Рішення № 74691488, 04.06.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/68/18

За позовом: Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» (Uzdaroji akcine bendrove Euroholding) м. Каунас, Каунаське самоврядування, вул. Партизану, 61-806,

адреса для листування: ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача: Чернігівська митниця ДФС,

проспект Перемоги буд. 6, м. Чернігів, 14017

Предмет спору: про повернення майна з чужого незаконного володіння

За участю представників учасників справи:

Від позивача: Козлов О., довіреність від 07.05.2018

Від відповідача: Кашина С.В., головний державний інспектор юридичного сектору, довіреність №4269-7/25-70-10/25 від 13.12.2017

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») подано позов до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить зобов'язати Чернігівську митницю ДФС повернути компанії UAB «Euroholding» власнику майна транспортний засіб: «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 без оплати за зберігання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є власником транспортного засобу, який, як слідує із листа Чернігівської митниці ДФС від 11.09.2017 №57/25/70-08-13, на підставі статті 511 Митного кодексу України був вилучений відповідачем згідно з протоколом про порушення митних правил/протоколом про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів у справах про порушення митних правил, в зв'язку із порушенням митних правил громадянином Республіки Білорусь, якому транспортний засіб позивачем був переданий в особисте користування та йому не належить. Також позивач посилаючись на ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України наголошує, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом; власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, які не суперечать закону; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом; власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2018, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 15.03.2018.

03.03.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №710/7/25/-70-10/25 від 28.02.2018 з додатками, в якому відповідач проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що 29.01.2016 під час ввезення на митну територію України автомобіля марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, у митному режимі тимчасового ввезення на строк до одного року ОСОБА_7 вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 489315,97 грн. ОСОБА_7 скористалася наданим їй правом на оскарження постанови митниці про накладення на неї адміністративного стягнення до суду. Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.07.2016 у справі № 751/5277/16-а скасовано постанову про порушення митних правил № 0172/10200/16 від 04.05.2016 в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 задоволено апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС, постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.07.2016 скасовано з прийняттям нового рішення, в задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. Відповідач стверджує, що спірний автомобіль вилучено митницею у ОСОБА_7 правомірно. Крім того, постановою митниці від 04.05.2016 вирішено питання щодо вилученого транспортного засобу, а саме: п.5 резолютивної частини постанови визначено, що повернення ОСОБА_7 безпосереднього предмету порушення митних правил автомобіля марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, вилученого як доказ у справі про ПМП №0172/10200/16 на підставі ст. 511 МКУ, буде здійснено після виконання постанови. Відповідач зазначає, що спірний транспортний засіб вилучений у фізичної особи, рішення про його повернення було прийнято саме у відношенні цієї особи, з вимогою про повернення ЗАТ «Єврохолдинг» автомобіля позивач до митниці не звертався, тому у відповідача не виникало жодних зобов'язань повернути автомобіль позивачу і таке неповернення не порушує його прав.

13.03.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 10.03.2018 №б/н з додатками, в якому позивачем наведена позиція щодо заперечень відповідача проти позову. Зокрема, в поданій відповіді позивач зазначає, що транспортний засіб «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, що належить позивачу та був переданий в особисте користування громадянці Республіки Білорусь, не може слугувати забезпеченням виконання громадянкою Республіки Білорусь постанови про порушення митних правил, оскільки цей автомобіль їй не належить, а позивачем не допускалось порушення митних правил. На думку позивача тимчасове вилучення вищевказаного транспортного засобу в якості забезпечення виконання громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_7 суперечить ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач зауважує, що між позивачем та відповідачем відносини зобов'язально-правового характеру щодо транспортного засобу «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 відсутні. Позивач стверджує, що Чернігівська митниця ДФС відмовивши позивачу в поверненні спірного транспортного засобу порушила право позивача мирно володіти своїм майном.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.03.2018 підготовче засідання було відкладено на 12.04.2018. Ухвала від 15.03.2018 була направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

29.03.2018 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив №1021/7/25-70-10/25 від 26.03.2018 з додатками, які долучено судом до матеріалів справи. В поданих запереченнях відповідач зазначає, що позивачу було відомо про вилучення спірного автомобіля у квітні 2016, на сьогоднішній день відсутнє будь-яке судове рішення, згідно якого визнані протиправними дії митниці як суб'єкта владних повноважень по вилученню безпосереднього предмету порушення митних правил. Крім того, відповідач зазначає, що спірний автомобіль зберігався на складі митниці з дотриманням вимог ч. 4 ст. 240 МКУ, тобто протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням. Відповідач стверджує, що на момент розгляду справи позивачем не надано жодного доказу того, що спірний автомобіль знаходиться у незаконному володінні митниці. Подані заперечення долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2018 за клопотанням представника позивача підготовче засідання було відкладено на 23.04.2018. Крім того, даною ухвалою за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.05.2018. Ухвала суду направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією.

23.04.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання від 22.04.2018 про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача не заперечив проти клопотання позивача про розгляд справи без участі останнього.

Суд задовольнив подане позивачем клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2018 закрито підготовче провадження у справі №927/68/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 17 травня 2018 року о 10:30. Ухвала суду направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400039643121,1400039643725, відповідно.

16.05.2018 на електронну адресу суду надійшло клопотання від 16.05.2018 за підписом представника позивача адвоката Петренко П.І. (без ЕЦП).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Згідно з п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Оскільки клопотання позивача не містить ЕЦП, а тому не належить до офіційних документів, оригіналу вказаного клопотання у паперовій формі на час проведення судового засідання до суду не надходило, а тому суд залишив клопотання представника позивача про відкладення без розгляду.

В судовому засіданні 17.05.2018 оголошено перерву до 04.06.2018, про що відповідач повідомлений під розписку. Ухвала суду від 17.05.2018, якою повідомлено позивача про оголошення перерви в судовому засіданні, направлена на адреси позивача відомі з матеріалів справи.

Уповноважені представники позивача та відповідача з'явилися у судове засідання призначене на 04 червня 2018 року з розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:

25.01.2016 між ЗАТ «БТСервіс» (продавець) та ЗАТ «Єврохолдинг» (покупець) укладено договір про купівлю-продаж транспортного засобу серія БТСАУТО №000012, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує транспортний засіб АУДІ А6 (Сірий) пробіг 248000 км, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 2006 рік виробництва. Ціна транспортного засобу, визначена під час підписання договору складає 6500 Євро. Переклад договору з литовської мови на українську виконано перекладачем ТОВ «Міжнародна агенція Перекладів та інформаційних технологій» Тараненко А.Л., справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Фефелова Ю.К.

Згідно з частинами 1, 2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як стверджує позивач під час розгляду справи та повідомляє відповідач у відзиві на позов (№710/7/25-70-10/25 від 28.02.2018), позивач - UAB «Euroholding» транспортний засіб «Audi», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузов НОМЕР_1 передав в користування громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_7 на підставі доручення. У відповіді на відзив (вих.№б/н) від 10.03.2018 позивач підтверджує, що громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_7 не є працівником позивача та не представляє його інтереси.

З наведеного вбачається, що позивач самостійно, добровільно та на власний розсуд розпорядився транспортним засобом «Audi», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузов НОМЕР_1 .

Відповідно до митної декларації від 29.01.2016 для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності ОСОБА_7, громадянкою Республіки Білорусь, переміщено через державний кордон України транспортний засіб особистого користування НОМЕР_2, марка «Audi», рік випуску 2006, об'єм двигуна 2967 см3 , кузов НОМЕР_1 з метою - тимчасове ввезення.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

15.04.2016 головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням УБзМП Чернігівської митниці ДФС Григор'євим В.В. складено протокол про порушення митних правил №0172/10200/16 громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_7

Як вбачається з протоколу Державної митної служби України про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил №0172/10200/16 від 19.04.2016, який складено головним державним інспектором ВПМП УБМП Чернігівської митниці ДФС Григор'євим В.В. у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі ст. 508, 511 Митного кодексу України у громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_7 на м/п Нові Яриловичі Чернігівської митниці ДФС вилучено автомобіль «Audi А6», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, 2006 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, сріблястого кольору, об'єм 2967 см.куб., дизель. Автомобільна гума: «NOKIAN HAKKAPELITA» 225/55 R17 - 4 шт., запасне колесо «CONTINENTAL TS 810», 205/55 R16 - 1 шт., акумулятор «VARTA» 12V110Ah520A - 1 шт., ключі запалювання від даного автомобіля. Показник спідометру 159395 км. Показник пального 30%. Задня права фара має горизонтальну тріщину близько 75% довжини фари. Обід бокового скла заднього правого крила має подряпини. Салон автомобіля має потертості. Вартістю 90495,81 грн. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3. Копію протоколу отримала 19.04.2016 громадянка республіки Білорусь ОСОБА_7

Окрім того, на підставі протоколу про порушення митних правил №0172/10200/16 від 15.04.2016 та протоколу про тимчасове вилучення №0172/10200/16 від 19.04.2016 було складено опис предметів та накладна №5.

Як вбачається з постанови Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №0172/10200/16 від 04.05.2016, 29.01.2016 о 03 год. 53 хв. в зоні діяльності Волинської митниці ДФС громадянином України Козловим Олександром Миколайовичем ввезено на митну територію України, в митному режимі «транзит», автомобіль марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1. Того ж дня, 29.01.2016 о 14 год. 38 хв. вивезено автомобіль марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 за межі митної території України через м/п «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС. 29.01.2016 о 15год.55хв. громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_7 через м/п «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС було ввезено на митну територію України, з метою особистого користування, в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», автомобіль «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (країна реєстрації - Республіка Литва) належить UAB «Euroholding», kodas 302719773, Lietuva, Kaunas, Partizanu g. 61-806. Як підставу для переміщення через митний кордон України, громадянкою ОСОБА_7 було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та доручення від 28.01.2016, видані UAB «Euroholding», в особі директора гр. Олександра Козлова, на право керування та розпорядження вищевказаним транспортним засобом. В гр. 3.2 митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються митний кордон України громадянами від 29.01.2016, форма якої затверджена ПКМУ від 21.05.2012 №431, громадянка ОСОБА_7 зазначила транспортний засіб особистого користування «Audi», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, мета переміщення - тимчасове ввезення.

Також у постанові Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №0172/10200/16 від 04.05.2016 зазначено, що Управлінням боротьби з митними правопорушеннями Чернігівської митниці ДФС, в рамках операції «Рубіж 2016», проведено перевірку щодо законності ввезення на митну територію України громадянкою ОСОБА_7 автомобіля марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1. В ході перевірки, за запитом Чернігівської митниці ДФС від 04.03.2016 №926/25-70-26-03, громадянка ОСОБА_7 була опитана Гомельською митницею Республіки Білорусь та повідомила наступне: - вона не є працівником підприємства UAB «Euroholding»; - жодних інтересів підприємства UAB «Euroholding» в Україні не представляє; - коли і при яких обставинах на її ім'я було оформлено доручення від підприємства UAB «Euroholding» їй не відомо; посвідчення на право керування транспортним засобом не має; - мета ввезення нею в Україну транспортного засобу для продажу; - де на даний час знаходиться транспортний засіб, хто і з якою метою його використовує в Україні їй не відомо; - транспортний засіб було передано на митній території України біля м/п «Нові Яриловичі» іншій особі з метою отримання матеріальної винагороди у розмірі 100000 білоруських рублів. Таким чином, 29.01.2016 під час ввезення на митну територію України автомобіля марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, у митному режимі тимчасового ввезення на строк до одного року, громадянка ОСОБА_7 вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів у розмірі 489315,97 грн.

Даною постановою, громадянку Республіки Білорусь визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 1467947,91 грн, безпосередній предмет порушення митних правил автомобіль марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, вилучений як доказ у справі про порушення митних правил №0172/102/00/16 на підставі ст. 511 МК України, повернути громадянці ОСОБА_7 після виконання постанови. Повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_7

Відповідно до ст. 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

При цьому, відповідно до ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України від 06.05.2016 №1768/25-70-20-02, адресованому голові громадської організації «Всеукраїнський правозахисний альянс», директору UAB «Euroholding» та ОСОБА_7 у відповідь на скаргу від 21.04.2016 проінформовано, що в провадженні управління БМП Чернігівської митниці ДФС перебуває справа про порушення митних правил №0172/10200/16, заведена 15.04.2016 у відношенні громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_7 за фактом вчинення правопорушення передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Крім того, повідомлено, що безпосередній предмет порушення митних правил автомобіль марки «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, вилучений як доказ у справі про порушення митних правил №0172/102/00/16 на підставі ст. 511 МК України, буде повернутий громадянці ОСОБА_7 після виконання постанови.

Як вбачається із матеріалів даної справи, ОСОБА_7 скористалась своїм правом на оскарження постанови по справі про порушення митних правил №0172/10200/16 від 04.05.2016. Так, ОСОБА_7 звернулася до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про порушення митних правил № 0172/10200/16 від 04 травня 2016 року.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11.07.2016 по справі №751/5277/16-а Адміністративний позов ОСОБА_7 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України, заступника начальника Чернігівської митниці ДСФ начальника управління боротьби з митними правопорушеннями - Литвиненко В.В. про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про порушення митних правил №0172/10200/16 від 04 травня 2016 року задоволено частково, скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 0172/10200/16 від 04 травня 2016 року, винесену заступником начальника Чернігівської митниці ДСФ начальника управління боротьби з митними правопорушеннями - Литвиненко В.В, відносно ОСОБА_7 щодо вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 1 467 947,91 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2016 у справі №751/5277/16-а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 липня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 відмовлено.

На цей час постанова в справі про порушення митних правил № 0172/10200/16 від 04 травня 2016 року не визнана протиправною та не скасована.

Відповідно до протоколу №2 засідання комісії по оцінці та переоцінці майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним від 13.02.2017 затвердженим начальником Чернігівської митниці ДФС 13.02.2017 комісією розглянуто питання про розпорядження майном, яким держава набула права розпорядження, зокрема, автомобіль «Audi А6», р.н. НОМЕР_2, куз.№ НОМЕР_1, сріблястого кольору. Об'єм 2967 см.куб., дизель та ухвалено провести оцінку транспортних засобів, нарахувати необхідні податки і збори та передати на реалізацію ПП «Аметіз» (договір про реалізацію товарів на митних аукціонах від 27.03.2015 №41).

Згідно з актом опису і оцінки та передачі майна №5 затвердженого начальником Чернігівської митниці ДФС 23.02.2017 комісією проведено опис, оцінку та передачу майна за ціною 601286,17 грн. По цьому акту майно прийнято для реалізації.

У зв'язку з відсутністю попиту ПП «АМЕТІЗ» просило Чернігівську митницю ДФС листом вих №30 (вх. відповідача №5115/25-70-24 від 16.11.2017) прийняти рішення щодо подальшого розпорядження майном, зокрема, автомобілем «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2, 2006 р.в. загальною вартістю 529372,66 грн (Акт опису і оцінки та передачі майна №5 від 13.02.2017), що було раніше отримане ПП «Аметіз» на реалізацію.

Відповідно до акту приймання-передачі від 28.11.2017 №126 та прибуткової накладної №11 від 28.11.2017 спірний автомобіль прийнято на зберігання з підстав закінчення терміну реалізації.

Відповідач, посилаючись на службову записку начальника відділу організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури адресованої завідувачу юридичного сектору вх.№698/7/25-70-03-01/18 від 28.02.2018, стверджує, що у період з 15.04.2016 по даний час заяв від ОСОБА_7 та ЗАТ «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») про повернення транспортного засобу «Audi А6», р.н.з. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1, вилученого у справі про порушення митних правил №0172/10200/16, на адресу митниці не надходило.

В матеріалах справи міститься звернення вхід. №2775/ФОП/25-70-24 від 18.07.2016 до відповідача за підписом голови громадської організації «Всеукраїнський правозахисний альянс» Казачук В.Л. та директора UAB «Euroholding» Козлова О., відповідно до якого просять повернути компанії UAB «Euroholding» її власність, а саме - автомобіль «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2, VIN код НОМЕР_1.

Крім того, зі зверненням (вхід. №2969/ФОП/25-70-24) до відповідача звернувся голова громадської організації «Євро авто трейдінг», відповідно до якого просить повернути компанії UAB «Euroholding», члену громадської організації «Євро авто трейдінг» її власність, а саме - автомобіль «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2, VIN код НОМЕР_1.

ТОВ «ЛО ЕНД МО» звернулося до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України із заявою вхід. №4587/25-70-24 від 18.10.2017 про повернення майна, в якій просить повернути Закритому акціонерному товариству «Єврохолдинг», зокрема, автомобіль «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_2, VIN код НОМЕР_1.

З заявою про повернення майна аналогічного змісту до відповідача зверталась і громадська організація «Всеукраїнський правозахисний альянс» Вхід.№4531/ФОП/25-70-24 від 15.11.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛО ЕНД МО» в інтересах Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» 13.10.2017 звернулося до відповідача з заявою про повернення майна, відповідно до якої ТОВ «ЛО ЕНД МО» просить повернути Закритому акціонерному товариству «Єврохолдинг», зокрема, автомобіль «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, VIN: НОМЕР_1.

Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України, листом №3501/7/25-70-03-02/24 від 26.10.2017 надала відповідь ТОВ «ЛО ЕНД МО», в якій вказує, що листами Чернігівської митниці ДФС від 28.07.2016, №2530/7/25-70-03-02, від 02.11.2016 №3669/7/25-70-03-02, від 02.11.2016 №5021/25-70-20-02 ЗАТ «Єврохолдінг» проінформовано про обставини вилучення та місцеперебування транспортних засобів, серед яких і спірний автомобіль. Крім того, зазначено, що у зв'язку з тим, що жодна постанова не була виконана (штрафи не сплачені) та протягом нормативно встановленого строку зберігання транспортних засобів на складі митниці будь-яка належна особа не звернулась до митниці із заявою про повернення транспортних засобів із наданням перелічених у відповіді документів, тому виходячи з ч.4 ст. 240 та ч.1 ст. 243 МК України право розпорядження даним транспортним засобами перейшло до Держави Україна в особі Чернігівської митниці ДФС та всі транспортні засоби передані на реалізацію.

В матеріалах справи містяться копії відповідей відповідача на вказані звернення, в яких відповідач роз'яснює заявникам підстави та порядок отримання автомобілів, вилучених протоколами про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 508 Митного кодексу України, з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення справи про Порушення митних правил, проводяться процесуальні дії, до яких належить така процесуальна дія як тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ч.1 ст. 461 Митного кодексу України, та документи на них.

Порядок тимчасового вилучення товарів, транспортних засобів і документів урегульовано ст. 511 Митного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої передбачено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися. Документи, які перебувають в електронному вигляді, вилучаються разом з відповідними носіями.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 511 Митного кодексу України у разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у кількості, необхідній для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів відповідно до частини другої статті 541 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9.1 розділу ІХ Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 № 627, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 за № 1097/21409 (із змінами і доповненнями), далі - Порядок, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах Митниць під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після їх митного оформлення, відшкодування витрат Митниць на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Пунктом 9.8 Порядку передбачено, що видача товарів та транспортних засобів комерційного призначення зі складу Митниці здійснюється за умови подання документів, що засвідчують особу (повноваження особи).

Крім того, залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення на склад Митниці подаються такі документи:

другий примірник квитанції МД-1, якщо товари були поміщені на склад Митниці зі складанням квитанції МД-1;

документи (митна декларація або інший документ, який її замінює), що підтверджують оформлення товарів у відповідний митний режим або згідно із заявленою метою;

постанова про взяття проб і зразків, винесена посадовою особою Митниці, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил;

належним чином завірена копія постанови у справі про порушення митних правил про повернення товарів, транспортних засобів комерційного призначення власнику;

дозвіл Митниці на видачу зі складу Митниці тимчасово (з подальшим поверненням) товарів, що беруться для проведення експертизи в установлених законодавством випадках;

документи, що підтверджують відшкодування витрат Митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі Митниці, а також сплату штрафу відповідно до постанови, винесеної за результатами розгляду справи про порушення митних правил.

Нормами ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ст. 387 Цивільного кодексу України позивач повинен довести, а суд встановити факти, які не тільки доводять його право власності на майно, а і його право на витребування цього майна; вибуття майна з володіння позивача і знаходження його у відповідача; незаконність володіння відповідачем майном позивача; відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна. Крім того, відповідне майно має бути індивідуально визначеним і на момент розгляду справи фактично знаходитися у незаконному володінні особи, до якої пред'явлено вимогу.

Суд зазначає, що віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Із зазначеного випливає особливість суб'єктного складу правовідносин, які виникають з віндикаційної вимоги, - право вимоги належить виключно тій особі, яка має речове право на майно (власнику майна чи титульному володільцю). Суб'єктом, до якого звертається вимога, може бути лише та особа, в якої майно фактично перебуває у володінні станом на час вирішення віндикаційної вимоги по суті. Не може відповідати за віндикаційною вимогою особа, яка певний проміжок часу володіла майном, про витребування якого заявлено позов, але на час вирішення спору відповідне майно ви-було з її володіння. З вибуттям майна з володіння певної особи воно вибуло зі сфери її управління, тому ця особа втратила можливість вирішувати фактичну долю майна й не може повернути.

Власність загалом зобов'язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України), а тому, крім обов'язку не порушувати закон, власник повинен усвідомлювати свій статус, зважати на особливості свого майна, ризики самовпевнено-безвідповідального ставлення до його фактичної та/або юридичної долі, використовувати правомочності власника добросовісно та розумно.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також посилається на ст.391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).

Слід звернути увагу на неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння).

Негаторний позов не може бути пред'явлено, якщо дії відповідача ґрунтуються на відповідному чинному законі чи на договорі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що на час розгляду справи постанова про порушення митних правил №0172/10200/16 від 04.05.2016 гр. ОСОБА_7 є чинною та в судовому порядку не визнана незаконною і не скасована. Вказаною постановою на гр.ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу та безпосередній предмет порушення митних правил автомобіль марки «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 вилучений як доказ у справі про порушення митних правил на підставі ст.511 МК України и встановлено повернути його громадянці ОСОБА_7 після виконання постанови. В матеріалах справи відсутні докази виконання постанови від 04.05.2016 в справі про порушення митних правил №0172/10200/16, зокрема, сплати штрафу у розмірі 1467947,91грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд доходить висновку, що позивачем не надано доказів незаконного вибуття із володіння позивача спірного автомобіля і незаконного знаходження його у відповідача, позивачем не доведено незаконність володіння відповідачем спірним майном позивача.

Позивач посилається на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР і з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, Закону України від 29 червня 2004 року N 1906-IV «Про міжнародні договори України» застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Як вбачається з матеріалів справи та зважаючи на характер спірних правовідносин, суд не вбачає наявності незаконного втручання у право власності Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном, сформульованим в усталеній практиці ЄСПЛ .

Так, повернення майна на користь Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») з володіння відповідача не відповідає критерію законності, оскільки вилучення транспортного засобу здійснювалося на підставі норм Митного кодексу України у зв'язку з порушенням митних правил, позивач добровільно, свідомо передав ввезений на митну територію України, в митному режимі «транзит», транспортний засіб: «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 громадянці ОСОБА_7 Норми Митного кодексу України відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст цього Кодексу є загальнодоступним. Доводи позивача, щодо правильності тлумачення та застосування цих норм не можуть свідчити про незаконність втручання держави в право на мирне володіння майном.

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») до Чернігівської митниці ДФС про зобов'язання Чернігівську митницю ДФС повернути компанії UAB «Euroholding» власнику майна транспортний засіб: «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 без оплати за зберігання.

За таких обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають, а заперечення відповідача проти позову судом прийняті до уваги.

Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165-167, 207, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Єврохолдинг» (UAB «Euroholding») до Чернігівської митниці ДФС про зобов'язання Чернігівську митницю ДФС повернути компанії UAB «Euroholding» власнику майна транспортний засіб: «Audi А6», д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_1 без оплати за зберігання - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.06.2018.

Суддя Н.Ю.Книш