Рішення № 74683754, 29.05.2018, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2430/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., представника позивача за довіреністю ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26.06.2007 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, в реєстрі за № 2-2280, а саме на нежитлову будівлю радіо та швейного цеху, що розташована за адресою с. В.Бакта, просп. Свободи, 14 «А», Берегівського району, Закарпатської області.

Позов мотивований тим, що 25.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Закарпатського обласного управління «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 72506/1, згідно з яким позичальнику було надано на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання кредит в розмірі - 27 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14,0 % річних з порядком погашення, що визначений кредитним договором.

В забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов’язань щодо повернення суми боргу за Кредитним договором між AT «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Закарпатського обласного управління AT «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 як іпотекодавцями укладено Іпотечний договір, посвідчений 26.06.2007 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 в реєстрі за № 2-2280.

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитлова будівля радіо та швейного цеху під літ. А, яка складається з 30 приміщень, площею 864,0 м2 та 3-х підвальних приміщень, площею 215,2 м2, загальна площа – 1 049,2 м2, що розташована за адресою с. В.Бакта, просп. Свободи, 14 «А», Берегівського району, Закарпатської області.

Однак взяті на себе зобов’язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати суми основного боргу у розмірі та строки визначені Кредитним договором позичальником не було виконано.

У зв’язку з чим станом на 10.08.2017 року виникла заборгованість позичальника, яка становить - 10 559,87 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.08.2017 року становить - 271 647,41 гривень, з яких:

7 119,19 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 183 137,62 гривень - заборгованість за основним боргом;

З 096,79 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить — 79 663,38 гривні - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

5,71 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 146,89 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

338,18 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 8 699,51 гривень - нарахована пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

14 липня 2016 року помер майновий поручитель - ОСОБА_5.

19 травня 2017 року позивачем було отримано лист від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 18.05.2017 року за № 86/01-16 з інформацією про те, що 18.05.2017 року було видане свідоцтво про право на спадщину (реєстровий номер 959 від 18.05.2017 року) за законом на житлову будівлю радіо та швейного цеху №14-А (чотирнадцять літера «А»), розташовану за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, проспект Свободи - предмет іпотеки на ім’я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 14 липня 2016 року.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позивачем надіслано на адресу відповідача письмову вимогу про усунення порушень зобов'язання від 08.06.2017 року за № 106.20-12/1/193.

Ухвалою Берегівського районного суду від 24.01.2018 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання (а.с.41-42).

01.03.2018 року через канцелярію суду відповідачкою ОСОБА_8 було подано відзив на позовну заяву, згідно якого вона просила у задоволенні позову відмовити повністю. Підставами для відмови у позові відповідачка вважала, що по вказаній справі було вже прийнято рішення Берегівського районного суду від 14.08.2013 року, згідно якого позов задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки – нежитлову будівлю радіо та швейного цеху № 14а, по просп. Свободи, в с. В.Бакта, Берегівського району, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Ощадбанком за кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року в розмірі 12 266,98 доларів США, тому рішення за даним позовом може бути повторним зверненням на предмет іпотеки та несе за собою подвійну відповідальність. Крім цього, відповідачка не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, посилаючись на те, що останнім невірно розраховано розмір заборгованості по відсоткам та пені в доларах США, оскільки ставка НБУ встановлюється для національної валюти. Також, у відповідності до ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Отже, недотримання кредитором передбачених строків пред’явлення вимоги, які є присічними, позбавляє його права вимоги до спадкоємців (а.с. 55-59).

22.03.2018 року до районного суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті у правовідносинах, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом. Відносно доводів про невірність заявленого розміру заборгованості зазначив, що заявлений розмір вимог повністю обґрунтований розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи, у тому числі пені в іноземній валюті з переведенням її в національну валюту за курсом установленим НБУ на час розрахунку. Стосовно посилання відповідачки на ст. 1281 ЦК України, позивач посилається на те, що у висловленій Верховним судом України правовій позиції у справі № 6-31цс16 від 17.02.2016 року зазначено, що правила ст. 1281 ЦК України регулюють порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов’язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк, в межах, якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність. У зв’язку з вищенаведеним позивач вважав, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та просив їх задовольнити (а.с. 71-74).

В підготовчому засіданні 26.03.2018 року було вирішено клопотання відповідачки про закриття провадження у справі, в якому ухвалою суду було відмовлено (а.с.84-85).

Ухвалою Берегівського районного суду від 26.03.2018 року закрито підготовче засідання, а справу призначено до розгляду по суті (а.с. 91-93).

Представник позивача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому, зазначив при цьому, що посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що вона немає зобов’язань перед позивачем, оскільки є спадкоємницею іпотекодавця та виконавче провадження про стягнення звернення на предмет іпотеки з її чоловіка закрите у зв’язку з його погашенням, є необґрунтованими та такими, що не відповідають законодавчим нормам у таких справах. Крім цього, зазначив, що статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Однак твердження відповідачки у цій справі про подвійну відповідальність не відповідає дійсності, оскільки, дійсно, 30.01.2013 року AT «Ощадбанк» звернувся до суду до майнових поручителів - ОСОБА_6 та ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_9 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, за результатами розгляду якого, рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2013 року у справі № 297/1412/13-ц, яке набуло законної сили 04 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено - звернуто стягнення на предмет іпотеки: нежитлову будівлю радіо та швейного цеху під літ. А, яка складається з 30 приміщень, площею 864,0 м2 та 3-х підвальних приміщень, площею 215,2 м2, загальна площа - 1 049,2 м2, що розташована за адресою Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, просп. Свободи, 14 «а», в рахунок погашення заборгованості позичальника - ОСОБА_3 в розмірі - 12 266,98 доларів США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ складає 98 049,97 грн.. Далі, було отримано виконавчі листи та пред'явлено до примусового виконання в органи ДВС.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №297/1412/13-ц по боржнику ОСОБА_5 03.02.2017 року на рахунок AT «Ощадбанк» Берегівським РВ ДВС згідно платіжного доручення № 164 від 02.02.2017 року перераховано суму в розмірі 98 049,97 гривень, яку у відповідності до ч. 2 ст. 533 ЦК України зараховано в рахунок погашення заборгованості перед банком у валюті зобов'язання в розмірі - 3 596,48 доларів США, з яких 2 539,29 доларів США - основний борг, та 1 057,19 доларів США - відсотки.

Також, в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 2-4201/11 по боржнику ОСОБА_3 03.05.2017 року на рахунок AT «Ощадбанк» Берегівським РВ ДВС згідно платіжного доручення № 608 від 03.05.2017 року перераховано суму в розмірі 22 700,97 гривень, яку у відповідності до ч. 2 ст. 533 ЦК України зараховано в рахунок погашення заборгованості перед банком у валюті зобов'язання в розмірі – 857,47 доларів США - в рахунок погашення відсотків.

Таким чином загальна сума, що надійшла в рахунок погашення заборгованості становить - 4 453,95 доларів США, а відповідно сума заборгованості є непогашеною.

Відповідачка ОСОБА_8 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились.

Заслухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, тобто відповідно до умов договору у вказаний в договорі строк.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

25.06.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Закарпатського обласного управління «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 72506/1, згідно з яким позичальнику було надано на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового характеру використання кредит в розмірі - 27 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14,0 % річних з порядком погашення, що визначений кредитним договором з терміном остаточного погашення суми кредиту, не пізніше 24.06.2010 року. З умовами Кредитного договору останній був ознайомлений (а.с. 8-10).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.3.1. та 3.3.4. Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання щодо погашення суми основного боргу та суми відсотків за користування кредитом щомісячно рівними платежами в сумі 922,80 доларів США шляхом внесення готівки до каси банку не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору Боржник зобов’язався, зокрема:

п. 3.3.5. – точно в строки, обумовлені цим договором повернути кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов’язання за цим договором;

п. 3.3.7. – відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Так, 26.06.2007 року між AT «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Закарпатського обласного управління AT «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 як іпотекодавцями укладено Іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 в реєстрі за № 2-2280 (а.с. 11-13).

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитлова будівля радіо та швейного цеху під літ. А, яка складається з 30 приміщень, площею 864,0 м2 та 3-х підвальних приміщень, площею 215,2 м2, загальна площа – 1 049,2 м2, що розташована за адресою с. В.Бакта, просп. Свободи, 14 «А», Берегівського району, Закарпатської області.

Згідно п. 1.3. іпотечного договору право власності іпотекодавців на предмет іпотеки підтверджується договором дарування, посвідченого Берегівською державною нотаріальною конторою 28.04.2004 року за № 2-1981, будівля зареєстрована в КП “Берегівське РБТІ Берегівської районної ради” за номером 1 в книзі № 4, в реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за № 3322892.

Пунктом 6.1. даного іпотечного договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно), а саме нежитлова будівля радіо та швейного цеху № 14 (чотирнадцять) “а” по просп. Свободи в с. Велика Бакта, Берегівського району, Закарпатської області. Будівля в цілому значиться під літерою А, складається з 30 приміщень загальною площею 864,0 м2 та трьох підвальних приміщень площею 215,2 м2. Загальна площа будівлі – 1049,2 м2. Будівля є власністю іпотекодавців - майнових поручителів в таких частках: ОСОБА_5 – 3/5 частини, ОСОБА_6 – 2/5 частини.

Отже, відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» та п.п. 4.2., 6.1. іпотечного договору в позивача виникло право іпотеки на вищевказане нерухоме майно, оскільки боржник ОСОБА_3 порушив вищезгадані норми права.

Частинами 1, 2 статті 589, частинами 1, 2 статті 590 Цивільного кодексу України, пунктом 6.1. Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання зобов’язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заставна вартість предмету іпотеки згідно п. 1.4. Іпотечного договору становить 791 200 гривень.

Відповідно до ст. 33 «Про іпотеку» - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що рішенням Берегівського районного суду від 14 серпня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 2-2288 від 26.06.2007 року, укладеного між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Закарпатське обласне управління АТ “Ощадбанк”, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю радіо та швейного цеху № 14 (чотирнадцять) “а” по просп. Свободи, в с. Велика Бакта, Берегівскього району, Закарпатської області. Будівля в цілому значиться під літерою А, складається з 30 приміщень загальною площею 864,0 м2 та трьох підвальних приміщень площею 215,2 м2, загальна площа будівлі – 1049,2 м2. Будівля є власністю іпотекодавців - майнових поручителів в таких частках: ОСОБА_5 – 3/5 частини, ОСОБА_6 – 2/5 частини, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року, розмір якої становить 12 266, 98 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 98 049,97 гривень, встановивши початкову ціну предмета іпотеки за Іпотечним договором № 2-2288 від 26.06.2007 року на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості боржника – ОСОБА_3 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Закарпатське обласне управління АТ “Ощадбанк” (а.с. 66-67, 78-79).

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Берегівського РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 297/1412/13-ц від 19.11.2013 року Берегівським районним судом про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2-2288 від 26.06.2007 року (а.с. 68).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-БК № 377972 від 14.07.2016 року ОСОБА_5 помер 14 липня 2016 року (а.с. 14).

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 18.05.2017 року за № 86/01-16 з інформацією про те, що 18.05.2017 року було видане свідоцтво про право на спадщину (реєстровий номер 959 від 18.05.2017 року) за законом на житлову будівлю радіо та швейного цеху №14-А (чотирнадцять літера «А»), розташовану за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, проспект Свободи - предмет іпотеки на ім’я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 14 липня 2016 року (а.с. 15).

Вказане також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.05.2017 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 16, 17).

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов’язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Проаналізував вказані фактичні обставини, слід зробити висновок, що спадкоємець ОСОБА_2 відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя - АТ “Ощадбанк” в межах вартості предмета іпотеки - нежитлової будівлі радіо та швейного цеху.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 20.03.2017 року головного державного виконавця Берегівського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області виконавче провадження по виконавчому листу № 297/1412/13-ц від 19.11.2013 року виданого Берегівським районним судом згідно платіжного доручення № 164 від 02.02.2017 року борг в розмірі 98 049,97 гривень перераховано в користь стягувача, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2-2288 від 26.06.2007 року закінчено на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 69-70).

При цьому, посилання відповідачки ОСОБА_2 про закриття даного виконавчого провадження, де боржником був її чоловік – ОСОБА_5, у зв’язку з повним погашенням заборгованості та наявністю подвійної відповідальності в разі вирішення справи спростовується наступним.

Так, згідно рішення прийнятого Берегівським районним судом 14.08.2013 року дійсно було звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 2-2288 від 26.06.2007 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року, розмір якої становить 12 266, 98 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ складає 98 049,97 гривень.

Відповідно до постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 20.03.2017 року погашення заборгованості в сумі 98 049,97 гривень відбулося 02.02.2017 року згідно платіжного доручення. Слід зазначити, що на той час боржник ОСОБА_5 помер та сплатити вказану суму не міг. Згідно офіційного курсу НБУ станом на той час - 02.02.2017 року - 12 266, 98 доларів США дорівнюють 331 191,29 гривень, що є значно меншим за встановлену судовим рішенням від 14.08.2013 року суми заборгованості переведену на грошову одиницю України – гривню.

Оцінив аргументи, наведені учасниками справи суд приходить до висновку, що виконавчою службою в ході виконання рішення Берегівського районного суду від 14.08.2013 року у порядку ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" не було вжито заходів примусового виконання рішення, тобто виконання про звернення стягнення на предмет іпотеки не було. В зв'язку з цим слід відхилити аргументи відповідачки про намагання позивачем повторно звернути стягнення на предмет іпотеки та її подвійну відповідальність.

Крім цього, судом в ході розгляду справи також встановлена наступна обставина, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.12.2014 року № 2-4201/11 задоволено позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року (а.с. 75-76).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2017 року головним державним виконавцем Берегівського РВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-4201/11 від 04.12.2015 року виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь позивача за кредитним договором в розмірі 9 249,80 доларів США (а.с. 77).

Отже, заборгованість по кредитному договору № 72506/1 від 25.06.2007 року не погашена в повному обсязі, що підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.12.2014 року № 2-4201/11 та відкриттям виконавчого провадження за цим рішенням.

Інших доказів відповідачкою суду не надано.

Пунктом 17 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Судом із розрахунку заборгованості позичальника встановлено, що станом на 10.08.2017 року заборгованість позичальника становить - 10 559,87 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 10.08.2017 року становить - 271 647,41 гривень, з яких:

7 119,19 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 183 137,62 гривень - заборгованість за основним боргом;

З 096,79 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить — 79 663,38 гривні - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

5,71 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 146,89 гривень - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

338,18 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить - 8 699,51 гривень - нарахована пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Згідно свідоцтва про спадщину від 18.05.2017 року спадкове майно померлого ОСОБА_5, а саме нежитлова будівля радіо та швейного цеху № 14а, розташована за адресою с. В.Бакта, просп. Свободи, Берегівського району, Закарпатської області, перейшла у спадщину відповідачці ОСОБА_8 (а.с. 16).

Тобто, у справі, де було прийнято рішення 14.08.2013 року відповідачами були ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а у справі, яка знаходиться у провадженні суду інший відповідач - ОСОБА_2.

Отже посилання відповідачки про ідентичність сторін у справах також є невірним.

Щодо аргумента відповідачки про порушення позивачем однорічного строку пред'явлення вимоги до спадкоємця - в даному випадку до відповідачки ОСОБА_2, то суд у відповідності до вимог ст. 1281 ЦК України констатує наступне.

Згідно відзиву на позовну заяву відповідачка стверджує, що позивач про смерть спадкодавця повинен був довідатися з ухвали апеляційного суду по іншій справі - щонайменше 05.10.2016 року.

Так, згідно вимоги про усунення порушення зобов'язання позивач надіслав спадкоємцю - ОСОБА_2, тобто пред'явив вимогу, в річний строк, передбачений ст. 1281 ЦК України - 18.06.2017 року (а.с. 18-19, 20, 21).

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пунктом 37 постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов’язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Згідно списку № 3886 згрупованих поштових відправлень від 18.06.2017 року позивачем направлено відповідачці письмову вимогу про усунення порушень зобов'язання від 08.06.2017 року за № 106.20-12/1/193 (а.с. 18-19, 20-21).

У правовій позиції у справі № 6-1080цс15 постанови Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду від 3 лютого 2016 року визначено, що відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення грошового зобов’язання за Кредитним договором № 72506/1 від 25 червня 2007 року є підставними та підлягають до задоволення.

Враховуючи, що позивач просить звернути стягнення на суму заборгованості в іноземній валюті, тому заборгованість, слід стягнути в іноземній валюті – 10 559,87 доларів США.

При цьому, слід зазначити, що згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України на день ухвалення рішення, тобто на 29.05.2018 року офіційний курс гривні до долара США становила за 100 доларів США – 2614,95 гривень.

Отже заборгованість в розмірі 10 559,87 доларів США на день ухвалення рішення – 29.05.2018 року становить 276 135,32 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч.ч. 3, 4 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судові витрати по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 255, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 589, 590, 610, 629, 1216, 1219, 1220, 1054, 1268, 1282 ЦК України, ст.ст. 23, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», правовою позицією у справі № 6-1080цс15 постанови Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду від 3 лютого 2016 року, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», п.п. 17, 37 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5"Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин",

рішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», яке розташоване за адресою м. Ужгород, вул. Корзо, 15, код ЄДРПОУ 09312190, до ОСОБА_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, мешканець с. Галабор, вул. Велика, 2, Берегівського району, Закарпатської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 26 червня 2007 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 в реєстрі за № 2-2280, а саме нежитлову будівлю радіо та швейного цеху під літ. А, яка складається з 30 приміщень площею 864,0 м2 та 3-х підвальних приміщень, площею 215,2 м2, загальна площа - 1 049,2 м2, що розташована за адресою Закарпатська область, Берегівський район, с. Велика Бакта, просп. Свободи, 14 «А», та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 959, виданого 18.05.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, як спадкоємцю Іпотекодавця - ОСОБА_5, який помер 14.07.2016 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором № 72506/1 від 25.06.2007 року, розмір якої становить 10 559 (десять тисяч п’ятсот п’ятдесят дев’ять) доларів США 87 центів, що в еквіваленті за офіційний курсом НБУ станом на 29.05.2018 року становить - 276 135 (двісті сімдесят шість сто тридцять п’ять) гривень 32 копійки, з яких: 7 119,19 доларів США - заборгованість зі основним боргом; 3 096,79 доларів США - нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту 5,71 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 338,18 доларів США - 8 699,51 гривень - нарахована пеня за несвоєчасне погашення відсотків, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки через проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження, за початковою ціною, що буде визначена незалежним експертом - суб’єктом оціночної діяльності на стадії її продажу, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії – Закарпатське обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України” судові витрати в розмірі 4 074 (чотири тисячі сімдесят чотири) гривні 71 копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя ОСОБА_11.