Постанова № 74691652, 12.06.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2676/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: С.В. Таран,

Суддів: Л.О. Будішевської, М.А. Мишкіної,

при секретарі судового засідання І.М. Станковій,

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1;

від відповідача – ОСОБА_2;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"

на рішення Господарського суду Одеської області, прийняте суддею Р.В. Волковим, 05.02.2018 о 10 год 14 хв, м. Одеса, повний текст складено 12.02.2018,

у справі №916/2676/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"

до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

про стягнення 127 425 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017р. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" (далі – ПАТ "Українська залізниця") звернулось з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі - ДП "МТП "Южний") про стягнення з останнього 127425 грн штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення ДП "МТП "Южний" у перевізних документах даних про масу вантажу, у зв'язку з чим до відповідача на підставі статтей 118, 122 Статуту залізниць України застосовано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 09.11.2017 порушено провадження у справі №916/2676/17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2018 у справі №916/2676/17 (суддя Р.В. Волков) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі, оскільки комерційні акти, надані ПАТ "Українська залізниця", зазначені факти не підтверджують, тому що складені з порушеннями вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334 (далі – Правила).

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2018 у справі №916/2676/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд першої інстанції невірно трактує пункт 10 Правил складання актів, вважаючи, що комерційні акти мають бути в обов’язковому порядку підписані трьома особами, а саме: начальником станції, начальником вантажного району та працівником станції. Згідно з пунктом 10 вказаних Правил комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці, при цьому у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути також залучені інші працівникизалізниці. В даному випадку мала місце така необхідність, у зв’язку з тим, що згідно з штатним розкладом на ст. Авдіївка Донецької залізниці відсутня посада завідувача вантажного двору, тому комерційні акти підписані іншими працівниками залізниці, що не суперечить чинному законодавству України, а відтак є належними доказами засвідчення неправильно зазначеної маси вантажу у перевізних документах.

ДП "МТП "Южний" у відзиві на апеляційну скаргу висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника та на правомірність висновків суду, просить оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, відповідач зазначає, що пункт 10 Правил складання актів чітко визначає граничну кількість (три) та посади осіб, що мають право (уповноважені) складати та підписувати комерційний акт, у зв’язку з чим наявність підпису цих осіб є обов’язковою. Відповідач також вважає, що копії виписок з Книги переважування вантажів не можуть служити доказом по справі, оскільки ведення вказаної книги передбачено Інструкцією з ведення станційної звітності, затвердженою наказом Укрзалізниці від 14.06.2003 №147-ц, яка за своєю природою є внутрішнім документом, і поширюється виключно на підрозділи ПАТ “Українська залізниця”, при цьому, вказана інструкція не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Щодо доводів позивача про відсутність на станції призначення Авдіівка посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то виходячи з вимог Правил, залізниця зобов’язана забезпечити участь у перевірці маси вантажу, складенні та підписані комерційного акту, у разі його складання, всіх уповноважених осіб, які передбачені пунктом 10 Правил.

У судовому засіданні 12.06.2018 представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представник відповідача у її задоволення просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

18.05.2017 зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці відправником ДП "МТП "Южний" на адресу одержувача - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) відправлений вантаж у вагонах №62523923, №62371141, №67125583 - вугілля кам’яне не поіменоване в алфавіті, імпорт (високо-летуче коксівне вугілля Wellmore), що підтверджується залізничною накладною №41152679.

Відповідні відмітки вантажовідправника у вказаній накладній свідчать про те, що вантаж завантажений відправником, маса вантажу визначена без участі представників залізниці на електронних вагах заводський №1, модель ваг 4401ВВ-100Е/2С та становить у вагоні №62523923 - 69900 кг, у вігоні №62371141 - 69400 кг та у вігоні №67125583 – 69050 кг. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником.

При прибутті вантажу на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці на підставі заявки вантажоодержувача від 22.05.2017 здійснено контрольне зважування всіх вагонів, за результатами якого складено комерційні акти №482803/137 від 23.05.2017, №482803/138 від 23.05.2017, №482803/139 від 23.05.2017 та виявлено, що:

- згідно з актом №482803/137 від 23.05.2017 маса вантажу у вагоні №67125583 складає 67850 кг, яка є меншою за масу вантажу, вказану в залізничні накладній, на 1200кг;

-згідно з актом №482803/138 від 23.05.2017 маса вантажу у вагоні №62371141 складає 68000 кг, яка є меншою за масу вантажу, вказану в залізничні накладній, на 1400 кг;

-згідно з актом №482803/139 від 23.05.2017 маса вантажу у вагоні №62523923 складає 68000 кг, яка є меншою за масу вантажу, вказану в залізничні накладній, на 1900 кг.

При цьому, із змісту вищевказаних актів вбачається, що вантаж прибув у справних вагонах: люки та двері зачинені, течі вантажу немає; завантаження у вагоні на рівні бортів, без виїмок та поглиблень; поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась, вантаж маркований вапном; переваження здійснено на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.04.2017 і приписаних до залізниці; переважування вантажу здійснювали: ДСМ ОСОБА_3, агент комерційний Ракимчук, приймоздавальник ПрАТ "АКХЗ" Черникова; при повторному зважуванні у присутності вище вказаних осіб нестача вантажу підтвердилась.

Вищевказані комерційні акти з боку залізниці підписані начальником станції ОСОБА_4, комерційним агентом ОСОБА_5 та інженером ОСОБА_6

За невірно зазначену масу вантажу позивач нарахував відповідачу на підставі статей 118, 122 Статуту залізниць України штраф у розмірі п’ятикратної проїзної плати, який складає 127425грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідача штрафу місцевий господарський суд виходив з того, що правові підстави для його стягнення відсутні, оскільки комерційні акти №482803/137 від 23.05.2017, №482803/138 від 23.05.2017, №482803/139 від 23.05.2017, на підставі яких нараховано штраф, складені з порушенням Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, а тому не є належними доказами, на підставі яких відповідач може бути притягнутий до відповідальності за неправильно зазначену масу вантажу у накладній.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457.

Згідно з положеннями статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 23 Статуту залізниць України встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Правила оформлення перевізних документів затверджені наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084.

Відповідно до пунктів 1.2, 2 вказаних Правил накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графі “маса вантажу, визначена відправником” вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі “спосіб визначення маси” зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). У графі “ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)” зазначається відправником або залізницею. У графі “правильність внесених відомостей підтверджую” представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

У пункті 5.5 Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з положеннями статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

На підтвердження факту неправильного зазначення маси вантажу вантажовідправником у вагонах №62523923, №62371141, №67125583 позивачем надано комерційні акти №482803/137 від 23.05.2017, №482803/138 від 23.05.2017, №482803/139 від 23.05.2017.

Згідно з пунктом 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, (далі- Правила складання актів) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже, для встановлення невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі, комерційний акт має бути в обов’язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів; залучення інших працівників залізниці для підписання комерційного акту допускається (у разі необхідності), проте дане положення не скасовує обов’язкової наявності підписів начальника станції (його заступника), начальника вантажного району (завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку вантажу.

В порушення вимог пункту 10 Правил складання актів вказані комерційні акти не містять підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи), а також підпису працівника станції, який особисто здійснював перевірку- ДСМ ОСОБА_3

Як вбачається із змісту комерційних актів №482803/137 від 23.05.2017, №482803/138 від 23.05.2017, №482803/139 від 23.05.2017 при перевірці маси вантажу були присутні три працівника позивача: начальник станції ОСОБА_4, комерційний агент ОСОБА_7 та ДСМ ОСОБА_3 Однак ДСМ ОСОБА_3, як працівник станції, що особисто здійснював перевірку вантажу, про що зазначено у розділі Д вказаних актів, жодний з них не підписала. Натомість комерційні акти містять підпис інженера ОСОБА_8, яка участі у перевірці маси вантажу не брала.

Доводи скаржника про те, що у штатному розписі станції Авдіївка Донецької залізниці відсутня така посада як начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду до уваги не приймаються, оскільки позивач зобов’язаний забезпечити участь у перевірці маси вантажу, складені та підписанні комерційного акту (у разі його складання) всіх уповноважених осіб, проставлення підписів яких на комерційному акті передбачені пунктом 10 Правил складання актів. При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, на яку особу покладено виконання функцій начальника вантажного району (завідувача вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), що передбачені вищезазначеним пунктом Правил.

Відповідно до статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи викладені вище обставини та норми права, а також встановлений факт складання та підписання комерційних актів №482803/137 від 23.05.2017, №482803/138 від 23.05.2017, №482803/139 від 23.05.2017 з порушенням Правил складення актів, у зв’язку з чим ці комерційні акти не є належними доказами на підтвердження обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для нарахування штрафу відповідачу за невірно зазначену масу вантажу у перевізних документах у розмірі п’ятикратної проїзної плати.

Посилання скаржника на те, що обставини невідповідності маси вантажу засвідчені також у виписці з книги контрольних зважувань від 22.05.2017, є безпідставними, з огляду на те, що ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію в якості нормативно-правового акту та є внутрішнім документом, що не створює юридичних наслідків для відповідача, із врахуванням при цьому обставин відсутності належним чином оформлених комерційних актів. До того ж, в силу приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В даному випадку факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у перевізному документі, відповідно до статті 129 Статуту залізниць України повинен бути підтверджений саме складеним відповідно до вимог чинного законодавства комерційним актом.

За таких обставин, перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції; твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 05.02.2018 не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2018 у справі №916/2676/17 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, виключно у випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2018.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя М.А. Мишкіна