Постанова № 74694, 09.08.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09 серпня 2006 р. Справа № 5/156-А

За позовом: ЗАТ „Ужгородський лісокомбінат” м.Ужгород

До відповідача: ДПІ у м.Ужгород, м.Ужгород

Про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 24.11.2005р. №0006531640/0 2965/15-0/00274134/24348, №000655431540/0 2966/15-0/00274134/24349 та №0006551540/0 2967/15-0/00274134/24350

Заступник Голови господарського суду Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача: Яцко В.Ф. - представник

відповідача: Трускавецька Д.І. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства „Ужгородський лісокомбінат” м.Ужгород до ДПІ у м.Ужгороді м.Ужгород про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення від 24.11.2005р. №0006531640/0 2965/15-0/00274134/24348, №000655431540/0 2966/15-0/00274134/24349 та №0006551540/0 2967/15-0/00274134/24350

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м.Ужгороді 24.11.2005р. №0006531640/0 2965/15-0/00274134/24348, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання у сумі 13143,73 грн, №000655431540/0 2966/15-0/00274134/24349, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання у сумі 4747,22грн., та №0006551540/0 2967/15-0/00274134/24350, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання у сумі 897,75 грн.

Позивач просить визнати протиправними дані акти податкового органу, посилаючись на акт звірки взаєморозрахунків, яким зафіксовано відсутність заборгованості по сплаті земельного податку та на необхідність застосування у спірній ситуації ст.250 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив з мотивів викладених у запереченнях на позовну заяву.

Зокрема посилається на факт наявності прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання та на те, що строки застосування штрафу за прострочення сплати податків регулюються не Господарським кодексом України, а Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Судовим розглядом справи встановлено, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати позивачем земельного податку за період 2003-2005р.р., висновки якої викладено у акті №444/15-0 від 16.11.2005р.

Даним актом зафіксовано порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку у період 2003-2005р.р.

Як вбачається з матеріалів сплати, позивач у охопленому перевіркою періоді подавав звітність по земельному податку, у якій відображав свої зобов’язання перед бюджетами, однак сплату означених зобов’язань здійснював із простроченням.

Таким чином, у спірному періоді, станом на лютий 2005 року заборгованості по земельному податку не було, однак сплату цього податку, позивач здійснював із порушенням строків сплати, що, відповідно, і було відображено у акті перевірки №444/15-0 від 16.11.2005р., та лягло в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Отже, посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків, яким зафіксовано відсутність зобов’язань позивача, не примається судом до уваги, як доказ необґрунтованості оскаржених актів.

Щодо необхідності застосування встановлених ст..250 ГК України строків накладення адміністративно-господарських санкцій, суд констатує наступне:

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3,1-5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181 (далі - Закон №2181) податкові зобов'язання платників податків включають штрафні санкції, які справляються із платників податків у зв'язку із порушення ним правил оподаткування.

Статтею 15 Закону №2181 встановлено строк давності 1095 днів для визначення сум податкових зобов'язань.

У зв'язку із тим, що Закон №2181, відповідно до змісту преамбули, є спеціальним законом з питань оподаткування та зокрема з питань нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, то на переконання суду, норма ст.250 Господарського кодексу України не регулює правовідносини, щодо застосування штрафних санкцій податковим органом відповідно до Закону №2181.

На підставі наведеного та керуючись , ст.ст. 2, 7 –12, 70, 86, 94, 157, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає чинності протягом 10-ти днів з дня складення в повному обсязі відповідно до ст.ст. 254, 186, 160 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя О.С.Йосипчук