Ухвала суду № 74673803, 01.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6513/15-ц

Провадження № 4-с/638/56/18

01.06.2018року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого – судді Подус Г.С.,

При секретарі – Коваленко О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Харків скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», особа, рішення дії або бездіяльність якої оскаржуються державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, -

встановив:

26.06.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулося публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» зі скаргою на рішення дії або бездіяльність державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2017 року вищевказану скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 року, головуючим суддею обрано суддю Подус Г.С. та передано справу до її провадження.

Свою скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» обґрунтовує тим, що 22.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №638/6513/15-ц було задоволено позовні вимоги АТ «Брокбізнесбанк» про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 18836,71 грн.

28.09.2016 року на адресу Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області було направлено заяву примусове виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/6513/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 18836,71 грн.

12.06.2017 року на адресу АТ «Брокбізнесбанк» надійшли супровідний лист №16001 від 04.10.2016 року з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження №52826172 від 11.10.2016 та оригіналом виконавчого листа №638/6513/15-ц.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження №52826172 вказано, що в матеріалах, що надійшли до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ, вказано, що боржник проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що відноситься до території Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ, натомість адреса вказана неповністю, а саме відсутній номер квартири, що унеможливлює подальше виконання виконавчого документу.

В судове засідання представник ПАТ «Брокбізнесбанк» не з’явився, надав 15.03.2018 року заяву в якій просив слухати справу без його участі.

В судове засідання державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, не з’явилася, повідомлялася належним чином, про що свідчать матеріали справи.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2, також не з’явився, повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.09.2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №638/6513/15-ц було задоволено позовні вимоги АТ «Брокбізнесбанк» про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 18836,71 грн.

28.09.2016 року на адресу Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області було направлено заяву примусове виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/6513/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості в розмірі 18836,71 грн.

12.06.2017 року на адресу АТ «Брокбізнесбанк» надійшли супровідний лист №16001 від 04.10.2016 року з постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження №52826172 від 11.10.2016 та оригіналом виконавчого листа №638/6513/15-ц.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження №52826172 вказано, що в матеріалах, що надійшли до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ, вказано, що боржник проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що відноситься до території Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ, натомість адреса вказана неповністю, а саме відсутній номер квартири, що унеможливлює подальше виконання виконавчого документу.

В оскаржуваній постанові, причиною відмови вказано відсутність номеру корпуса та номер квартири, однак дослідивши матеріали справи, вони містять копію паспорту ОСОБА_2, де на 16 сторінці вказано адресу прописки як м. Харків, вул. Сумська, буд. 77/79, без вказівки корпус чи квартира, в даних графах стоять прочерки.(а.с.10)

Оцінивши надані докази, суд вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 3 своєї постанови № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» наголошує, що «при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12)».

З аналізу статті 11 Закону «Про виконавче провадження» випливає, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом «Про виконавче провадження».

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.10.2016 року, вказано що державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, керувалась п. 8 ч. 1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».

Однак, відповідно до редакції ЗУ «Про виконавче провадження», що діяла на час відкриття виконавчого провадження, а саме на 11.10.2016 р., п.8 ч.1 ст. 26 відмова у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що державним виконавцем безпідставно відмовлено у відкритті провадження, адже в реєстрації місця проживання були вказані повні дані боржника, що відповідає його відмітці на 16 сторінці паспорту.

Так, у відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Оскільки державним виконавцем порушено вимоги передбачені законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, невикористані всі права надані державному виконавцю, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій, суд вважає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірною.

ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» (редакція, що діяла на момент відкриття виконавчого провадження), підставами відкриття виконавчого провадження є: 1.Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках. 2. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. 3. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження. 4. Під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються: 1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився; 2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна; 3) у судових справах, за якими застосовано заходи забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі заходи застосовувалися судом.

Враховуючи вищевикладене, суд позбавлений можливості зобов’язувати державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 відкрити виконавче провадження, адже до відкриття провадження необхідно вчинити певну процедуру, що передує відкриттю виконавчого провадження.

Таким чином, скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 447,450, 451, ЦПК України, суд,-

постановив:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», особа, рішення дії або бездіяльність якої оскаржуються державний виконавець Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2– задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 з примусового виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/6513/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, незаконними.

Скасувати постанову державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1, про відмову у відкритті виконавчого провадження №52826172 від 11.10.2016 р.

В іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Повний текст ухвали виготовлено 01.06.2018 року.

Суддя