Ухвала суду № 74705990, 14.06.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи:766/6667/18 Головуючий в суді І інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-сс/791/312/18 Доповідач: Литвиненко І.І.

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Литвиненко І.І.,

Суддів: Заіченка В.Л., Красновського І.В.,

За участю секретаря Ткаченко А.К.,

Прокурора Мельника І.В.

Представника

ТОВ «Пансіонат «Петровець» - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження №12018230000000168 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «Пансіонат «Петровець» на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області та накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Пансіонат «Петровець» (код ЄДРПОУ - 36047530), що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 50% частки Статутного капіталу, що належить ОСОБА_4, яка мешкає та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом заборони державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ТОВ «Пансіонат «Петровець», подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповноту судового розгляду та істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт частки Статутного капіталу товариства.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат зазначив, що в порушення вимог ст.170 КПК України в ухвалі слідчого судді відсутнє будь-яке посилання на мету накладення арешту на корпоративні права товариства, зокрема наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а також не визначено на яке саме майно накладається арешт.

Крім того слідчим суддею не враховано, що стороною обвинувачення не доведена необхідність накладення арешту на майно, оскільки не доведена подія злочину, не визначено розмір заподіяної ним шкоди та жодним особам не повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Зазначає, що таке рішення суду фактично блокує господарську діяльність товариства, оскільки перешкоджає можливості здійснювати керівництво підприємством.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника ТОВ «Пансіонат «Петровець» адвоката ОСОБА_3, прокурора, в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з’ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливості конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або на інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Так, матеріали провадження свідчать, що відділом СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12018230000000168 за заявою ОСОБА_4, з правовою кваліфікацією – ч.1 ст.358 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження, слідчий звернувся до місцевого суду із клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Пансіонат «Петровець», а саме на 50% частки Статутного капіталу, що належить ОСОБА_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом заборони державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій.

Як на правову підставу накладення арешту слідчий послався на те, що зазначені корпоративні права відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України. При цьому метою арешту є недопущення незаконних дій іншими співвласниками корпоративних прав ТОВ «Пансіонат «Петровець», а саме безпідставного відчуження (продажу) за допомогою перереєстрації наведених у клопотанні корпоративних прав на інших осіб.

Мотивуючи своє клопотання слідчий зазначив, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 є власником 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Петровиць» (код ЄДРПОУ 36047530, юридична адреса: Херсонська область, м.Херсон, вул. Нафтовиків, 50). Іншими співвласниками статутного фонду зазначеного підприємства є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, із рівними частками (по 25% у кожного).

Відповідно до заяви ОСОБА_4, яка стала підставою для початку досудового розслідування, 14 грудня 2017 року відбулося засідання учасників товариства під час якого прийнято одноголосне рішення обрати головою загальних зборів учасників ТОВ «Пансіонат «Петровець» ОСОБА_7, секретарем – Герасимюка С.С., звільнити з посади керівника товариства ОСОБА_6 та призначити на посаду керівника товариства ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_4 вказує, що 14 грудня 2017 року не приймала участь у зазначених зборах товариства пансіонату, оскільки в той день перебувала у м.Черкасах, у зв’язку із чим були порушені її права як учасника (засновника) товариства.

Крім того ОСОБА_4 звернулася до слідчого із заявою в якій просила накласти арешт на майно ТОВ «Пансіонат «Петровець», у зв’язку із тим, що вважає, що інші співвласники товариства без її відома, шляхом внесення до статутних документів неправдивих відомостей, можуть здійснити відчуження (продаж) її статутної частки з метою заволодіння у подальшому майном товариства.

З ухвали слідчого судді слідує, що наведені у клопотанні підстави для накладення арешту на корпоративні права належним чином перевірялися судом першої інстанції, при цьому, були з’ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту корпоративних прав.

Колегія суддів вважає, що долучені до клопотання матеріали вказують на обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується в рамках зазначеного кримінального провадження.

Вищенаведене вказує на те, що існують об’єктивні підстави вважати, що відносно корпоративних прав, належних ОСОБА_4 можуть бути вчинені протиправні дії. Арештовані корпоративні права з великою вірогідністю можуть бути доказом злочину, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що підтверджується відповідним процесуальним рішенням, а саме - постановою слідчого СУ ГУНП в Херсонській області від 18 травня 2018 року.

Таким чином, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість доводів про необхідність накладення арешту на вказані у клопотанні корпоративні права, та вірно пославшись на положення ч.10 ст.170 КПК України, прийшов до правильного висновку про те, що з метою забезпечення неможливості відчуження частини статутного капіталу, що належить ОСОБА_4, а також майна ТОВ «Пансіонат «Петровець» необхідно накласти арешт на зазначені корпоративні права, шляхом заборони державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яка між тим особисто звернулася до слідчого із заявою в якій просила слідчого накласти арешт на належні їй корпоративні права, з метою запобігання їх відчуженню.

Що стосується твердження представника ТОВ «Пансіонат «Петровець» з приводу того, що стороною обвинувачення не доведена необхідність накладення арешту на майно, оскільки не доведена подія злочину, не визначено розмір заподіяної ним шкоди та жодним особам не повідомлено про підозру у його вчиненні, то такі посилання апеляційної скарги на думку суду є неспроможними, оскільки доведеність вказаних обставин, відповідно до положень ст.170 КПК України має істотне значення при накладенні арешту майна з метою спеціальної конфіскації, конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Натомість, як вбачається із клопотання слідчого, останній просив накласти арешт на частку статутного капіталу ТОВ «Пансіонат «Петровець», що належить ОСОБА_4 з метою збереження речових доказів, якими постановою слідчого від 18 травня 2018 року і були визнані вказані корпоративні права.

Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «Пансіонат «Петровець» щодо відсутності в ухвалі слідчого судді чіткого переліку майна на яке накладається арешт, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, застосовуючи такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, місцевий суд зазначив, що арешт накладається саме на 50% частки Статутного капіталу товариства, що належить ОСОБА_4

При цьому посилання адвоката на те, що слідчим суддею при винесенні рішення не враховано наслідки арешту корпоративних прав, суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними, оскільки апелянтом необґрунтовано, яким саме чином встановлена слідчим суддею заборона державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення інших реєстраційних дій щодо належної ОСОБА_4 частки статутного капіталу, перешкоджає господарській діяльності товариства.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки матеріали провадження доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Пансіонат «Петровець» - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 травня 2018 року, якою накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Пансіонат «Петровець» (код ЄДРПОУ - 36047530), що зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 50% частки Статутного капіталу, що належить ОСОБА_4, яка мешкає та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом заборони державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також проведення будь-яких інших реєстраційних дій, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.І.Литвиненко

Судді: В.Л.Заіченко

ОСОБА_9