Ухвала суду № 74700437, 14.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/4135/18 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/439/18 Доповідач: Ревер В. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Ревера В.В.

суддів Каблака П.І., Гуцала І.П.

секретаря Стойка Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/4135/18, за участю

прокурора Куманського О.П.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

за апеляційною скаргою прокурора Куманського О.П. на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 06 червня 2018 року,

встановила:

цією ухвалою, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2.

Слідчий суддя прийшов до такого висновку виходячи з того, що клопотання про застосування запобіжного заходу не містить обставин, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Щодо ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на думку слідчого судді, прокурор у судовому засіданні не довів того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органі досудового розслідування, перешкоджати розслідуванню даного кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, у матеріалах клопотання відсутні докази того, що прокуратурою Львівської області, тобто відповідною регіональною прокуратурою згідно із ст.10 Закону України «Про прокуратуру», у даному кримінальному проваджені визначено процесуального керівника з числа прокурорів військової прокуратури Львівського гарнізону. Тому таке клопотання не ґрунтується на вимогах КПК України і не може бути задоволене.

На дану ухвалу прокурор Куманський О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та ухвалити нову, якою клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що таке рішення суперечить нормам матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з огляду на наступне.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції покликається на те, що в протоколі затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 05.06.2018 року не вказано про виявленя предмета неправомірної вигоди у ОСОБА_2 під час його затримання. Однак виявлення та вилучення неправомірної вигоди детально описані у протоколі огляду місця події від 05.06.2018 року.

Окрім того, на даний час стороною обвинувачення здобуто додаткові докази, які свідчать про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, зокрема: покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8JI. які вказують на те, що ОСОБА_2, втікаючи із місця події, викинув з рук пакет з грошовими коштами.

Всі вищевказані докази відповідають критеріям допустимості, які визначені у ст. 86 КПК України, а тому твердження слідчого судді, щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, є хибними.

Зокрема, у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, наявні наступні ризики: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 після отримання ним неправомірної вигоди намагався втекти з місця події та на вимогу правоохоронних органів зупинитись не реагував, а тому є всі підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду. Окрім цього, ОСОБА_2, продовжив виконувати обов’язки за займаною посадою, у зв’язку із чим має можливість знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, а тому доводи слідчого судді щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України є передчасним.

Також, слідчий суддя покликається на те, що у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повноваження прокурора здійснюється неналежним прокурором.

Таке твердження є таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства з наступних підстав.

Так, 30.05.2018 військовою прокуратурою Львівського гарнізону за повідомленням Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження №42018140410000124 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

30.05.2018 прокурором військової прокуратури Львівського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_3, визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за Головним управлінням Національної поліції у Львівській області.

04.06.2018 заступник військового прокурора Західного регіону України підполковник юстиції ОСОБА_9 визначив підслідність кримінального провадження №42018140410000124 за слідчими Головного управління Національної поліції України, а процесуальне керівництво за військовою прокуратурою Львівського гарнізону.

Згідно з ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Відповідно до ст. 194 КПК України до повноважень слідчого судді, суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не входить надання оцінки рішенням прокурора щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні.

Окрім того, ч. 2 ст. 194 КПК України передбачено виключний перелік підстав для відмови в застосуванні запобіжного заходу.

У зв’язку з цим, слідчий суддя розглядаючи клопотання прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону капітана юстиції ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №42018140410000124 про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вийшов за межі наданих йому КПК України повноважень.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора Куманського О.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_2 та виступи захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_1 про законність судового рішення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Слідчим суддею належним чином перевірено доводи клопотання щодо необхідності обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак висновок про відсутність обставин, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, суперечать фактичним обставинам.

Так в рішенні не заперечується наявність певних доказів, якими обгрунтовується факт вчинення кримінального правопорушення, однак таким було дано оцінку щодо їх належності та допустимості, що є неприпустимим на стадії вирішення питання застосування запобіжного заходу.

Поряд з цим слідчим суддею, як на підставу відмови у задоволенні клопотання, також вказано на порушення вимог законодавства щодо визначення процесуального керівника. На думку колегії суддів, така підстава може бути застосована лише у випадку повернення клопотання його ініціатору, а не при вирішенні такого по суті.

З врахуванням наведенного, ухвала слідчого судді постановлена без дотримання вимог ст.ст. 178, 194, 196 КПК України і підлягає скасуванню. Клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 30 травня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140410000124 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

06 червня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що він, перебуваючи на посаді голови Сопошинської сільської ради, сільського голови, будучи посадовою особою місцевого самоврядування, з метою незаконного збагачення, з 18.05 по 05.06.2018 року вимагав та отримав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в розмірі 2500 доларів США за видачу наказу «Про погодження виготовлення технічної документації за виділення у власність земельної ділянки під садівництво, що знаходиться за межами населенного пункту».

При апеляційному розгляді колегією суддів встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п.п.3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України ризики – незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Такими доказами є фактичні дані, отримані органом досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій, і ці дані можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_2 міг вчинити правопорушення, а значить підтверджують наявність обгрунтованої підозри.

Наявність ризиків, передбачених п.п.3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України, доводиться даними щодо особи підозрюваного, який на час події, був сільським головою, фактично наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, та дає достатні підстави вважати, що може вчинити дії, передбачені п.п.3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим заявлені у клопотанні слідчого ризики, передбачені п.1, п.2 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не доведені та матеріалами кримінального провадження не підтверджені.

Щодо обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, то наявність їх прокурором не доведена й доказами не підтверджується.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Оскільки прокурором доведено обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.3 та 4 ч.1 ст. 177 КПК України, однак не доведена недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

При цьому колегія суддів враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (санкція ч.3 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років), особу підозрюваного, який виключно позитивно характеризується, міцність соціальні зв’язки в місці проживання, його майновий стан.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України), що становить 52860 грн., та з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених п.1, п.2, п.3, п.4, п.8 ч.5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Виходячи з наведеного, ухвалу слідчого судді слід скасувати, клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу задоволити частково й обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу прокурора Куманського О.П. задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2018 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 скасувати.

Клопотання прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону ОСОБА_3 задоволити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52860 (пятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) грн.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на вимогу;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_12 і ОСОБА_13

Підозрюваний не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Львівської області (ЄРДПОУ 02892356, ДКС України, м. Київ, МФО 820172, рахунок № 37310002000749) або забезпечити їх внесення заставодавцем.

У разі невиконання заставодавцем обов’язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16