Рішення № 74674031, 14.06.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3076/18

Провадження №2-о/639/103/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді – Баркової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Тіщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1, зазначивши заінтересованою особою Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою, в якій просить суд встановити факт народження дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Луганську, матір’ю якої є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, уродженка м. Луганська, батьком якої є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4; допустити негайне виконання рішення у справі та звернути рішення до виконання.

В обґрунтування своїх вимог заявник ОСОБА_1 посилається на те, що вона є матір’ю ОСОБА_2, яка народилася 18.08.2016 року в м. Луганськ. Заявник зазначає, що Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовив їй у проведенні державної реєстрації народження ОСОБА_2, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

У зв’язку з викладеним, заявник вимушена звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.06.2018 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у даній цивільній справі, призначено судове засідання.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Холодногірського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заяви не має.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1, викладені в її заяві, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.11.2003 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уклав шлюб з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстровано у Жовтневому відділі реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за №652 і підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-ЕД №020268, виданим повторно 02.12.2005 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу – «Дубініна» (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені серії 1-ЕД №000346, виданого 24.11.2005 року Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила прізвище на «Дубініна», про що зроблено відповідний актовий запис №55, (а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ВВ №008931, виданого 07.09.2016 року Артемівським відділом записів актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки, ОСОБА_2 народилась 18.08.2016 року, місце народження: місто Луганськ, Луганська область, про що 07.09.2016 року зроблено відповідний актовий запис №454, батьками дитини зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 10).

Особисті дані батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, підтверджуються даними паспорту громадянина України серії ЕК №105226, виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 16.12.1995 року, ІПН:НОМЕР_1, адреса реєстрації: м. Луганск, кв. Сонячний 29, кв. 59 (а.с.4,5,7) .

Особисті дані матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтверджуються даними паспорту громадянина України серії ЕН №483819, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 29.12.2005 року, ІПН:НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.3,6).

Факт знаходження ОСОБА_1 у стані вагітності до 07.09.2016 року підтверджується медичною документацією (а.с.12-16), а також довідкою №224, виданою 18.06.2016 року ОСОБА_1 для призначення і виплати державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (а.с.11).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_2 матір’ю і для заявника встановлення факту народження дитини має юридичне значення, однак у реєстрації народження дитини ОСОБА_2 заявнику відмовлено, про що свідчить повідомлення в.о. начальника Холодногірського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 13.06.2018 року за №801/15.6-04-04 (а.с.8).

Згідно з ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, що закріплено ч.2 ст. 319 ЦПК України.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року № 9-1130/0/4 «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» вказується на те, що у зазначеному в ЦПК України порядку мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні КМ України від 07.11.2014 року № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Згідно з додатком 1 до вказаного розпорядження КМ України, місто Луганськ віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.

Крім того, 18.01.2018 року прийнято з Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набрав чинності 24.02.2018 року. Відповідно до ч.3 ст.2 зазначеного Закону України діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Враховуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що за зверненням матері ОСОБА_1, для якої такий факт має юридичне значення, є всі підстави для встановлення факту народження дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м. Луганськ, Луганська область, Україна, матір’ю якої є ОСОБА_1, батьком якої є ОСОБА_3.Рішення суду про встановлення факту народження дитини є підставою для видачі відповідного свідоцтва про народження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 293, 294, 263, 273, 315-319, 263, 430 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_5 Олександрівни, заінтересована особа: Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про встановлення факту народження дитини – задовольнити.

Встановити факт народження дитини ОСОБА_2, яка народилась 18.08.2016 року в м. Луганськ, Луганська область, Україна, матір’ю якої є громадянка України - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком дитини є громадянин України - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,що є підставою для видачі відповідного свідоцтва про народження Холодногірським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серії ЕН №483819, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 29.12.2005 року, ІПН:НОМЕР_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

Заінтересована особа: Холодногірський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, місцезнаходження: 61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 10/14, код ЄДРПОУ 33292144.

Суддя Н.В. Баркова