Ухвала суду № 74692514, 14.06.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/326/18

Провадження №2/148/341/18

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2018 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Грох Н.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "України про повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Тульчинського раойнного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "України про повернення земельної ділянки.

До початку розгляду справи по суті від сторін через канцелярію суду надійшла спільна заява, згідно якої вони надають мирову угоду та просять її затвердити, справу провадженням закрити, слухати справу у їх відсутність.

Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву про укладення мирової угоди є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до вимог ст.207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Із наданої суду мирової угоди вбачається, що сторони погодили умови вирішення предмета спору, а саме умов повернення земельної ділянки.

При цьому суд зазначає, що затвердження судом мирової угоди як форма вирішення спору є спрощеною процесуальною процедурою, в якій не передбачено обов'язку доказування та оцінки доказів.

Згідно п.5 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вивчивши мирову угоду, суд вважає, що вона не суперечить закону, стосується лише прав та обов'язків сторін та предмета позову, умови мирової угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приходить до висновку про необхідність затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.

Спільна заява сторін про укладення мирової угоди та мирова угода приєднані до матеріалів справи. Сторонам відомі наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 256 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до п.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, що при зверненні до суду, позивачем на користь держави було сплачено 714,80 грн. судового збору (а.с.1,2), тому з врахуванням положень ч.1 ст.142 ЦПК України та п.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», їй слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме 357,40 грн., інші судові витрати залишити за сторонами.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст .ст. 142, 207, 208, 247, 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву сторін про укладення мирової угоди та закриття справи задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену 14.06.2018 між ОСОБА_1 і представником відповідача ПСП "Україна" Стоян Аллою Сргіївною, яка діє на підставі укладеної угоди , згідно якої:

1. Відповідач ПСП "Україна" після збору урожаю 2018 року та закінченню терміну дії договору оренди землі, який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 11.12.2007, строк дії якого закінчується 07.12.2018, поверне належну позивачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,5508 га, кадастровий НОМЕР_2 і зобов'язується після збору урожаю 2018 року на даній земельній ділянці не проводити ніяких польових робіт.

2. Позивач ОСОБА_1 після повернення їй земельної ділянки площею 2,5508 га, кадастровий НОМЕР_2 приймає її і від заявлених нею позовних вимог відмовляється.

3. Судові витрати по справі сторони несуть самостійно.

Наслідки затвердження судом мирової угоди та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 256 ЦПК України, сторонам відомі.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "України про повернення земельної ділянки.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Тульчинському районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченої суми судового збору, що складає 357,40 грн. (триста п'ятдесят сім гривень 40 копійок), який сплачено нею при поданні позову згідно з квітанцією №25 від 21.08.2017 ТВБВ №10001/03 філія- Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" на суму 640 грн. та квітанцією №19 від 17.02.2018 ТВБВ №10001/03 АТ "Ощадбанк", номер терміналу: К0100074 на суму 74,80 грн. (отримувач: УК у Тульч. р-н/Тульчинськ. р-н/ 22030001, рахунок отримувача: 31210206700568, код отримувача: 37897753, Банк отримувача: 802015 ГУ ДКСУ у Вінницькій області), оригінали яких зберігається в матеріалах цивільної справи №148/326/18.

Судові витрати, понесені сторонами, залишити за ними.

Роз'яснити учасникам справи, що згідно ст. 208 ЦПК України, ухвала про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом і у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали направити учасникам судового розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1.

Боржник: Приватне сільськогосподарське товариство "Україна", місцезнаходження якого: вул.Першотравнева, 2 (кол.1), с.Кинашів, Тульчинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ: 03734412, розрахунковий рахунок №26002055300820, МФО 302689, ІПН: 037344102221, свідоцтво платника ПДВ №100196392.

Строк пред'явлення судового рішення до примусового виконання - протягом трьох років, з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Суддя: