Рішення № 74689461, 08.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року 810/1895/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп", третя особа: Управління державної служби України з безпеки на транспорті у Тернопільській області про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгруп" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами в сумі 30371,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області нараховано ТОВ "Торгруп" плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 966,90 Євро, яка не сплачена у встановлений законом строк.

Також, позивач зазначив, що підставою для звернення до суду в інтересах держави стала відсутність в уповноваженого органу (Укртрансбезпеки) відповідно до вимог чинного законодавства звертатися до суду з позовом про примусове стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, у зв'язку з чим позовна заява подана органом прокуратури, який виступає позивачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління державної служби України з безпеки на транспорті у Тернопільській області.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію вказаної ухвали суду вручено відповідачу 16.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113328516445.

Проте, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

01 червня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких зазначено, що проведеною звіркою із Головним управлінням державної казначейської служби України у Тернопільській області підтверджено перерахування грошових коштів від ТОВ "Торгруп" як плата за проїзд автомобільними дорогами в сумі 30371,73 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгруп" (ідентифікаційний код 38510889, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Калініна, буд. 57) зареєстроване як юридична особа 19.12.2012, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2017 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF СF 85.380, державний номерний знак НОМЕР_1, та напівпричепу ТSА 37-2, державний номерний знак НОМЕР_2, які належать ТОВ "Торгруп".

За результатами контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.09.2017 №035512, яким зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення великовагового вантажу із перевищенням загальної маси транспортного засобу.

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.09.2017 №0008053 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових парламентів від 25.09.2017 №0012028 навантаження на ось 1 становить 6,75 тонн, на ось 2 становить 11,1 тонн, на ось 3 становить 8,75 тонн, на ось 4 становить 8,10 тонн, на ось 5 становить 8,05 тонн, повна маса транспортного засобу становить 42,75 тонн, у той час, як нормативно допустима маса транспортного засобу 40 тон без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

Водій транспортного засобу марки DAF СF 85.380, державний номерний знак НОМЕР_1, та напівпричепу ТSА 37-2, державний номерний знак НОМЕР_2, був ознайомлений із копією акта від 25.09.2017 №035512 та в ньому зазначив, що він не знав про перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

На підставі вказаних документів Укртрансбезпеки у Тернопільській області здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.09.2017, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів відповідачу нараховано плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування в розмірі 966,90 Євро.

Вказаний розрахунок був отриманий відповідачем 10.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем визначених розрахунком сум у місячний строк в добровільному порядку, заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначено Законом України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті діє відповідно до Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, яке затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 №387/2011 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Разом з тим, згідно з п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до п. 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансінспекції затверджує Мінінфраструктури.

Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів уповноважених підрозділів Національної поліції, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок № 879) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Відповідно до п.п.4 п. 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом вели вагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманнями визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 правил дорожнього руху.

Пунктом 4 зазначених Правил передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Відповідно до п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 31-1 Порядку №879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно з п. 27 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до п. 26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету України.

Таким чином, великоваговий транспортний має право здійснювати дорожнє перевезення вантажів або за умови отримання дозволу на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд.

Разом з тим, вищенаведені положення законодавства відповідачем дотримані не були, про що свідчить відсутність дозволу чи документу про внесення плати за проїзд.

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 25.09.2017 відповідачу нараховано до сплати 966,90 Євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 25.09.2017, курс гривні до 100 Євро складає 3141,1454 грн., що становить 30371,73 грн., які підлягають сплаті.

Як вбачається з письмових пояснень третьої особи, проведеною звіркою із Головним управлінням державної казначейської служби України у Тернопільській області підтверджено перерахування грошових коштів від ТОВ "Торгруп" як плата за проїзд автомобільними дорогами в сумі 30371,73 грн.

На підтвердження вказаних обставин третьою особою надано суду належним чином завірену копію платіжного доручення від 08.05.2018 №566, з якого вбачається, що відповідачем сплачено штраф у розмірі 30731,73 грн. за перевищення нормативно-вагових параметрів по акту №001028.

Таким чином, відповідачем виконано розрахунок Управлінням Укртрансбезпеки у Тернопільській області під час розгляду справи та повторному виконанню він не підлягає.

Враховуючи те, що відповідачем добровільно сплачено плату за проїзд автомобільними дорогами в розмірі 30731,73 грн., що еквівалентно 966,90 Євро, тобто предмет спору станом на день розгляду справи по суті відсутній, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.