Ухвала суду № 74685227, 06.06.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/370/18

Провадження № 1-кп/329/62/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Ломейка В.В.,

при секретарі: Богдан І.І.,

за участю: прокурора Худзія Є.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника обвинуваченої, адвоката ОСОБА_2,

представника потерпілої, неповнолітньої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015080360000196 від 01.07.2015 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РСФСР, росіянки, громадянки України, освіти вищої, неодруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючої заступником директора ВАТ «Вісіда», зареєстрованої та проживаючої за адресою: жилий масив Сокіл-1АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 року близько 12.30 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по автодорозі Енергодар-Василівка-Бердянськ, здійснювала рух в напрямку м. Бердянськ з постійною швидкістю, яка перевищувала дозволену – 90км/год. В салоні зазначеного автомобіля знаходились пасажири – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4. Під час руху на території Чернігівського району Запорізької області, на відстані рівній 156км+733,8м. зазначеної автодороги, ОСОБА_1, не виконала будь-яких дій направлених на зменшення швидкості транспортного засобу, не переконалася в безпечності своїх дій, здійснила наїзд автомобіля на наплив асфальтного дорожнього полотна проїжджої частини, внаслідок чого змінила напрямок свого руху праворуч, створивши небезпеку для руху, допустила занос керованого нею автомобіля та подальший з’їзд в правий по ходу руху кювет з послідуючим зіткненням з перешкодою у вигляді дерева.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.1, 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р.

Так, згідно висновку експертів Одеського НДІСЕ №17-1790 від 09.10.2017р., належні дії водія автомобіля НОМЕР_2 в умовах пригоди регламентувалися вимогами пунктів 12.1, 12.6ґ) ПДР, які передбачали необхідність при виборі безпечної швидкості (у даному випадку не більш 90км/год) урахування дорожньої обстановки, а саме можливий вплив на стійкість руху автомобіля напливів дорожнього полотна.

При належному виконанні вимог пунктів 12.1, 12.6г) ПДР у водія автомобіля НОМЕР_2 була технічна можливість зберегти контроль за керуванням транспортного засобу, тим самим уникнути пригоди.

У причинному зв’язку з фактом ДТП, з технічної, експертної точки зору, знаходяться фактичні дії водія автомобіля НОМЕР_2, що не відповідали вимогам пунктів 12.1, 12.6г) ПДР, які передбачали необхідність при виборі безпечної швидкості (у даному випадку не більш 90км/год) урахування дорожньої обстановки, а саме можливий вплив на стійкість руху автомобіля напливів дорожнього полотна, відповідно до яких:

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху й повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п.12.6 «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 «Початок населеного пункту» дозволяється рух зі швидкістю:

ґ) іншим транспортним засобам: ... на інших автомобільних дорогах — не більше 90 км/год».

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 допустила занос керованого нею автомобіля та подальший з’їзд в правий по ходу руху кювет з послідуючим зіткненням з перешкодою у вигляді дерева.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Nissan Note - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи №135 від 17.09.2015, ОСОБА_5 2008р.н. знаходилась на лікуванні у ОАИТ Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні з 01.07.2015 по 02.07.2015р. з діагнозом: «Політравма. Закритий перелом середньої третини лівого стегна зі зміщенням. Закритий перелом правого стегна без зміщення. Закритий перелом лівої сідничної кістки без зміщення. Закритий перелом лівої ключиці без зміщення. Закрита ЧМТ. Струс головного мозку. Забійна рана обличчя. Травматичний шок Іст.».

Під час вивчення медичної документації на ім’я ОСОБА_5 виявлено такі тілесні ушкодження: крововилив у ділянці промежини, рана на обличчі, закритий перелом лівої ключиці, закритий перелом правого та лівого стегна, закритий перелом сідничної кістки зліва.

Знайдені тілесні пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів у ділянку голови, тулуба та нижніх кінцівок.

Не можна виключити, що усі тілесні пошкодження утворилися за умов ДТП, на які вказано у постанові слідчого, так як елементи конструкції кузова автомобіля, зруйновані внаслідок ДТП можуть мати ознаки тупих твердих предметів.

Згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995р.», політравма у вигляді закритого перелому правого стегна без зміщення лівого стегна зі зміщенням, закритого перелому лівої сідничної кістки без зміщення, закритого перелому лівої ключиці без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани обличчя, травматичного шоку Іст., як пошкодження, які виникли одночасно, усі разом мають ознаки тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості, як пошкодження, що для свого загоєння потребують терміну більше ніж 21 добу.

Давнина утворення тілесних пошкоджень не суперечить обставинам, на які вказує слідчий у постанові.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Nissan Note - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, померла на місці ДТП.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №153 від 29.08.2015, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок сполученої травми голови, тулуба та кінцівок з забоєм речовини головного мозку, перелому шийного відділу хребта з неповним розривом спинного відділу хребта у шийному відділі, множинними переломами ребер, перелому лівої ключиці та груднини, забоєм легень, закритими переломами кісток лівого передпліччя та лівої гомілки. Травма ускладнилась розвитком травматичного шоку, про що свідчать вогнища нерівномірного кровонаповнення міокарда з переважанням малокров’я, повнокров’я нирок та легень, зміни з боку внутрішніх органів, характерні для шоку та саме для такого виду смерті.

Під час дослідження на тілі виявлено тілесні пошкодження у вигляді синців та саден на голові, обличчі, синці на лівій верхній та нижніх кінцівках, на тулубі переважно зліва. Перелом шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, переломи ребер справа та зліва по заднім поверхням та зліва по передній поверхні, перелом лівої ключиці, груднини, переломи кісток лівого передпліччя та гомілки. Садна та синці утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею не за довго до настання смерті. Цими предметами могли бути виступаючі предмети салону автомобіля, при обставинах ДТП. Усі пошкодження у сукупності знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з наступившою смертю, як такі, що викликали важкі наслідки у вигляді травматичного шоку.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_4 етиловий алкоголь не виявлено.

Згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995р.», виявлені у ОСОБА_4 тілесні пошкодження, а саме: синці та садна на голові, обличчі, синці на лівій верхній та нижніх кінцівках, на тулубі переважно зліва. Перелом шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, переломи ребер справа та зліва по заднім поверхням та зліва по передній поверхні, з забоєм легень, перелом лівої ключиці, груднини, перелом кісток лівого передпліччя та гомілки які ускладнилися травматичним шоком у сукупності мають ознаки тілесних пошкоджень (як небезпечні для життя під час їх отримання, а у наведеному випадку такі що викликали смерть).

Наявні трупні признаки у ОСОБА_4 свідчать, що давність настання смерті знаходяться у межах 1 доби на час розтину.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, розкаялася та підтвердила всі фактичні обставини вчиненого нею злочину.

Представник потерпілої неповнолітньої, ОСОБА_3 претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена та представник потерпілої, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи в сукупності всі обставини по справі суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена і її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.2 ст. 286 КК України і обмежено допитом обвинуваченої, та вивченням документів, які характеризують її особу.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 судом не виявлено.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд відносить: повне визнання вини та щире каяття в скоєному.

З урахуванням наявності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_1, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, враховуючи особу обвинуваченої, що вона позитивно характеризується по місцю свого мешкання та роботи, її відношення до вчиненого, поведінку під час судового слідства, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами в межах передбаченої санкціями ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до ОСОБА_1 амністії, звільнивши її від відбування покарання, оскільки вона має на утриманні неповнолітню дитину, вчинила кримінальне правопорушення, яке не є особливо тяжким, та вчинене з необережності, повністю визнає свою вину, раніше не судима.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити, з наслідками застосування амністії ознайомлена.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений (підсудний) або засуджений заперечує проти цього.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов’язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Згідно ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

В матеріалах кримінального провадження наявна копія свідоцтва про народження: серія 1-КИ №217380, видане Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції від 13.01.2009, з якого вбачається, що обвинувачена ОСОБА_1 на момент вчинення злочину мала і має на утриманні доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, не позбавлена батьківських прав, вчинила кримінальне правопорушення з необережності, яке не є особливо тяжким, відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вона вчинила до 07 вересня 2017року, тобто до дня набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачена визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 ЗУ «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до неї не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Суд роз'яснює обвинуваченій ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до неї не може бути застосовано.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягненню з обвинуваченої підлягають на користь держави витрати за проведення експертизи № 355/15 від 17.07.2015р. та № 8651/13160/486/15 від 28.01.2016р. на загальну суму 3040 гривень 56 копійок

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили – не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, витрати за проведення експертизи № 355/15 від 17.07.2015р. та № 8651/13160/486/15 від 28.01.2016р. на загальну суму 3040 гривень 56 копійок на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речовий доказ по справі автомобіль НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні на майданчику Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області – повернути власниці ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів, для засудженого з моменту вручення копії вироку, а для інших з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В.В. Ломейко