Ухвала суду № 74697730, 19.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2367/15 Справа № 176/552/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Завізіон Т. В. Доповідач - Колодяжна Н.Є.

Категорія 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Колодяжної Н. Є.

суддів - Баранніка О.П., Лисичної Н.М.

при секретарі - Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ДП "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" просить скасувати рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року в частині відшкодування моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, вважає скаргу необґрунтованою, а рішення в оскаржуваній частині законним, таким, що повинне бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 до 16.09.2013 року включно перебував у трудових відносинах з ДП НВК АтМ та наказом від 10.09.2013 року був звільнений за п. 1 ст. 36 КЗпП України.

У порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, яка зобов'язує роботодавця при звільненні працівника провести виплату всіх сум, що йому належать від підприємства в день звільнення, відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем і зробив це лише 30.12.2013 року.

Вирішуючи питання про стягнення з Підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд з врахуванням закону ст. 117 КЗпП України та заперечень відповідача на а.с. 64 - стягнув його в сумі 6 545, 70 грн..

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені фактично не оскаржується.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи на користь позивача моральну шкоду, суд першої інстанції з урахуванням характеру та обсягу душевних страждань внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, засад розумності, виваженості та справедливості, визначив суму моральної шкоди у розмірі 500 грн., оскільки така шкода дійсно спричинена в зв'язку з несвоєчасним отриманням ОСОБА_2 заробітної плати та остаточного розрахунку, внаслідок чого, останній змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Посилання Підприємства в скарзі на те, що позивачем не надано доказів про відсутність інших доходів та виплат, що свідчили б про докладання ОСОБА_2 додаткових зусиль в організації свого життя, а також те, що суд при визначенні розміру моральної шкоди не повністю з'ясував всі обставини справи, - не впливають на законність оскаржуваного рішення, так як обставини справи свідчать про порушення трудових прав позивача, за таке порушення передбачене відшкодування моральної шкоди, а відсутність у людини коштів для забезпечення своєї життєдіяльності не може не принижувати її гідності, не завдавати душевних страждань, не порушувати звичайний спосіб життя та не докладати додаткових зусиль для свого забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційним судом порушень норм матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДП "Науково-виробничий комплекс "Автоматика та машинобудування" - відхилити.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.Є. Колодяжна

Судді: О.П. Бараннік

Н.М. Лисична