Постанова № 74693097, 11.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/20279/16-ц

Провадження № 22-ц/772/1130/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 рокуСправа № 127/20279/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Копаничук С.Г.,

за участю секретаря Агеєвої Г.В.,

учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач: ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Короля О.П. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, повний текст рішення виготовлено 05 лютого 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальність «Кредитні ініціативи» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості..

Позов мотивовано тим, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами. Згідно з вищезазначеним договором відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №06-2.1/4 від 11 січня 2008 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4. Так, за умовами кредитного договору банк зобов'язується надати боржнику кредит у сумі 68 000 доларів США, а з 10 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складав 510 000 грн., а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитним коштами в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. В позові зазначено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, однак остання неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01 червня 2016 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 487 247,40 грн. та по відсотках в сумі 302 218,07 грн.. Крім того, зазначив, що на даний час всі права кредитора за вищевказаним договором про іпотечний кредит належать ТОВ «Кредитні ініціативи», а тому з урахуванням зменшених позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 322 955,99 грн., а саме по відсотках в сумі 178 163,53 грн. та по пені в сумі 144 792, 46 грн..

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення відсотків і пені за кредитним договором є безпідставними, оскільки кредитний договір припинив свою дію і рішенням суду від 09.11.2012 року з відповідача достроково стягнуто всю суму заборгованості, при цьому відповідно до умов договору про відступлення права вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не передав ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги на підставі вказаного рішення суду і доказів щодо заміни сторони виконавчого провадження не надано.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подано апеляційну скаргу, мотивовану тим, що термін дії кредитного договору сторонами встановлено до 10 січня 2028 року, а тому ТОВ «Кредитні ініціативи» вправі стягувати відсотки за користування кредитом у межах строку позовної давності, але не більше терміну дії кредитного договору, відтак має право на стягнення заборгованості за кредитним договором відповідно до умов договору, оскільки згідно укладеного договору відступлення прав вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_4 по стягненню заборгованості за кредитним договором, а тому просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, при цьому зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

У відзиві, поданому представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 зазначено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року з ОСОБА_4 стягнуто на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором №06-2.1/4 від 11 січня 2008 року в розмірі 586 996,39 грн.. Так, даним рішенням суду встановлено, що станом на 06 грудня 2011 року сума заборгованості за кредитним договором складає 568 996,39 грн., з яких: 451 245,00 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 36 002,40 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 81 748,99 грн. - заборгованість за відсотками. Позивач надіслав відповідачу вимоги про погашення заборгованості по договорам, які залишились без реагування. Крім того, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26 січня 2015 року встановлено, що заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 01 жовтня 2014 року становить 745 983,95 грн., з яких: 487 247,40 грн. - за кредитом, 198 455,16 грн. - по відсотках, 60 281,39 грн. - по пені. Передумовою для пред'явлення вищевказаних позовних вимог була вимога кредитора до позичальника про дострокове погашення кредиту, яка останнім не виконана. Зазначив, що відповідальність за невиконання договірних відносин регулюється приписами зобов'язального права, а відповідальність за невиконання прострочених грошових зобов'язань приписами ст. 625 ЦК України, при цьому позивач вимагає стягнення заборгованості саме за кредитним договором, а не притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В судове засідання представник ТОВ «Кредитні ініціативи» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (пункт 9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вимогами ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорено, що 17 грудня 2012 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами.

Відповідно до вищевказаного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №06-2.1/4 від 11 січня 2008 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичною особою - ОСОБА_4.

З матеріалів справи видно, що 11 січня 2008 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №06-2.1/4, з подальшим внесенням змін та доповнень.

Згідно умов вищевказаного кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 68 000,00 доларів США, а з 10 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складав 510 000,00 грн., а остання зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Звернувшись в суд з позовом, ТОВ «Кредитні ініціативи» заявлено вимогу про стягнення заборгованості, зокрема по відсотках та пені, при цьому вимогу обґрунтовано тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_4 по стягненню заборгованості за кредитним договором, а тому вправі стягувати відсотки за користування кредитом та пеню у межах строку позовної давності, але не більше терміну дії кредитного договору.

З матеріалів справи видно, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором №06-2.1/4 від 11 січня 2008 року в сумі 586 996,39 грн., з яких 487 247,40 грн. - тіло кредиту, 81 748,99 грн. - відсотки за користування кредитом.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при укладенні договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року ПАТ «Промінвестбанк» не було передано ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги за рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року у справі №206/3954/12 та інформацію про судовий спір між ПАТ «АК Промінвестбанк» та ОСОБА_4 за кредитним договором №06-2.1/4 від 11 січня 2008 року.

Так, за вказаним судовим рішенням після укладення договору про відступлення прав вимоги за заявою стягувача ПАТ «АК Промінвестбанк» державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Дячуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 23 липня 2014 року, однак доказів про те, що ПАТ «АК Промінвестбанк» чи ТОВ «Кредитні ініціативи» звертались до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, при цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року вже стягнуто достроково заборгованість за кредитним договором.

Так, зі змісту рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року вбачається, що банк скористався своїм правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а тому кредитний договір припинив свою дію.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, на що звернуто увагу в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц.

Викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що термін дії кредитного договору визначений сторонами до 10 січня 2028 року, а тому ТОВ «Кредитні ініціативи» вправі стягувати відсотки за користування кредитом у межах строку позовної давності, але не більше терміну дії кредитного договору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки кредитний договір припинив свою дію відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2012 року, відтак у кредитора відсутні підстави для нарахування та стягнення з боржника відсотків за даним кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 09 листопада 2016 року у справі №6-2251цс16 визначено, що пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Крім того, зі змісту постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15-ц вбачається, що кредитний договір припиняє свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ С.Г. Копаничук

Згідно з ориігналом:

Суддя-доповідач В.В. Оніщук