Постанова № 74684269, 14.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/1507/2014-ц Номер провадження 22-ц/775/898/2018

Суддя-доповідач: Никифоряк Л.П

Головуючий у 1 інстанції: Павленко О.М.

______________

П О С Т А Н О В А

Іменем У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року Апеляційний суд Донецької області колегією суддів у складі:

суддя-доповідач Никифоряк Л.П.

судді Папоян В.В., Гапонов А.В.

за участі секретаря судового засідання Глушка С.Г.

розглянувши відкрито в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник», за участі стягувача ОСОБА_2, на дії старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Овчіннікової Ганни Василівни, в якій подано апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник» на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник» /надалі Товариство/ звернулось в суд із скаргою на дії старшого державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Овчіннікової Ганни Василівни /надалі Державний виконавець/, яка при виконанні рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2015 року та здійсненні виконавчих дій щодо арешту майна та визначення особи відповідального зберігача майна не дотрималась вимог чинного законодавства.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року в задоволенні скарги Товариства відмовлено. Суд першої інстанції, визнав встановленими обставини щодо обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження та вчинення всіх виконавчих дій у порядку визначеному чинним законодавством. Також підтверджено дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій 10 та 12 січня 2018 року щодо примусового проникнення на територію Товариства, опису майна, його арешту та визначенні відповідального зберігача. Згідно висновків суду узгоджуються із вимогами закону також дії виконавця за відсутності боржника, який був належним чином повідомлений про такі дії. Також, складені за наслідками виконавчих дій документи за формою та змістом відповідають вимогам закону.

З такою ухвалою Товариство не погодилось, представник якого в апеляційній скарзі просив ухвалу скасувати та скаргу задовольнити. Доводи апеляційної скарги зводились до того, що боржник не був обізнаний та не мав можливості приймати участь у здійсненні виконавчих дій. Також судом не враховано, що обмеження права користування арештованим майном не встановлювалось та попередній акт опису і арешт майна не скасовані. Державний виконавець арештував майно яке вже було арештоване та протиправно змінив відповідального зберігача майна, що є порушенням чинного законодавства.

Заслухавши доповідача, пояснення державних виконавців Коваленко Вікторії Миколаївни та Іванової Олени Сергіївни, за відсутності боржника та його представника, повідомлених про дату, час і місце розгляду скарги належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, також за відсутності стягувача, повідомленого про дату, час і місце розгляду скарги належним чином, суд апеляційної інстанції переглядаючи справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК України/ вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами.

02 грудня 2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області винесено рішення про стягнення з Товариства на користь ОСОБА_2 безпідставно набутого майна грошових коштів у розмірі 540000,00 грн. Рішення набрало законної сили 03 березня 2016 року /а.с. 62/

18 березня 2016 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист ОСОБА_2 для пред'явлення до виконавчої служби /а.с. 61/

Згідно інформації про виконавче провадження:

- 28 березня 2016 року відкрите виконавче провадження у справі /а.с. 124/;

- 30 березня 2016 року винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження /а.с. 123/;

- 04 квітня 2016 року стягнуто виконавчий збір та стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій /а.с. 122/;

- 05 квітня 2016 року звернуто стягнення на кошти, що містяться на рахунках та належать боржнику /а.с. 115/;

- 23 червня 2016 року складено акт опису й арешту нерухомого майна Товариства, цегляної нежитлової будівлі Б2 з прибудованим цехом Г, гаражем В та майстернею Д, загальною площею 917,30 м2, без встановлення обмежень, яке прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_4;

- 21 липня 2017 року для проведення оцінки нерухомого майна боржника залучено та призначено оцінщика суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання /а.с. 112/;

- 27 липня 2017 року здійснено виклик боржника на 02 серпня 2017 року та 06 вересня 2017 року /а.с. 120/;

- 28 серпня 2017 року директору Товариства направлено лист з приводу того, що проведення виконавчих дій заплановано на 28 вересня 2017 року /а.с. 119/;

- 05 жовтня 2017 року здійснено виклик боржника на 25 жовтня 2017 року /а.с. 117/;

- 28 вересня 2017 року за наслідками виїзду державного виконавця за адресою знаходження арештованого майна складено Акт державного виконавця /а.с. 118/;

- 29 грудня 2017 року директору Товариства направлено лист з приводу того, що проведення виконавчих дій заплановано на 10 січня 2018 року /а.с. 116/.

10 січня 2018 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця за змістом якого було здійснено примусове проникнення на територію Товариства з метою складання постанови опису й арешту майна боржника. Та вилучено ключі ймовірно від приміщень цеху, майстерні та воріт, а також винесено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10 січня 2018 року, виявлених під час примусового виконання рішення, в постанові зберігачем майна визначено ОСОБА_6 /а.с. 109-110/.

11 січня 2018 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця за змістом якого було здійснено примусове проникнення на територію Товариства з метою складання постанови опису й арешту майна боржника. Також винесено Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 11 січня 2018 року якою описано та накладено арешт на нерухоме майно Товариства, цегляну нежитлову будівлі Б2 з прибудованим цехом Г, гаражем В та майстернею Д, загальною площею 917,30 м2 /а.с. 90-92/.

12 січня 2018 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця за змістом якого нерухоме майно що було арештоване та описане - було опечатано /а.с. 89/.

15 лютого 2018 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця за змістом якого знімалось опечатування з арештованого майна для проведення його оцінки /а.с. 81/.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні скарги виходив з того, що дії Державного виконавця узгоджувалися із вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції всесторонньо і повно з'ясував обставини у справі та дотримався норм матеріального права.

Так суд до спірних правовідносин обґрунтовано застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин /надалі Закон/.

Статтею 3 Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

При цьому суд обґрунтовано вважав що підтверджені факти щодо обставин на які посилався Державний виконавець з приводу відправлення постанов та відповідного повідомлення у спосіб що передбачений законодавством чинним на час виникнення відносин щодо виконання рішення суду. Тим самим спростовуються доводи боржника з приводу того, що він не був обізнаний про виконавче провадження та не мав можливості приймати участь у здійсненні виконавчих дій.

Суд обґрунтовано виходив з того, що державним виконавцем у відповідності до положень статті 56 Закону в редакції чинній станом на 10 січня 2018 року, якою передбачалось право на арешт майна (коштів) боржника для забезпечення реального виконання рішення та визначено що, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже дії державного виконавця щодо складання Акту державного виконавця та Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10 січня 2018 року ґрунтувались на законі.

Та суд першої інстанції відреагував на аргументи заявника щодо доказового значення самих документів виконавчого провадження та обґрунтовано вважав що зазначені документальні докази за формою та змістом відповідають вимогам Закону, та є належними письмовими доказами.

Разом з тим, суду першої інстанції зробив вірні висновки щодо дій державного виконавця з приводу визначення відповідального зберігача майна.

Частинами 1, 4 статті 58 Закону передбачено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку та виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм процесуального права.

Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність рішення суду, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник» залишити без задоволення.

Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Головуючий: Л.П.Никифоряк

Судді: В.В. Папоян

А.В.Гапонов