Рішення № 74689481, 11.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3928/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської районної ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення , -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Миколаївської районної ради Львівської області (далі – Миколаївська РА, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської районної ради Львівської області №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” від 27.04.2017 року.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 28.11.2017 року справу № 813/3928/17 передано на розгляд за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 10.01.2018 року справу направлено за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 року прийнято справу до провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Миколаївської районної ради Львівської області №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” від 27.04.2017 року винесено з порушенням процедури прийняття та не відповідає вимогам чинного законодавства про освіту. Позивач наголосила, що станом на дату винесення оскарженого рішення, Криницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів діяла як загальноосвітній навчальний заклад і участі у конкурсі не брала, відтак рішення відповідача, згідно якого вона ліквідована шляхом надання їй статусу філії Більченського НВК є протиправною та порушує права не лише позивача, але і всієї громади села Криниця. Враховуючи усе наведене, позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та запереченні на відзив на позовну заяву, просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Надали відзив на позовну заяву від 12.03.2018 року (вх. №6413) та заперечення на відзив від 18.04.2018 року (вх. №10482), в яких зазначили, що оскаржуване рішення не змінило правового статусу жодного навчального закладу, оскільки ним не ліквідовано та не утворено жодної нової юридичної особи. Крім того наголосили, що конкурс було проведено відкрито та прозоро. Умови конкурсу були розміщені на офіційному сайті районної ради, відділу освіти райдержадміністрації та доведено до відома керівників навчальних закладів району. У конкурсних матеріалах Більченського НВК подано дві філії (Криницька ЗОШ І-ІІ ст. і Болонська ЗОШ і ст.). Члени конкурсної комісії було проведено виїзне засідання з метою вивчення матеріально – технічної бази вищеназваних ЗНЗ. Таким чином, із врахуванням вимог законодавства, районною радою 27.04.2017 року прийнято рішення № 172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад”, яким визнано переможцем районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад Більченський навчально – виховний комплекс. Вказаним рішенням цьому закладу було надано статус опорної школи з такими філіями: Болонська загальноосвітня школа І ступеня та Криницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. Крім того, представники відповідача наголосили, що відповідно до чинного Закону України “Про освіту”, який набрав чинності 28.09.2017 року та новими редакціями ст.ст. 8 і 9 Закону України “Про загальну середню освіту”, чітко передбачена можливість створення освітніх округів, які включають в себе заклади освіти та їхні філії. На підставі викладеного, жодних правових та фактичних підстав для визнання протиправним та скасування рішення районної ради від 27.04.2017 року №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” немає, оскільки воно є правомірним і не порушує прав і законних інтересів позивача. Враховуючи наведене, представники відповідача просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.04.2017 року Миколаївська районна рада Львівської області на XVІІІ позачерговій сесії VІІ демократичного скликання, шляхом відкритого поіменного голосування прийняла рішення № 172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад”.

Вказаним рішенням Миколаївська районна рада вирішила:

-затвердити результати районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад.

-за результатами конкурсного відбору надано статус опорної школи Більченському навчально – виховному комплексу “Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад Миколаївської районної ради Львівсьої області” з такими філіями: Болонська загальноосвітня школа І ступеня та Криницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

-визнати переможцем районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад Більченський навчально – виховний комплекс “Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад Миколаївської районної ради Львівської області”.

-контроль за виконанням даного рішення покладено на постійне комісію районної ради з питань освіти, духовного та національного відродження (ОСОБА_5).

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні адміністративної справи виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положенням про освітній округ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року №777 та іншими нормативно – правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про освіту” для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що з метою створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти, запровадження профільного навчання, забезпечення всебічного розвитку особи, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази закладів освіти, їх модернізації створюється освітній округ.

Освітній округ - це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

Опорний заклад освіти - це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.

Положення про освітній округ і опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

З метою наближення місця навчання дітей до їхнього місця проживання у відповідному населеному пункті може утворюватися філія закладу освіти. Філія закладу освіти - це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти.

Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Відповідно до ч. 5 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України “Про загальну середню освіту” заклад загальної середньої освіти може входити до складу освітнього округу, а також мати статус опорного. Положення про освітній округ та опорний заклад загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, порядок утворення округу (опорного закладу, його філій) визначає Положення про освітній округ, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №777 від 27.08.2010 року.

Відповідно до пункту 2 Положення, в редакції чинність станом на дату винесення оскарженого рішення, засновниками (співзасновниками) освітнього округу, опорного закладу та його філій можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, районні ради (далі - засновники).

Опорний заклад є юридичною особою, має рахунки в органах Казначейства, самостійний баланс, штамп, печатку та має у своєму складі філії. Кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без врахування учнів (вихованців) філій), як правило, становить не менше 200 осіб.

Філія не є юридичною особою і діє на підставі положення, затвердженого в установленому порядку. Філія виконує функції початкової школи, а також може за рішенням засновника виконувати функції основної школи.

Написання найменування опорного закладу, його філій здійснюється відповідно до встановлених вимог. Найменування філії повинне вказувати на приналежність до опорного закладу, у складі якого вона створена.

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення, засновник приймає рішення (співзасновники укладають договір про спільну діяльність або засновницький договір) про утворення округу, опорного закладу та його філії у порядку, визначеному законодавством, в якому зазначаються:

перелік суб’єктів округу, опорних закладів та їх філій;

права, обов’язки, порядок взаємодії суб’єктів округу, опорних закладів та їх філій;

особливості організації навчально-виховного процесу в суб’єктах округу, опорних закладах та їх філіях;

організація підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання відповідно до розкладу уроків суб’єктів округу, опорного закладу та його філій;

харчування учнів (вихованців) суб’єктів округу, опорного закладу та його філій;

питання забезпечення належною матеріально-технічною базою суб’єктів округу, опорного закладу та його філій;

інші питання діяльності округу, опорного закладу та його філій.

Згідно з п.5 Положення, засновники для прийняття рішення про створення освітнього округу, опорного закладу та його філій:

проводять аналіз мережі підпорядкованих навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення;

вивчають стан впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання у навчальних закладах, що входитимуть до складу округу, та якість надання зазначених освітніх послуг;

прогнозують витрати на зміцнення матеріально-технічної бази навчальних закладів, придбання шкільних автобусів з метою організації підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та до місця проживання, введення у разі потреби додаткових посад педагогічних працівників, створення безбар’єрного середовища для осіб з особливими освітніми потребами;

організовують проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення округу, опорних закладів та їх філій.

Крім того, згідно п. 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 року, консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Згідно п.5 вказаного Порядку, консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя.

Відповідно до п. 12 Порядку, в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян.

Так, виходячи з наведених норм, відповідач при вирішенні питання про створення опорного закладу має провести заходи з інформаційно-роз’яснювального характеру серед громадськості щодо утворення округу, опорних закладів та їх філій.

Як вбачається з матеріалів справи, Миколаївська районна рада Львівської області приймаючи оскаржуване рішення, не провела вищевказаних заходів з громадою села Криниця щодо доцільності надання Криницькій школі статуту філії Більченського НВК.

Крім того, в матеріалах справи наявне звернення від 26.04.2017 року, в якому педагогічний колектив Криницької ЗОШ І-ІІ ст. звертається до Голови Миколаївського районної ради ОСОБА_4, голови Миколаївської райдержадміністрації ОСОБА_6, заступника голови Миколаївської районної ради ОСОБА_7 з проханням не робити Криницьку школу філією жодної із шкіл претендентів, поданих на участь в районному конкурсі опорних шкіл до моменту прийняття добровільного рішення створення ОТГ громади с. Криниця.

Вказане звернення передувало прийняттю оскаржуваного рішення, а відтак мало б бути враховане відповідачем.

Також, в матеріалах справи наявний список жителів с.Криниця у кількості 329 чоловік, які висловилися проти присвоєння Криницькій ЗОШ І-ІІ ст. статусу філії до моменту створення ОТГ.

Про протест жителів с. Криниця свідчать також роздруківки із сайтів з мережі Інтернет (а.с.112-114).

Також суд звертає увагу, що рішенням Криницької сільської ради Миколаїського району Львівської області від 02.05.2017 року № 145 “Про відміну присвоєння Криницькій ЗОШ І-ІІ ст. статусу філії Більченського НВК”, рішення Миколаївської районної ради №172 від 27.04.2017 року визнано таким, що порушує права жителів громади села Криниця та учнів Криницької ЗОШ І-ІІ ст.

Наведені факти додатково підтверджують пояснення позивача, що рішення про надання Криницькій школі статусу філії Більченського НВК прийняте без погодження з громадою села, чим порушено вимоги ст.8 та ст. 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 року №996.

Крім того, суд зазначає, що в порушення вимог Методичних рекомендацій, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2012 №675-р, не проведено повного та системного аналізу доцільності визначення відповідних навчальних закладів опорними школами та не враховано інтересів та пропозицій територіальної громади з цього приводу, не проведено аналізу мережі підпорядкованих навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення тощо.

Суд наголошує, що рішення про реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів шляхом приєднання - визначення одного загальноосвітнього закладу як опорного та приєднання до нього інших загальноосвітніх навчальних закладів як структурних підрозділів, відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також відповідно до вимог трудового законодавства тягне за собою зміни істотних умов праці та скорочення працівників.

Тому, при прийнятті такого рішення мали вирішувати основні питання діяльності опорних закладів та їх філій, у тому числі щодо затвердження установчих документів та визначення відповідальності осіб за державну реєстрацію опорного закладу як юридичної особи;

- державна реєстрація опорного закладу як юридичної особи відповідно до вимог законодавства України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”;

- вирішення відповідним органом управління освітою кадрових та фінансових питань діяльності опорного закладу.

Однак, відповідачем на момент створення конкурсних умов не проведено комплексного аналізу мережі навчальних закладів, порівняння проектної потужності до фактичної, визначення перспективних філій, вдале географічне розташування та здійснення підвезення, тощо.

Таким чином, відповідач при визначення критеріїв не врахував вищевикладені норми законодавства.

Також суд зазначає, що проведення районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад затверджено рішенням Миколаївської районної ради XVII позачергової сесії VII демократичного скликання № 169 від 13.04.2017 року.

Вказаним рішенням також затверджено Положення про районний конкурс на кращий опорний навчальний заклад.

Відповідно до п. 1.2 Положення, завданням конкурсу було виявлення ефективної моделі опорної школи як центру освітнього округу.

Для участі у конкурсі, на розгляд конкурсній комісії необхідно було надати заяву загальноосвітнього закладу з необхідними додатками.

Відповідно до п.5.2 матеріали конкурсу повинні містити інформацію про кількість філій, або населених пунктів, звідки будуть підвозитися учні (не менше 3, співпраця з філіями).

Пунктом 6.2 вказаного Положення, опрацьовані комісією матеріали публікуються на офіційних сайтах районної ради, районної державної адміністрації, відділу освіти державної адміністрації та газеті “Громада”.

З матеріалів справи вбачається, що від Більченського НВК на розгляд конкурсній комісії надійшла заявка про надання статуту опорної школи Більченському навчально – виховному комплексу, однак у вказаній заявці не вказано кількості філій, що є обов’язковою вимогою для оформлення заяви для участі у конкурсі.

Як уже зазначалося, педагогічний колектив Криницької ЗОШ І-ІІ ст. 26.04.2017 року звертається до голів Миколаївського районної ради ОСОБА_4, Миколаївської райдержадміністрації ОСОБА_6, заступника голови Миколаївської районної ради ОСОБА_7 з проханням не робити Криницьку школу філією жодної із шкіл претендентів.

Однак, вказане звернення не було взято відповідачем до уваги при підведенні підсумків конкурсу.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні конкурсу та прийнятті оскарженого рішення не провів інформаційно – роз'яснювальної роботи серед громади села Криниця щодо утворення опорного закладу освіти шляхом проведення загальних зборів громадян, за місцем їх проживання як формою їх безпосередньої участі у вирішенні питання щодо утворення освітнього округу для врахування їх думки, що суперечить чинним вимогам законодавства.

Допитана в якості свідка сільський голова села Криниця ОСОБА_8 повідомила, що 21.04.2017 року її було запрошено на засідання конкурсної комісії районної ради з проведення районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад. Свідок зазначила, що ані з нею, ні з громадськістю села Криниця не узгоджувалося питання про надання Криницькій школі статусу філії. Крім того, зазначила, що рішення Миколаївської районної ради №172 від 27.04.2017 року прийняте без врахування думки громади села Криниця та без проведення роз’яснювальної роботи, що зумовило виникнення соціального бунту серед населення села Криниця.

Отже вказані факти свідчать, що спірне рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведена наявність підстав до визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської районної ради №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” від 27.04.2017 року.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, в п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України” та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Гурепка проти України №2” наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.

За змістом критерій прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

“На підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані “прямі повноваження”, так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані “похідні повноваження”.

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

В зв'язку з зазначеним, відповідач при прийнятті оскарженого рішення повинен був діяти у спосіб та в порядку, передбаченому законом.

Аналізуючи викладені обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Миколаївської районної ради №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” від 27.04.2017 року прийняте з порушенням вищевказаних критеріїв.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких належних та допустимих доказів протилежного, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржене рішення Миколаївської районної ради Львівської області №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний заклад” від 27.04.2017 року не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення, та наявність підстав для його скасування.

За таких обставин, суд дійшов до висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295, 297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської районної ради Львівської області №172 “Про затвердження результатів районного конкурсу на кращий опорний навчальний заклад” від 27.04.2017 року.

Стягнути з Миколаївської районної ради Львівської області (код ЄДРПОУ 25238748, місцезнаходження: 81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.В.Великого, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 81643, Львівська область, Миколаївський район, с.Криниця, вул.Дрогобицька, 123) 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 червня 2018 року.

Суддя В.М. Сакалош