Рішення № 74698412, 15.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6588/17

Провадження № 2-а/333/18/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Піх Ю.Р., за участю секретаря судового засідання Бобко О.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства «Дослідне господарства «Еліта» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_2 міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 обласна державна адміністрація, Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради, Департамент архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії –

ВСТАНОВИВ:

До суду 08.11.2017 року із адміністративним позовом звернулось Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_2 міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на боці відповідача: Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради, Департамент архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 обласна державна адміністрація про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. Посилається на таке. Позивач є правонаступником в частині землі, майна, майнових та немайнових прав та зобов’язань Державного підприємства «Науково-експериментальна база «Еліта» ОСОБА_2 сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України». На підставі рішення 11 сесії Новоолександрівської сільської ради народних депутатів №11 від 03.10.1996 року про надання у постійне користування для виконання програми науково-дослідних робіт ОСОБА_2 державній сільськогосподарській дослідній станції у постійне користування земельної ділянки площею 377,0 га, останньою було отримано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП №001794.

Позивач є державним підприємством, на законних підставах користується земельною ділянкою 377,0 га. Так як відомості про земельну ділянку площею 377,0 га не були свого часу внесені до Державного реєстру земель (якій вівся починаючи з 2003 року до набрання чинності ЗУ «Про державний земельний кадастр»), то позивачем з метою внесення даних про неї до Державного земельного кадастру звернувся до відповідача із листом б/н від 18.08.2017 р. з проханням надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення її меж. Але листом від 04.09.2017 року за №1591/02-03 за підписом начальника Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради на звернення позивача було повідомлено, що для подальшого розгляду питання позивачу необхідно надати до Управління з питань земельних відносин ЗМР документи з метою яких позивач і звертався. Отже, клопотання подане позивачем по суті ОСОБА_2 міською радою не розглядалось, рішення з його розгляду не приймалося. Хоча саме ОСОБА_2 міська рада, як уповноважений орган, а не будь-який її виконавчий орган на черговій сесії ради повинна була розглянути по суті клопотання ДП «ДГ ЕЛІТА» та задовольнити його або надати вмотивовану відмову. Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради не є таким органом.

Просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо розгляду по суті клопотання ДП «Дослідне господарство «Еліта» за вих.б/н від 18.08.2017 р. про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 377,0 га згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП №001794 зареєстрованого 09.12.1996 р. №10 та зобов’язати відповідача розглянути по суті на черговій сесії це клопотання.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений його представник ОСОБА_3, який діє на підставі ордеру серії ДП №695/000029 своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про вручення йому судової повістки, про причину неявки суду не повідомив, заяв від позивача та його представника до суду не надходили.

Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його персдатвнки були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, якщо неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважної причин або без повідомлення причин неявки.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, яка діє на підставі довіреності ОСОБА_1 у судовому засіданні протии задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до судового засідання не з'явилася, але надала до суду пояснення, в яких також заперечувала проти позову, оскільки межі земельної ділянки не встановлені, площа цієї земельної ділянки є великою, вона може розміщатися та території м. Запоріжжя та Запорізької області. Виходячи з того, що вона була надана в постійне користування підставі рішення 16 сесії 23 скликання Новоолександрівської сільської ради народних депутатів №12 від 30.01.2001 року є підстави вважати, що земельна ділянка перебуває поза межами м. Запоріжжя. Саме для того щоб розглянути заяву позивача попередньо необхідно встановити її місцезнаходження.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судове засідання не з’явився, надіслав письмові пояснення, в яких зазначив, що на їх думку позивач повинний був звернутися до відповідача із клопотанням про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а не з клопотанням про надання дозволу. Вказане обґрунтовується статтями 55 ЗУ «Про землеустрій», «Прикінцевими та перехідними положеннями» ЗУ «Про державний земельний кадастр». Відповідно до яких у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі за заявою їх власників (користувачів). При цьому юридичними наслідками таких дій буде внесення до Державного реєстру земель відомостей про земельні ділянки.. у разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою статті 26 ЗУ «Про Державний земельний кадастр». За приписами статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог: Департамент архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився, надіслав письмові пояснення на позов, в яких зазначив, що Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 05.11.2014 р. №37 затверджено Регламент міської ради по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у м. Запоріжжя. Відповідно до п. 4.3 зазначеного Регламенту Департамент архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради направляє на адресу Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради листа про можливість або неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з зазначенням однієї із можливих підстав наведених у ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України. в ході опрацювання клопотання ДП «ДГ «Еліта» від 18.08.2017 року встановлено, що відсутній пакет документів, передбачений п. 4.2. Регламенту, про що було повідомлено позивача листом від 18.09.2017 року, але вказані документи не були надані. Вважають позов такий, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

З Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗП №001794 вбачається, що позивач користується земельною ділянкою 377,0 га (а.с.17-18).

29.08.2017 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Еліта» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» за вих. б/н (вх. 13080/02-32/03 від 29.08.2017 р.) звернувся до ОСОБА_2 міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок загальною площею 377,00 га згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП №001794, зареєстрованого 09.12.1996 р. за №10 як правонаступник Державного підприємства «Науково-експериментальна база «Еліта» ОСОБА_2 сільськогосподарської дослідної станції Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України».

Листом від 04.09.2017 р. №1591/02-03 Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради повідомило позивача про те, що для подальшого розгляду питання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) необхідно надати до управління витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, майнові документи з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (у разі наявності), ситуаційну схему розташування земельної ділянки (а.с.30).

Порядок передачі земельних ділянок у власність або у користування визначений наступними нормативними актами.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування встановлені статтею 122 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до підпункту «а» п.4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-17, який набув чинності 01.01.2013 у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

Пунктами 5,6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного вище Закону визначено, що державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку. У разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: -у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; -за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Діючим законодавством встановлений певний порядок, підстави, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

При цьому ст.79-1 Земельного кодексу України передбачає ряд певних дій, які необхідно виконати до внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Так, необхідно сформувати земельну ділянку, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.(частини 1,3,4,8).

Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Частиною 1 ст. 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

В той же час, в ч. 3 ст. 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною третьою статті 123 ЗК України встановлено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У випадку не розгляду суб'єктом владних повноважень протягом місяця заяви про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

Позивач мав право замовити розроблення документації із землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки загальною площею 271,82 га без надання дозволу міською радою.

Суд вважає обґрунтованим посилання представників відповідача та третіх осіб на те, що позивач повинний подати пакет документів разом із клопотанням з метою довести що вказана земельна ділянка належить до території м. Запоріжжя, бо в іншому випадку розглядати це клопотання повинна не ОСОБА_2 міська рада, а інший орган, на території якого знаходиться ця земельна ділянка.

Крім того, суд не погоджується із доводами позову, що Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради не є уповноваженим органом, який мав розглянути відповідну заяву, лише ОСОБА_2 міська рада на черговій сесії повинна була розглянути по суті клопотання та задовольнити його або надати вмотивовану відмову.

Оскільки відповідно до ч.6 ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування» міська рада може делегувати свої повноваження у сфері регулювання земельних відносин. Рішенням ОСОБА_2 міської ради №37 від 05.11.2014 «Про затвердження Регламенту міської ради по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у м. Запоріжжі» було затверджено Регламент міської ради, який регулює правові та організаційні відносини громадян України та посадових осіб місцевого самоврядування, встановлює порядок і процедуру розгляду та прийняття рішень по заявам громадян та юридичних осіб стосовно оформлення земельних ділянок. Розгляд заяв щодо надання земельних ділянок в користування здійснюється управлінням з питань земельних відносин міської ради після отримання Управлінням листа від Департаменту архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради про можливість або неможливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з зазначенням однієї із можливих підстав наведених у п. 3 ст. 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Аналізуючи зміст норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які визначають компетенцію органів місцевого самоврядування в різних сферах суспільного життя, можна зробити висновок про наявність у цих органів цілої низки повноважень.

Суд не може виконувати функцію, яка відповідно до закону йому не належить, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, оскільки суд не може підміняти собою орган, який уповноважений на прийняття певних рішень.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а судові витрати не підлягають компенсації.

Керуючись ст.ст. 242- 244, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_2 міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на боці відповідача: Управління з питань земельних відносин ОСОБА_2 міської ради, Департамент архітектури та містобудування ОСОБА_2 міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_2 обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.Р.Піх