Рішення № 74699200, 12.06.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1536/17

Провадження № 2-а/288/18/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Нечипоренко М.І.,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександри Юріївни, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександри Юріївни (далі - відповідач), третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними, в якому вказує, що 31 липня 2017 року в місті Києві по вулиці Прирічна, поблизу будинку № 5, відповідачем відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, з тих причин, що він нібито керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння.

Після складання протоколу та затримання позивача, відповідачем було здійснено затримання його транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_1, шляхом доставлення на зберігання на спеціальний майданчик в м. Києві, по вулиці Хоткевича, 20 Б, який був переміщений за допомогою евакуатора. Про це відповідачем був складений акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31.07.2017 року о 08 годині 00 хвилин.

Вказаний автомобіль до даного часу зберігається на вказаному спеціальному майданчику.

Позивач вважає дії працівника поліції протиправними.

Крім того, позивач вказує, що його автомобіль знаходився не на проїзній частині і руху іншим транспортним засобам не перешкоджав, також не на паркуванні призначеному для водіїв інвалідів чи водіїв, які перевозять пасажирів інвалідів, таким чином дії відповідача є не лише протиправними, а й не відповідали ступеню суспільної загрози від правопорушення. Вказаним поліцейським взято участь у здійсненні евакуації транспортного засобу позивача у випадку, не передбаченому законом, що є прямим порушенням ч. 3 ст. 265-2 КУпАП, п. 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках та, як наслідок, свідчить про перевищення поліцейським наданих повноважень.

Матеріали, які складалися при оформленні адміністративного правопорушення працівником поліції, не містять інформації про те, що автомобіль позивача перешкоджав руху іншим транспортним засобам та перебував в іншому, визначеному ч.2 ст. 265 КУпАП, місці.

Також позивач зазначає, що постановою судді Оболонського районного суду м. Києва провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати протиправними дії інспектора 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександри Юріївни, щодо тимчасового затримання 31 липня 2017 року транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ 110247», д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є він.

В судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідачка в судові засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які вона отримала особисто 30.04.2018 року та 14.05.2018 року. Надала до суду відзив проти позовної заяви про визнання протиправними дії в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 25-28).

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних в справі доказів.

Представник відповідачки Іваненко О.В. в судові засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які він отримав особисто 02.05.2018 року та 14.05.2018 року. Надав до суду відзив проти позовної заяви про визнання протиправними дії в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 71-73). Його неявка не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних доказів.

Третя особа - представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано 14.05.2018 року, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно норм ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом серії БД № 109665 від 31.07.2017 року, складеного інспектором 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Хоменко Олександрою Юріївною.

Як вбачається з Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31.07.2017 року, складеного вищевказаним інспектором, транспортний засіб марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, відповідно до ст. 265-2 КУпАП, тимчасово затримано шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик за адресою: місто Київ, вулиця Хоткевича, 20 Б. Вказаний транспортний засіб для його примусового переміщення прийняв ТОВ «Експрес - Т» м. Київ.

Судом встановлено, що даний акт був складений у відсутність позивача.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 19.10.2017 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні оглянуто копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

06.10.2017 року ОСОБА_3, згідно заяви, звернувся до начальника патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Зозулі Ю.Г., з проханням безкоштовно повернути йому його автомобіль марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_1, який був у нього вилучений 31.07.2017 року інспектором Хоменко О.Ю.

Вищевказана заява 23.11.2017 року за № А-10439/41/11/02-2017 року, була переслана для розгляду за належністю до Київської філії Державне підприємство МВС України «Інформ-Ресурс».

Згідно вказаного вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_3 був затриманий 31.07.2017 року, а як вбачається з заяви позивача до Управління поліції у м. Києві від 06.10.2017 року, йому автомобіль на той час ще не був повернутий.

Частиною 4 статті 265-2 КУпАП передбачено, що транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Судом встановлено, що транспортний засіб позивача до цього часу йому ще не повернуто, отже строки затримання вказаного автомобіля перевищували всі допустимі межі передбачені законодавством.

Крім того в судовому засіданні оглянуто відеодиски з нагрудної камери інспектора, з яких вбачається факт затримання ОСОБА_3. Також вбачається, що автомобіль ОСОБА_3 не перешкоджав дорожньому руху, оскільки він знаходився не на проїзній частині, також не на паркуванні призначеному для водіїв інвалідів чи водіїв, які перевозять пасажирів інвалідів, і тому руху іншим транспортним засобам не перешкоджав. Крім того з даного відео вбачається, що потік автомобілів рухається по дорозі і автомобіль ОСОБА_3 руху автомобілів не перешкоджає.

Так, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч. 1, 2, 3, 4, 6, 7 ст. 121, ч. 3 ст. 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), ст.ст. 122-5, 124, 126, ч. 1, 2, 3, 4 ст. 130, ст.ст. 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 265-2 КУпАП передбачено, що після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до ч. 3 ст. 265-2 КУпАП, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Згідно з п. 2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102, тимчасове затримання транспортного засобу поліцейським проводиться у випадках, передбачених ст. 265-2 КУпАП, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження». Поліцейським забороняється брати участь у здійсненні блокування або евакуації транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

У разі відсутності водія, транспортний засіб якого доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку або блокується, поліцейський залишає на місці, де був автомобіль, або під його склоочисниками повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу та необхідність прибуття такого водія до територіального органу Національної поліції для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Форма повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу затверджується МВС. (п. 6 даного Порядку).

Виносячи вищевказаний Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відповідач в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами статті 265-2 КУпАП до суду не надав.

Будь-яких доказів, які б свідчили про перешкоджання автомобілем дорожнього руху, в протоколі про адміністративне правопорушення та в Акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, відповідачем не приведено.

Крім того, в даному акті вказані два свідка, пояснення яких також відповідачем не додано.

Аналізуючи вказані норми права, суд приходить до висновку, що під час огляду та тимчасового затримання транспортного засобу позивача інспектором 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександрою Юріївною було порушено вимоги ст. 19, 41 Конституції України, ст. 265-2 КУпАП та згаданого Порядку, адже, по-перше, на момент складання акту огляду та затримання транспортного засобу від 31.07.2017 року транспортний засіб взагалі не перешкоджав дорожньому руху, по-друге, про тимчасове затримання транспортного засобу відсутня відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення. По-третє, поліцейським не було вжито заходів повернення автомобіля до місця постійної дислокації іншими шляхами, аніж тимчасове затримання шляхом доставлення евакуатором, по-четверте, поліцейським не залишено на місці, де був автомобіль, повідомлення про тимчасове затримання транспортного засобу.

Судом встановлено, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаних документів.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача, однак відповідач надав до суду лише відзив проти позовної заяви, будь-яких інших доказів вини позивача суду надано не було.

Про це мало бути відомо відповідачу, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачу і яку він отримав, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідач, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з'явився в суд і не довів свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідач при такій своїй поведінці погодилась з вимогами позивача.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідач відповідно до частини другої статті 71 КАС України не довів суду правомірності свого рішення, в судове засідання не з'явився, доказів не надав.

Отже відповідачем не надано доказів, що транспортний засіб позивача знаходився на проїзній частині і заважав руху іншим транспортним засобам.

Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв'язку свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій інспектора Хоменко О.Ю.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В зв'язку з задоволенням позову, судові витрати в розмірі 640 гривень 00 копійок підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Департаменту патрульної поліції м. Києва, оскільки відповідачем у справі виступила його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102; статтями 251, 265-2, 268, 278, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до інспектора 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександри Юріївни, третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора 4 батальйону 5 роти управління патрульної поліції у м. Києві департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Хоменко Олександри Юріївни, щодо тимчасового затримання 31 липня 2017 року транспортного засобу - автомобіля марки «ЗАЗ 110247», номерний знак НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Департаменту патрульної поліції м. Києва на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 640 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник