Вирок № 74692476, 14.06.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/871/17

Провадження №1-кп/148/30/18

В И Р О К

Іменем України

14 червня 2018 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Галькевич І.В., Грох Н.С.

з участю прокурора Гаврилюка В.В.

потерпілого ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника за призначенням ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Крищенці, вул. Шкільна, 50, Тульчинського району, Вінницької області, українка, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючої, несудимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 190 ч.1, 185 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2017, біля 23:00 год., ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, підійшла до ОСОБА_2, що перебувала на території загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Тульчинської районної ради Вінницької області, що знаходиться за адресою Вінницька область, м. Тульчин, вул. Трембовецького, 2.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 попросила у ОСОБА_2 її мобільний телефон для того, щоб зателефонувати, на що остання погодилась та передала їй свій мобільний телефон марки «Nomi і 5030». Після чого ОСОБА_3, діючи умисно, шляхом обману, з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні його наслідки і бажаючи їх настання, розмовляючи по телефону відійшла від ОСОБА_2 та пішла у невідомому напрямку, таким чином незаконно заволоділа мобільним телефоном марки «Nomi і 5030», ринкова вартість якого згідно висновку експерта № 89 від 27.01.2017 становить 2219,50 грн., чим завдала потерпілій ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.

Крім того, в ніч з 14.04.2017 на 15.04.2017 ОСОБА_3 з метою крадіжки прийшла на територію домогосподарства, що розташоване в с.Крищенці, Тульчинського району, по вул. Шкільній, 48 та належить ОСОБА_1, де шляхом вільного доступу, через отвір в стіні, проникла в приміщення сараю та діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно, повторно скоїла крадіжку бувших у користуванні шести металевих труб, а саме 1 шт. діаметром 50 мм довжиною 6,2 м, 1 шт. діаметром 40 мм довжиною 4,2 м, 2 шт. діаметром 30 мм довжиною 4,2 м, 1 шт. діаметром 25 мм 4,2 м та 1 шт. діаметром 20 мм довжиною 4,2 м, загальною вагою 82,92 кг, які перенесла на територію свого домогосподарства в с. Крищенці, по вул. Шкільній, 50 та в подальшому продала за грошові кошти в сумі 350 грн., тобто розпорядилась викраденим на власний розсуд.

Відповідно до довідки вартості виданої ПП «Вінсплав» від 25.04.2017, ціна на заготівлю металобрухту чорних металів становить 4,25 грн. станом на 15.04.2017, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріального збитку на суму 352,41 грн.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 190 ч. 1, 185 ч.3 КК України не визнала. Суду показала, що дійсно біля школи № 2 м. Тульчина, дати не пам’ятає, вона проходила зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 і побачила двох дівчат, які перебували в нетверезому стані. Вона підійшла до них і попросила підпалити цигарку і пішла далі. Коли вона заходила на територію школи, то ОСОБА_5 залишився на дорозі. Підпаливши цигарку, вона вийшла на дорогу і пішла шукати ОСОБА_5 Ніякого телефону вона в дівчат не брала.

З приводу пред’явленого обвинувачення щодо крадіжки труб суду пояснила, що вона проживає в с. Крищенці по сусідству із потерпілим ОСОБА_1 з яким перебуває в неприязних відносинах. В її домогосподарстві на горищі зберігались на протязі довгого часу труби в кількості 5-6 штук, з яких вона мала робити паркан. Однак, в зв'язку з тим, що їй необхідні були кошти на ліки та продукти харчування, вона вирішила їх продати. Тому вона зателефонувала знайомому ОСОБА_6 і повідомила, що хоче продати металеві труби. Той погодився їх купити. Тоді вона разом із своїм співмешканцем залізли на горище сараю її домогосподарства і зняли труби. Згодом приїхав ОСОБА_7 на автомобілі Жигулі, а також приїхав бус, на який вони погрузили труби. Після цього, вона із ОСОБА_6 поїхала на автомобілі Жигулі в м. Тульчин через поля. Попереду них їхав бус, який віз труби. По дорозі їх зупинили працівники поліції і розпитували про труби та відпустили. Через деякий час працівники поліції повідомили їй, що труби крадені. Але вона ніяких труб в домогосподарстві ОСОБА_8 не викрадала.

Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнала, її вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема показами потерпілих, свідків, письмовими доказами.

По факту незаконного заволодіння мобільним телефоном:

Показами потерпілого ОСОБА_2Ю, яка суду показала, що 23.01.2017 вона разом із ОСОБА_9 знаходились на території школи № 2 м. Тульчина, де відпочивали та розглядали картинки на мобільному телефоні ОСОБА_9 До них підійшла жінка і попросила телефон, щоб комусь зателефонувати. Вона дала їй свій телефон і та кудись телефонувала. Також вона бачила, що на дорозі стояв якийсь чоловік. Після цього ця жінка, як згодом вона довідалась, що це була ОСОБА_3 повернула їй телефон, а сама відійшла. Вони з подругою продовжували роздивлятись картинки. Потім ця жінка знову повернулась і попросила ще раз телефон. Вона їй знову дала телефон, а сама розвернулась і дивилась в телефон подруги. Коли вона повернулась назад, щоб з’ясувати, чи жінка, якій вона дала телефон, закінчила розмову, то виявила, що ця жінка зникла разом із її телефоном. Вони вдвох побігли по вулиці її шукати, але тої ніде не було. Пошуками вони займались близько півгодини, після чого повідомили в поліцію про заволодіння телефоном. Внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, їй спричинено матеріальну шкоду в сумі 2219,50 грн., які вона просить стягнути з обвинуваченої, а також витрати на правову допомогу в сумі 550 грн.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала пояснення, які повністю підтверджують покази потерпілої ОСОБА_2 щодо обставин заволодіння телефоном.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він співмешкає з ОСОБА_3 і підтвердив її покази, вказавши, що ОСОБА_3 не брала в дівчат телефон, а попросила їх лише підпалити цигарку. Коли він знаходився біля магазину «Наш Край», то ОСОБА_3 телефонувала йому зі свого мобільного.

Письмовими доказами:

- витягом про внесення відомостей до ЄРДР від 24.01.2017;

- протоколом огляду від 24.01.2017, відповідно до якого встановлено ІМЕІ мобільного телефону;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 25.01.2017, відповідно до якого ОСОБА_2, впізнала чоловіка, який був із жінкою, яка заволоділа її мобільним телефоном.

По факту крадіжки труб, вина ОСОБА_3 підтверджується показами потерпілого та свідків.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що він проживає в с. Крищенці. По сусідству з його домогосподарством проживає ОСОБА_3, з якою він перебуває в неприязних відносинах з приводу того, що остання періодично вчиняє дрібні крадіжки з його домогосподарства. Однак з цього приводу він до правоохоронних органів не звертався. В квітні 2017 року, точної дати не пам’ятає, він з свого подвір'я побачив, як біля будинку ОСОБА_3 остання з якимись чоловіками грузили металеві труби в автомобіль. Знаючи, що в нього в сараї знаходяться такі ж труби, він зайшов до сараю і виявив крадіжку шести металевих труб різного діаметру, які в нього зберігались на протязі близько 15 років, і призначались для опалення будинку. Всього в нього в сараї знаходилось дванадцять труб, шість з яких зникли. Тому він відразу зателефонував до поліції і повідомив про крадіжку. По приїзду працівники поліції оглядали домогосподарство, а через декілька днів йому повернули труби. Претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_3 він не має.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що в с. Крищенці проживає його батько. В квітні 2017 року батько зателефонував до нього і повідомив, що ОСОБА_3, яка проживає по сусідству викрала в нього металеві труби. Коли він приїхав до батька, то той повідомив йому про обставини.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він співмешкає з ОСОБА_3 в с. Крищенці. В квітні 2017 року, перед святом Пасхи, остання сказала, що потрібно кошти на продукти харчування та ліки, і що на горищі сараю в неї є труби, які вона домовилась, що продасть знайомому на ім'я ОСОБА_8. Вона попросила, щоб він допоміг їй зняти труби з горища, що він і зробив. Вони разом зняли 5 чи 6 труб з горища і склали їх біля сараю. Згодом приїхав ОСОБА_8, якому погрузили труби в бус, і ОСОБА_3 разом з ним поїхала в м. Тульчин.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що весною 2017 року його попросив ОСОБА_6, щоб він привіз йому своїм автомобілем – бус труби з с. Крищенці. Разом із ОСОБА_6, який їхав на своєму автомобілі Жигулі, а він на бусі, вони приїхали в с. Крищенці, де біля домогосподарства погрузили труби, які виносив, якийсь чоловік, і він поїхав до ОСОБА_6 додому. Останній з жінкою, яка йому, як він зрозумів, продавала труби, на своєму автомобілі їхав позаду нього. В полі їх зупинили працівники поліції, які їхали на зустріч. Вони розпитали звідки везуть труби та перерахували їх, а також попередили ОСОБА_6, щоб той нікуди не продавав труби. Після цього, він завіз труби до ОСОБА_6 додому.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що в квітні 2017 року до нього зателефонувала ОСОБА_3 і запитала чи не хоче він купити в неї труби. Він їй повідомив, що приїде, подивиться на них, і якщо вони йому підходять, то він їх купить. Приїхавши додому до ОСОБА_3, він подивися на труби і сказав, що вони ржаві, але та просила, щоб він їх купив. Тоді він сказав, що може заплатити за них 350 грн., на що та погодилась. Він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_10 і попросив, щоб той приїхав і забрав труби. Коли він приїхав, то вони погрузили труби в бус і поїхали в напрямку м. Тульчина. По дорозі, серед поля, їх зупинили працівники поліції, які розпитували, де вони взяли труби, на що він відповів, що купив у ОСОБА_3 Вони також сказали, щоб він нікуди не реалізовував ці труби, тому що, можливо, їх прийдеться повернути. Через декілька днів вказані труби він повернув. Про те, що труби могли бути викрадені він нічого не знав. ОСОБА_3 запевнила його, що труби належать їй. За вказані труби він заплатив ОСОБА_3 350 грн.

Також по даному факту крадіжки вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 19.04.2017 та фото таблицею до нього домогосподарства ОСОБА_1;

- протоколом огляду від 20.04.2017 та фото таблицею до нього домогосподарства ОСОБА_6, під час якого вилучено шість металевих труб;

- протоколом огляду та фото таблицею від нього від 22.04.2017, під час якого було оглянуто та зважено металеві труби;

- протоколом пред’явлення речей для впізнання від 22.04.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 впізнав металеві труби, які були викраденні з його домогосподарства;

- довідкою вартості ПП «Вінсплав»;

- протоколом огляду та відеозаписом до нього домогосподарства ОСОБА_3

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів щодо їх належності та допустимості.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в їх сукупності, оцінюючи доводи обвинуваченої про те, що вона не вчиняла злочинів передбачених ст. ст. 190 ч.1, 185 ч.3 КК України, суд вважає, що вони в повній мірі спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 370 КПК України. За вказаних обставин, суд вважає, що доводи обвинуваченої ОСОБА_3, які не знайшли свого об’єктивного підтвердження, є одним із способів її захисту для уникнення відповідальності за вчинені злочини.

Так, щодо вчинення шахрайських дій, тобто заволодінні майном (мобільним телефоном) потерпілої ОСОБА_11, доводи обвинуваченої спростовуються показами як самої потерпілої, так і показами свідка ОСОБА_9, які вказали, що саме ОСОБА_3, взявши телефон, не повернула його.

Щодо вчинення крадіжки з металевих труб з домогосподарства ОСОБА_1, то доводи обвинуваченого ОСОБА_3 спростовуються показами потерпілого ОСОБА_1, який вказав, що він особисто бачив, як ОСОБА_3 виносила з свого домогосподарства труби, які в нього були викрадені. Вказані покази потерпілого також підтверджуються протоколами огляду та пред’явлення предметів для впізнання.

Також суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні стверджував, що обвинувачена не вчиняла інкримінуємих їй кримінальних правопорушень. Так, останній на час вчинення вказаних злочинів співмешкав з обвинуваченою, а тому його доводи також свідчать про бажання уникнути обвинуваченою кримінальної відповідальності.

Аналіз зазначених показів та доводів обвинуваченої дає суду підстави зробити висновок про невідповідність її показів фактичним обставинам справи, критичного ставлення до них судом, а також спростування зазначених доводів дослідженими в судовому засіданні доказами.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), в судовому засіданні доведена в повному обсязі, в зв’язку з чим її дії вірно кваліфіковано за ст. 190 ч.1 КК України.

Також в судовому засіданні доведена вина обвинуваченої ОСОБА_3 і в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є повторність та крадіжка поєднана з проникненням в приміщенні, в зв'язку з чим її вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.3 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, особу обвинуваченого, яка характеризується посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

До обставин, що пом’якшують відповідальність обвинуваченої суд відносить наявність на її утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засудженого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції визначених ст. 190 ч.1 КК України у виді громадських робіт та за ст. 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі. В свою чергу призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги заявлене обвинуваченою ОСОБА_3 усне клопотання про звільнення від відбування покарання за ст. 190 ч.1 КК України та застосування амністії, яке внесено до журналу судового засідання, з врахуванням вимог ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання, так як на час вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлена батьківських прав, що підтверджується довідкою Крищенецької сільської ради та копіями свідоцтв про народження, що є реалізацією її прав гарантованих вищевказаним Законом України.

В зв'язку із звільненням обвинуваченої ОСОБА_3 від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, не підлягає застосуванню ст. 70 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, судом взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого злочину, обсяг заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, характер та ступінь вини обвинуваченої, встановленні в судовому засіданні пом’якшуючі вину обставини, а саме наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, яких остання виховує сама, що дає суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченої можливе без реального відбуття покарання, тому суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов’язки визначенні ст. 76 КК України.

Стосовно запобіжного заходу, враховуючи, що в судовому засіданні не заявлялось клопотання про застосування запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, суд вважає що підстав для обрання запобіжного заходу не має.

Питання речових доказів, суд вирішив відповідно до ст. 100 КПК України.

При вирішення питання судових витрат, останні підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави в сумі 440,20 грн. за проведення експертизи щодо визначення вартості мобільного телефону.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2, з врахуванням положень ст. 1166 ЦК України, суд прийшов до висновку, що він підлягає задоволенню в повному обсязі. Так, стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягає завдана матеріальна шкода в сумі 2219,50 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 550 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру, а також на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 185 ч.3, 190 ч.1 КК України, ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», ст. 1166 ЦК України, ст. 369-374, 377 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. ст. 190 ч.1 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на двісті сорок годин.

На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді громадських робіт.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін строком на два роки.

Відповідно до вимог ст. 76 п.1, п.2 КК України зобов’язати ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 понесенні судові витрати в дохід держави в сумі 440,20 грн. за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази: шість металевих труб, переданих на зберігання потерпілому ОСОБА_1 повернути останньому.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Крищенці, вул. Шкільна, 50, Тульчинського району, Вінницької області , на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки м. Тульчин, пров. Брацлавський, 7/2, Вінницької області, за завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду, кошти в сумі 2219,50 грн. (дві тисячі двісті дев’ятнадцять гривень п’ятдесят копійок) та витрати за надання правової допомоги в сумі 550 грн. (п’ятсот п’ятдесят гривень) , а також на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Копію вироку негайно вручити сторонам.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: