Рішення № 74682937, 13.06.2018, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2-о/235/181/18

Справа № 329/117/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Муханової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на день його смерті, заінтересована особа: Пологовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на день його смерті заінтересована особа: Пологовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

В обґрунтування доводів заяви заявник зазначила, що вона є спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, який помер 11 липня 2016 року, разом з яким вона постійно проживала з 27 листопада 2014 року до моменту його смерті за адресою: смт. Розівка Запорізької області, вулиця Першотравнева, будинок 104.

У грудні 2017 роки вона звернулась до нотаріуса з метою оформлення спадщини, а саме мала намір отримати у спадок суму пенсійних виплат, які спадкодавець не отримав за життя, однак їй було роз'яснено, що вона не надала документ, який би підтверджував факт її спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в зв'язку з чим нотаріус не в змозі відкрити спадкову справу.

Вона є єдиним спадкоємцем після смерті мого чоловіка ОСОБА_3, інших спадкоємців немає.

Однак, спільне проживання зі спадкодавцем вона не може підтвердити документально. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є фактом, який має юридичне значення, оскільки від встановлення якого залежить виникнення у неї права на отримання спадкового майна після чоловіка і отримання відповідного свідоцтва в нотаріальній конторі.

На підставі наведеного вона вимушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Заявник, представник заявника в судове засідання не з’явились, надали заяви, в яких підтримали заяву, просили справу розглянути за їх відсутності (а.с.44,45).

Заінтересована особа про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без участі її представника (а.с.37).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі фактичні обставині та відповідний зміст спірних правовідносин.

11 липня 2016 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 10 листопада 2017 року Петропавлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, актовий запис № 145 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на суму пенсійних виплат, які спадкодавець не отримав за життя.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1

Згідно інформації державного нотаріуса Першої маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 14 грудня 2017 року № 4386/01-16, ОСОБА_1 не надала документ, який би підтверджував факт її спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в зв'язку з чим нотаріус не в змозі відкрити спадкову справу.

Поняття спадкування визначено у ст.1216 ЦК України, згідно якої спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України встановлений строк для прийняття спадщини у шість місяців.

Згідно п.211 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, діючої на час відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом із спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом і спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом із спадкодавцем.

Відповідно до роз’яснень Верховного Суду України, що містяться в абз.1 п.23 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7, якщо постійне місце проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Як зазначено в ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання ОСОБА_1А разом із спадкодавцем ОСОБА_2 з 27 листопада 2014 року на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті – 11 липня 2016 року, підтверджується довідкою Виконавчого комітету Розівського району Запорізької області № 90 від 2.01.2018р., згідно якої ОСОБА_1 проживала без реєстрації з ОСОБА_2 за адресою: смт. Розівка Запорізької області, вулиця Першотравнева, буд. 104, в період з 27 листопада 2014 року по 11 липня 2016 року.

Від встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини залежить виникнення майнових прав заявниці на спадкове майно, іншого порядку його встановлення законом не визначено.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1268, 1270, 1276 ЦК України, керуючись ст. ст.3, 19, 81, 263-265, 319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, 21.07.1965р.н., зі спадкодавцем ОСОБА_2, 27.05.1965р.н., який помер 11 липня 2016 року, з 27 листопада 2014 року по день його смерті, тобто по 11 липня 2016 року, за адресою: смт. Розівка Запорізької області, вулиця Першотравнева, будинок 104.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1, адреса реєстрації: м. Донецьк Донецької області, вулиця Погранічна, будинок 45, адреса мешкання: смт. Розівка Запорізької області, вулиця Першотравнева, будинок 104, РНОКПП НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Пологовське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, м. Пологи Запорізької області, вул. Магістральна, 245, код ЄДРПОУ 40386712.

Суддя Г.В. Назаренко