Постанова № 74700540, 04.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2395/17 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В.

Провадження № 22-ц/783/125/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія:53

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про скасування ОСОБА_4 проведення розслідування нещасного випадку та зобов’язання скласти акт за формою Н-1,-

в с т а н о в и л а:

в серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області просив зобов’язати відповідача скасувати акт форми Н-5 та скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок – травмування, що стався о 10 год. 18 хв. 10.11.2016 року на перегоні Сянки-Соколики, що відноситься до Самбірської дистанції електропостачання між опорами № 150-151, 1-3 ПК під час виконання трудових обов’язків.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що він працює машиністом бурової установки БМ-700 5 розряду у виробничому підрозділі «Будівельно-монтажного поїзду служби електропостачання «Стрий»» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». 10.11.2016 року він знаходився на зміні на перегоні Сянки-Соколики, що відноситься до Самбірської дистанції електропостачання між опорами №150-151, 1-3 ПК. На початку робочої зміни майстер ОСОБА_4 дав йому вказівку підготувати установку для буріння котлованів. Приблизно о 10 год. 18 хв., виконуючи вказівку майстра, він вийшов з кабіни керування на платформу. Оскільки на вулиці падав дощ, було холодно, покриття платформи було слизьке, він послизнувся і впав з висоти 2,2 м на землю та скотився у кювет, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді кататравми, поєднаної травми голови і хребта, закритого компресійно-уламкового перелому тіла 11 хребця 2 ст., переломів його дужок і поперечних відростків, компресійних переломів тіл першого, другого та третього поперекових хребців 1 ст., перелому остистого відростка десятого грудного хребця, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна лівої тім’яної ділянки. Після падіння та отримання тілесних ушкоджень його каретою швидкої медичної допомоги було доставлено в Турківську ЦРЛ, звідки в цей же день реанімобілем він був госпіталізований у Львівську клінічну лікарню на залізничному транспорті, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 14.12.2016 року, після чого довгий час перебував на амбулаторному лікуванні в Стрийській ЦРЛ. 05.07.2017 року він був оглянутий МСЕК та визнаний інвалідом 3 групи. В період з 21.07.2017 року по 28.07.2017 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у Львівській клінічній лікарні на залізничному транспорті. Також він знаходиться на диспансерному обліку в лікаря-невропатолога з приводу отриманих тілесних ушкоджень. У зв’язку з його травмуванням комісією ВП «Будівельно-монтажного поїзду служби електропостачання «Стрий»» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» було проведено розслідування та встановлено, що причиною настання нещасного випадку стало раптове погіршення його здоров’я, а тому комісією складено акт форми Н-5, так як нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Вважає, що відповідач грубо порушує його права та спричиняє душевні страждання, оскільки перед падінням він почував себе добре, ніякого раптового погіршення здоров’я в нього не було, пароксизмальним розладом свідомості (епілепсією) він не хворіє, з цього приводу на диспансерному обліку не знаходився і не знаходиться, випадків епіднападу в нього ніколи не було.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Дане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не було взято до уваги, дані електроенцефалографічного обстеження від 27.07.2017 року, згідно висновку якого у нього вогнищевих змін, пароксимальної активності не виявлено. Тобто він ніколи не хворів та не хворіє епілепсією. Це також підтверджується довідкою з комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня», де він знаходжуся на амбулаторному спостережені з 2005 року і за цей період часу він на диспансерному обліку по причинні пароксизмального розладу свідомості (епілепсії) не знаходився та випадків епіднападу не зареєстровано. 20.07.2017 року він проходив черговий медичний огляд і згідно висновку медичної комісії є придатний до роботи за професією за ДК 003:2005 - слюсар ремонтник, у тому числі у несприятливих умовах праці.

Таким чином, зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав для висновку про те, що в нього раптово погіршився стан здоров’я та одержані ним травми не пов’язані з впливом небезпечного виробничого фактора, що могли спричинити втрату свідомості. Він отримав травми пов’язані з виробництвом, до падіння він свідомості не втрачав.

Враховуючи наведене просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 18.03.2004 «Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу».

Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду, що випливає із трудових відносин, а саме зміна формулювання причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відтак є підстави для розгляду апеляційним судом апеляційної скарги без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, позивачем не надано суду допустимих та належних доказів на підтвердження заявлених вимог і таких судом не здобуто, а доводи позовної заяви ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно з наказом від 28.10.2016 року № 1202 «Про направлення на вахту працівників БМПЕ» ОСОБА_2 направлено на вахту на ЕЧ Самбір для виконання будівельно-монтажних робіт на дільниці Самбір-Сянки з 31.10.2016 року по 15.11.2016 року терміном 16 діб (а.с. 10).

Із акту проведення розслідування нещасного випадку вбачається, що він стався 10.11.2016 року о 10 год. 18 хв. на виробничому підрозділі «Будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

15 листопада 2016 року комісія, яка проводила з 11.11.2016 року по 15.11.2016 року розслідування нещасного випадку, встановила, що 10.11.2016 року на початку робочої зміни майстер ОСОБА_4 дав вказівку машиністу бурової установки БМ-700 ОСОБА_2 підготувати установку для буріння котлованів. Скарг від машиніста бурової установки ОСОБА_2 на початку робочої зміни на погане самопочуття і перевтому не було. Під час виконання підготовчих робіт з транспортного в робоче положення вибило живлення на пульті управління пересувної електростанції. Тоді майстер ОСОБА_4 дав команду машиністу крану на залізничному ходу ОСОБА_5 від’єднати кондуїт. Він від’єднав кондуїт і знаходився між БМ-700 і житловим вагоном. Десь за хвилину часу майстер сказав машиністу бурової установки ОСОБА_2 виходити з кабіни на платформу. Приблизно о 10 год. 18 хв. машиніст ОСОБА_2 почав виходити з кабіни керування, раптово втратив свідомість, внаслідок епілептичного приступу (виписка №7515 від 10.11.2016 року Турківської районної лікарні, екстрене повідомлення Львівської клінічної Турківської районної лікарні, екстрене повідомлення Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 11.11.2016 року та довідка Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1589 від 15.11.2016 року) впав з висоти 2,2 м на плече баластної призми та скотився у кювет. Внаслідок падіння отримав травми хребта та голови. Члени комісії прийшли до висновку, що причиною настання нещасного випадку стало раптове погіршення здоров’я ОСОБА_2 (пояснювальна записка ОСОБА_2, виписка № 7515 від 10.11.2016 року Турківської районної лікарні, екстрене повідомлення Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 11.11.2016 року та довідка Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1589 від 15.11.2016 року). На момент настання нещасного випадку машиніст бурової установки ОСОБА_2 пройшов медогляд, був допущений до роботи. Тому, згідно з п. 15 підпункту 18 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232, даний нещасний випадок не може бути пов’язаний з виробництвом, не підлягає обліку, акт форми Н-1 не складається. Осіб, з числа працівників підприємства, дія чи бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, комісією не встановлено (а.с. 7-9).

Відповідно до протоколу огляду місце, де стався нещасний випадок 10.11.2016 року о 10 год. 18 хв. з машиністом бурової установки ВП «Будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий» регіональної філії «Львівська залізниця», знаходиться на території Самбірської дистанції електропостачання на перегоні Сянки-Соколики в межах опор №150-151, 1-3 ПК. Установчий поїзд № 2, до складу якого входять тепловоз ЧМЕ-3 №3925, бурова установка БМ-700, кран на залізничному ходу КДЕ-163 №1539 та 2 вагони – один житловий вагон, другий – пересувна електростанція рефрижераторного типу, яка є виробником електроенергії. Бурова установка БМ-700 призначена для буріння котлованів і знаходиться між житловим вагоном та платформою, позаду якої залізничний кран. Бурова установка обладнана кабіною, висотою 2,2 м, з обох боків дверей кабіни є 2 поручні. Зміни в їхній конструкції при огляді не виявлено. Порушення нормативно-правових актів з охорони праці не виявлено (а.с. 12).

Також матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 10.11.2016 року в стані алкогольного сп’яніння не перебував, що підтверджується листом Турківської комунальної центральної районної лікарні №406/02 від 14.11.2016 року (а.с. 13).

Відповідно до листа комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» № 143 від 21.04.2017 року ОСОБА_2 знаходився на амбулаторному спостереженні з 2005 року, за цей період часу на диспансерному обліку по причині пароксизмального розладу свідомості (епілепсії) не знаходився, випадків епіднападу не зареєстровано (а.с. 14).

Згідно з екстреним повідомленням про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 11.11.2016 року ОСОБА_2 встановлено попередній діагноз: кататравма, ЗЧМТ, струс головного мозку, епіприступ від 10.11.2016 року, компресійний перелом тіла Th11, L3 хребців, садно лівої тім’яної ділянки. Шкідливого виробничого фактору, який спричинив захворювання, не встановлено (а.с. 31).

Із листа Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1589 від 15.11.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 10.11.2016 року з діагнозом: кататравма від 10.11.2016 року, поєднана травма голови та хребта, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, епіприступ від 10.11.2016 року, садно лівої тім’яної ділянки, закрита хребетно-спинномозкова травма, багатовідламковий нестабільний перелом тіла, поперечних та остистого відростків Th11 хребця, компресійні переломи тіл L1, L2, L3 хребців І-го ступеня. Згідно з наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007 року дана травма належить до важких (а.с. 32).

Відповідно до пояснень, викладених в пояснювальній записці від 10.11.2016 року зі слів ОСОБА_2, 10.11.2016 року приблизно о 10 год. 18 хв. при підготовці бура для копання котловану під опори контактної мережі він сходив з кабіни бурової установки, раптово втратив свідомість і впав (а.с. 35).

Із пояснень майстра будівельно-монтажних робіт дільниці № 1 БМПЕ Стрий ОСОБА_4, викладеними в пояснювальній записці від 10.11.2016 року, вбачається, що він 10.11.2016 року дав вказівку машиністу бура ОСОБА_2 виходити з кабіни на платформу, який, виходячи з кабіни БМ-700, раптово втратив свідомість і впав. Падіння його сталося о 10 год. 18 хв. Через 10-30 сек. він прийшов до свідомості (а.с. 40).

Як вбачається із медичної карти стаціонарного хворого № 7519 спільним оглядом начмеда, травматолога, невропатолога і анестезіолога, проведеним 10.11.2016 року о 16год. 15 хв. в Турківській клінічній центральній районній лікарні, у хворого ОСОБА_2 стався судомний напад із втратою свідомості. Зі слів хворого, подібний напад у нього був рік назад. Діагноз: компресійний перелом. Епісиндром (а.с. 51 на звороті).

Згідно електроенцефалогічного обстеження від 27.07.2017 року в ОСОБА_2 вогнищевих змін, пароксизмальної активності не виявлено /а.с. 53-54/.

Відповідно до висновку експерта № 221 від 12.07.2017 року, виданим Стрийським районним відділенням КЗ ЛОР «ЛОБСМЕ», при проведенні судово-медичної експертизи при огляді в ОСОБА_2 було виявлено рубець на рівні остистих відростків грудно-поперекового відділу хребта, який, цілком можливо, може являтися слідом загоєної післяопераційної рани; згідно з представленими медичними документами в ОСОБА_2 було виявлено «закритий неускладнений нестабільний компресійно-уламковий перелом тіла одинадцятого грудного хребця ІІ ст., переломи його дужок і поперечних відростків, компресійні переломи тіл першого, другого та третього поперекових хребців 1 ст., перелом остистого відростка десятого грудного хребця, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, садно лівої тім’яної ділянки». Дані тілесні ушкодження могли утворитися 10.11.2016 року внаслідок ударних взаємодій з тупими твердими предметами, цілком можливо, при падінні з певної висоти, в тому числі, яка могла становити 2,2 м, і за ступенем тяжкості відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я. Крім цього, згідно з представленими медичними документами в ОСОБА_2 було виявлену стару посттравматичну (від 2013 року) клиновидну деформацію тіл п’ятого, шостого і восьмого грудних хребців (а.с.55-56).

Згідно з протоколом опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії), що стався 10.11.2016 року о 10 год. 18 хв., від 15.11.2016 року ОСОБА_2 про нещасний випадок розповів, що 10.11.2016 року при підготовці бурової установки для копання котловану під опору контактної мережі він сходив з кабіни бурової установки, раптово втратив свідомість і впав. Це було біля 10 год. 18 хв. До свідомості прийшов, лежачи на землі. Погіршення самопочуття на початку зміни не відчував (а.с. 115-116).

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини, які пов’язані з розслідуванням нещасних випадків на виробництві, регулюються Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Крім того, судом встановлено, що на виконання вказаного Порядку була створена комісія із розслідування зазначеного нещасного випадку, що підтверджується ОСОБА_4 форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2016 року о 10 год. 18 хв. на виробничому підрозділі «будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», затвердженим представником регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 15.11.2016 року, за результатами якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок не визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, тому акт форми Н-1 не складався.

Позивач та його представник в суді першої інстанції заперечували ту обставину, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, не пов'язаний з виробництвом, при цьому покликалися на те, що перед падінням ОСОБА_2 почував себе добре, раптового погіршення здоров’я у нього не було, пароксизмальним розладом свідомості (епілепсією) він не хворіє, з цього приводу на диспансерному обліку він не знаходився і не знаходиться, випадків епіднападу в нього ніколи не було.

Однак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що такі твердження позивача та його представника не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам закону, оскільки згідно з пунктом 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, серед іншого є: підпункт 17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов’язків, що підтверджено медичним висновком; підпункт 18) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Відтак жодного належного доказу на підтвердження обставин, які визначені підпунктами 17, 18 пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві позивачем не надано і таких у судовому засіданні не здобуто, а відтак, підстав для визнання нещасного випадку, який стався 10 листопада 2016 року на перегоні Сянки-Соколики, що відноситься до Самбірської дистанції електропостачання між опорами №150-151, 1-3 ПК, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав травми хребта та голови, таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 немає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що причиною настання нещасного випадку стало раптове погіршення здоров’я потерпілого у зв’язку з епілептичним приступом, про що свідчить виписка з Турківської комунальної центральної районної лікарні від 10.11.2016 року (а.с. 33), екстрене повідомлення Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті від 11.11.2016 року (а.с. 31) та лист Львівської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1589 від 15.11.2016 року (а.с. 32), медична карта стаціонарного хворого № 7519 (а.с. 45-52), в якій зазначено, що в хворого ОСОБА_2 стався судомний напад із втратою свідомості, зі слів хворого, подібний напад в нього був рік назад. Спостерігався прикус язика справа. Встановлено діагноз: епісиндром (а.с. 51 на звороті).

Крім того, члени комісії при складанні акту форми Н-5 також дійшли висновку, що нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом, оскільки падіння ОСОБА_2 відбулося внаслідок раптової втрати свідомості та відсутності впливу небезпечного або шкідливого виробничого фактору в цей час.

Також, комісією встановлено, що технічні та організаційні причини настання нещасного випадку відсутні.

При огляді місця, де стався нещасний випадок, порушень нормативно-правових актів з охорони праці не виявлено, змін в конструкції бурової установки БМ-700, призначеній для буріння котлованів, з якої впав ОСОБА_2, не виявлено, що підтверджується протоколом огляду місця, де стався нещасний випадок від 14.11.2016 року.

Посилання позивача та його представника ОСОБА_7 на те, що нещасний випадок не пов’язаний з епілептичним приступом, оскільки відповідно до електроенцефалогічного обстеження від 27.07.2017 року в ОСОБА_2 вогнищевих змін, пароксизмальної активності не виявлено, спростовуються поясненнями допитаної в судовому засіданні лікаря-невропатолога стаціонарного відділення комунального підприємства Стрийської районної ради Львівської області «Стрийська районна лікарня» ОСОБА_8, яка ствердила, що епілепсія може мати енцефалограму в межах норми, але це не означає, що хвороба епілепсія відсутня. Епіприступ міг мати місце, однак при обстеженні вогнищевих змін може бути не виявлено. Діагноз епілепсія встановлюється на підставі клінічної діагностики, а також з показів свідків. При епілепсії не завжди є тоніко-судинні судоми, може бути тільки втрата свідомості. Відсутність судом – один із різновидів епілепсії. Набряк мозку після епіприступу зберігається протягом доби, потім набряк спадає. Позивач ОСОБА_2 з приводу лікування епілепсії до неї не звертався, на обліку не перебуває.

Таким чином, колегія суддів вжала, що судом першої інстанції вірно встановлено, що раптове погіршення стану здоров’я та одержані позивачем ОСОБА_2 травми не пов’язані з впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов’язків, а також не пов’язані з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що могли спричинити раптову втрату свідомості, тому комісією, утвореною наказом від 11.11.2016 року № 164 ВП «Будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий», нещасний випадок був визнаний таким, що не пов’язаний з виробництвом, а відтак, підстав для складання акту форми Н-1 не було.

Також, безпідставною є і позовна вимога позивача щодо скасування акту форми Н-5 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2016 року о 10 год. 18 хв. на виробничому підрозділі «Будівельно-монтажний поїзд служби електропостачання «Стрий» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», від 15.11.2016 року.

Згідно з п. 33 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. За змістом ч. 3 п. 33 Порядку вказані органи мають право вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Отже, за вказаними правилами вимогу про затвердження чи перегляд затвердженого акту за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, можуть ставити лише органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції, а не роботодавець, яким є відповідач по справі ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до п. 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1112, діючого на час настання нещасного випадку, нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов'язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).

Згідно ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб. З'ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складання акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.

Відповідно до п. 14 Порядку визнається пов'язаний з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що стались у період: перебування на робочому місці, починаючи з прибуття працівника на підприємство до його вибуття, який фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі на протязі робочого часу, підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва.

Пунктами 37, 38 Порядку передбачено, що посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акту форми Н-5, акту форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акту форми Н-5, акту форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акту форми Н-1 (або форми НПВ). Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, про виконання заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, який видав припис, що передбачено п. 39 Порядку.

Згідно ст. 107 Порядку посадові особи, які проводили розслідування нещасного випадку несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

Відповідно до з п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232, який діяв на час складання оскаржуваних актів, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення.

Колегія судів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не було доведено факт того, що нещасний випадок, що стався з ним на роботі, пов'язаний з впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов’язків, а також не пов’язані з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що могли спричинити раптову втрату свідомості.

Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду на підставі п.1ч.1 ст.374 ЦПК України - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 274, 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення, а рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04.06.2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

ОСОБА_9