працював на посаді старшого інспектора групи кадрів, підтвердив факт наявності в медичній частині установи аптеки, яка знаходилась на другому поверсі МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області та в якій, у вказаний період роботи на посаді фармацевта, працювала ОСОБА_1 Також зазначив, що фінансування посади, яку обіймала позивач здійснювалось з державного бюджету, що передбачає цільове направленість коштів щодо конкретно визначеної посади, в даному випадку «фармацевт», у конкретній установі. Також вказав, що крім штатного розпису атестованих осіб установи виконання покарань за період роботи позивача, має бути і штатний розпис вільнонайманих працівників, до яких відноситься як заваптекою, так і фармацевт.

Інший свідок – ОСОБА_6, який з 1975 року по 01.09.1995 року працював начальником медичної частини МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області також вказав на факт роботи ОСОБА_1 на посаді фармацевта в аптеці. Щодо обов’язків, які покладались на позивача, відмітив готування нею ліків та видачу вже готових медикаментів. Також підтвердив наявність в зазначений період іншого працівника, яка працювала разом з позивачем на посаді «заваптекою».

Більше того, зазначений факт роботи ОСОБА_1 на посаді фармацевта відповідач констатує у своєму листі від 08.09.2017 року №6800/03, який адресований позивачу, та в довідці від 19.06.2017 року №58 про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії за вислугу років, яка підписана працівниками відповідача та установи виконання покарань, зокрема, що в розрахункових відомостях по заробітній платі установи МХ-324/58 УМВС України в Хмельницькій області за 1993 – 1995 роки ОСОБА_1 значиться на посаді фармацевта, а також, що у відпустці без збереження заробітної плати остання не перебувала.

Таким чином, суд вважає доведеним факт роботи позивача на посаді фармацевта в аптеці установи МХ-324/58 УМВС України в Хмельницькій області в період з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнилась з останнього місця роботи 28.04.2017 року, та у момент звільнення мала спеціальний трудовий стаж за вислугу років визначений п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому остання має право на призначення пенсії за вислугу років з 12.06.2017 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. «и» ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» фармацевтичні працівники мають право на пільгові умови пенсійного забезпечення.

Зі змісту ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа людина має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, та враховуючи, що відповідач не довів правомірності відмови в призначенні пенсії позивачу, суд прийшов до висновку, що рішення про відмову відповідача в зарахуванні ОСОБА_1В до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоду роботи з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року на посаді фармацевта в аптеці в складі медичної частини установи МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області та призначенні пенсії за вислугу років є незаконною та необґрунтованою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров’я (фармацевту) відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, суд вважає необхідним в силу ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнуваньголовного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Керуючись ст. ст.241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати рішення Білогірського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, яке оформлене протоколом №489 від 08.09.2017 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - протиправним.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.04.1993 року по 01.12.1995 року на посаді фармацевта в МХ-324/58 УМВСУ в Хмельницькій області до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, та призначити пенсію за вислугу років з 12 червня 2017 року відповідно до пункту «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Стягнути на користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1, місце проживання - 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Кулишівка, 19, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач – головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місце знаходження - м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ – 21318350.

Третя особа – державна установа «Замкова виправна колонія (№58)», Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ – 08564771.

Повний текст рішення складено 11.06.2018 року.

Суддя: С.Л.Трасковський