Постанова № 74706532, 07.06.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 676/365/18

Провадження № 22-ц/792/904/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

ОСОБА_1 (суддя-доповідач),

ОСОБА_2,ОСОБА_3,

секретаря: Гриньової А.М.,

за участю: ОСОБА_4, представника банку - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2018 року (суддя – Шевцова Л.М.) за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пеню у розмірі 222 064 грн.40 коп.

Позов мотивував тим, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.07.2012 року йому видано платіжну картку для отримання заробітної плати, строк дії якої закінчився 30.10.2015 року.

08.10.2016 року позивач припинив трудові відносини з Кам’янець-Подільською міською радою, як наслідок з ним було повністю проведено розрахунок. 25 листопада 2016 року на банківський рахунок позивача в банку роботодавцем була переведена його заробітна плата в розмірі 48 698 грн. 17 коп., проте скористатися коштами він не зміг, оскільки банк відмовив йому у перевиданні картки, мотивуючи необхідністю уточнення персональних даних, що було підставою для звернення до суду.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 18.04.2016 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.02.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено. Зобов’язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» видати ОСОБА_4 картку для виплат заробітної плати без проведення додаткових анкетувань та витребування додаткових документів. Зобов’язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» видати ОСОБА_4 заробітну плату, перераховану виконавчим комітетом Кам’янець-Подільської міської ради на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК». Позивач зазначав, що отримати належні йому кошти зміг лише 25.04.2017 року, а тому вважає, що за період з 25.11.2016 року по 24.04.2017 року включно банк, з урахуванням положення ч.5 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів», має виплатити йому пеню з розрахунку 3% за 152 дні прострочення.

________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Категорія: 57

Доповідач: Янчук Т.О.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_4 пеню в розмірі 48 698 грн. 17 коп. Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не обґрунтовано на якій підставі ним стягнуто пеню за зазначений позивачем період. Також вказує на відсутність доказів щодо неналежного виконання банком рішення суду від 08.02.2017 року, при цьому зазначає, що позивач не обґрунтував у зв’язку з чим звернувся до банку за отриманням коштів у квітні 2017 року, а не одразу після ухвалення рішення.

Вважає, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть застосовуватися до даних правовідносин, зокрема, між банком та позивачем було укладено договір про надання банківських послуг, який складається з анкети-заяви, Умов та правил надання банківських послуг та ОСОБА_3 банку. На підставі вказаного договору позивач отримав картку для виплат. Обов’язки сторін та відповідальність за їх невиконання повністю регулюються Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та нормами ЦК України, які регулюють зобов’язальні правовідносини, додатково ці правовідносини Законом України «Про захист прав споживачів» не регулюються.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено, що 07 липня 2012 року ОСОБА_4 було прийнято на роботу в Департамент правового супроводу та контролю Кам’янець-Подільської міської ради Хмельницької області.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.07.2012 року ОСОБА_4 видано платіжну картку на отримання заробітної плати, строк якої закінчився 30 жовтня 2015 року.

При зверненні ОСОБА_4 у листопаді 2015 року до відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо заміни картки на отримання заробітної плати, йому було відмовлено у зв’язку з необхідністю уточнення персональних даних.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18.04.2016 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.02.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов’язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» видати ОСОБА_4 картку для виплат заробітної плати без проведення додаткових анкетувань та витребування додаткових документів. Зобов’язано ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» видати ОСОБА_4 заробітну плату, перераховану виконавчим комітетом Кам’янець-Подільської міської ради на рахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

08 жовтня 2016 року позивач припинив трудові відносини із Кам’янець-Подільською міською радою, при цьому з ним було проведено повний розрахунок.

Згідно довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.01.2018 року, станом на 25.11.2016 року на банківському рахунку ОСОБА_4 знаходилось 48698 грн. 17 коп. (а.с.47). Проте, отримати їх останній не зміг, так як відповідач відмовив видати йому нову картку, мотивуючи необхідністю уточнення персональних даних.

Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_4 станом на 25.04.2017 року було проведено зняття готівки, сума коштів на рахунку становила - 48 698 грн. 17 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_4 про зобов’язання до вчинення певних дій зазначало, що кошти у вигляді заробітної плати позивача, перераховані Кам’янець-Подільською міською радою та зараховані на рахунок ОСОБА_4, але оскільки строк дії платіжної дебетової карти збіг, а нову позивач не оформив й додатково не пройшов ідентифікацію у відділенні банку через відсутність вклеєної фотографії позивача в паспорт у зв’язку з досягненням 25-річчя, то відповідно по незалежним від банку причинам позивач не мав доступ до коштів на рахунку. А за відсутності вини банку, останній не має змоги видати кошти позивачу ( а.с.68 ).

Згідно ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку. Статтею 47 цього Закону визначено, що до банківських послуг належить в тому числі відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу).

Відповідно до ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що клієнт (володілець рахунку) є споживачем фінансових послуг, а банк – їх виконавець і тому несе відповідальність за неналежне надання цих послуг передбачену ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається із матеріалів справи отримати належні кошти, які знаходилися на рахунку у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з 25.11.2016 року ОСОБА_4 зміг тільки після розгляду справи за позовом про зобов’язання банку до вчинення певних дій, а саме 24.04.2017 року.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік. Частиною 3 ст.267 ЦК України передбачено застосування позовної давності судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення ним рішення.

Представником банку у суді першої інстанції заявлялося клопотання про застосування строку позовної давності (а.с.45).

Враховуючи те, що з позовом про стягнення пені позивач звернувся до суду 15.01.2018 року, тому пеню слідувало стягувати в межах строку спеціальної позовної давності за 99 днів. (99?(48698,17 грн.?3%)=144633,06 грн.)

Проте, згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Врахувавши, що розмір пені є значно більшим ніж розмір коштів, які знаходились на банківському рахунку позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зменшення розміру неустойки до 48698,17 грн.

Оскільки неправильність обчислення строку позовної давності не вплинула на остаточний розмір стягнутої пені, колегія суддів вважає за можливе рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині постанови, а тому такі доводи апелянта слід відхилити.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук