Вирок № 74700211, 12.06.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/402/18

провадження №1-кп/457/92/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м.Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі:

головуючого судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці матеріали кримінального провадження № 12018140140000164 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 06 березня 2018 року вироком Трускавецького міського суду за ч.3 ст.15 - ч.1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимомого, востаннє 11 грудня 2014 вироком Трускавецького міського суду за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, звільненого 17 липня 2017 у зв’язку із відбуттям покарання, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

за участю: прокурора Романського Н.Я.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 20 квітня 2018 року, приблизно о 15:30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, зайшли на неогороджену прибудинкову територію по вул. Лисенка, 11 у м. Трускавці Львівської області, яка на праві власності належить ОСОБА_3, де виявили металеву сітку та два металеві козли для будівельних робіт, які вони разом із ОСОБА_2 вирішили викрасти. Реалізовуючи свій злочинний умисел, та, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, таємно, повторно, умисно викрали металеву сітку довжиною 7,40 м, шириною 1,35 м вартістю 180 гривень, що належала ОСОБА_3, та яку в подальшому продали невідомому чоловіку по вул. Стебницькій у м. Трускавці.

Продовжуючи свій єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цього ж дня о 16:55 год. з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, знову зайшли на неогороджену прибудинкову територію, що на вул. Лисенка,11 у м. Трускавці Львівської області, яка на праві власності належить ОСОБА_3 та, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, таємно, повторно, викрали два металеві козли загальною вартістю 375 грн., що належали ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Щиро розкаявся у вчиненому та просив суворо не карати.

Крім визнання вини обвинуваченими, їх вина доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз’яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини справи доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Судом встановлено в відкритому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна повторно Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна повторно Вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, кількість епізодів злочинної діяльності, щире каяття та думку потерпілого, який просить обвинувачених суворо не карати та матеріальних претензій не має, те, що він не працює, не має тісних соціальних зв’язків, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягається до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Суд також враховує висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення обвинуваченого можливо лише у винятковому порядку та за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правпорушень. Беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов’язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 замінено несплачену суму штрафу в розмірі 850 грн. згідно з вироком Трускавецького міського суду Львівської області на покарання у вигляді громадський робіт на строк 50 год. На підставі п. «г» ч. 1 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання перевести в більш суворий вид виходячи зі співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироку суду від 06 березня 2018 року, покарання призначене яким замінено ухвалою суду від 14 травня 2018 року на покарання у виді громадських робіт на строк 50 годин, до повного відбування покарання вчинив новий злочин, суд вважає, що необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, нещодавно звільнений з місця позбавлення волі, після чого на шлях виправлення не став, на обліку в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, щире каяття та думку потерпілого, який просить обвинувачених суворо не карати та матеріальних претензій не має, те, що він не працює, не має тісних соціальних зв’язків, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції частини статті, за якими він притягається до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Суд також враховує висновок органу пробації, відповідно до якого виправлення обвинуваченого можливо лише у винятковому порядку та за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Беручи до уваги обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без реального відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши при цьому іспитовий строк на підставі ст. 75 КК України із покладенням обов’язків згідно ст. 76 КК України. Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2та попередження нових злочинів.

До обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, суд відносить щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують обвинуваченому покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Цивільних позовів у кримінальному провадження заявлено не було.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі п. «г» ч. 1 ст. 72 КК України менш суворий вид покарання у вигляді громадських робіт на строк 50 год., визначений ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 14 травня 2018 року, перевести в більш суворий вид у вигляді позбавлення волі, призначеного цим вироком, - 6 (шість) днів позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком призначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року п'яти днів позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком один рік, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком два роки шість місяців, якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази – два залізні «козли», призначені для будівельних робіт, що вилучені на вул. І.Мазепи, 19а у м. Трускавець, та металеву сітку довжиною 7,40 м, вилучену на вул. Стебницькій у м. Трускавець, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, повернути потерпілому.

Речові докази – CD-R диск марки Alerus з відеозаписами з камер спостереження з готелю «Соломія» від 20 квітня 2018 року, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, залишити у матеріалах кримінального провадженнч.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_4