Постанова № 74672823, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/608/18

Номер справи місцевого суду: 521/5832/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018 року м. Одеса

Справа № 521/5832/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач – публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

- відповідач – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Поліщук І.О. 05 квітня 2017 рокуо 12 годині 24 хвилині в м. Одесі, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

У березні 2016 р. публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ОСОБА_5) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь Банку з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.03.2010 р. у загальному розмірі – 11 871,45 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом – 1 583,37 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом – 6 946,58 грн.; - заборгованість за пенею та комісією – 2 300 грн.; - штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) – 541,50 грн..

Банк обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до кредитного договору № б/н від 13.03.2010 р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі – 6 000.00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі – 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Змінюючи кредитний ліміт ОСОБА_5 керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р. та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послу; ОСОБА_6 до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі. ОСОБА_6 кредит у розмірі, як передбачено Договором. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином свої обов'язки не виконував, станом на 31.12.2015 р. за ним рахується заборгованість у вищезазначеному розмірі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 р. вищезазначений позов Банку задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 13.03.2010 р. в сумі – 11 871,45 грн., яка складається з наступного: - заборгованість за кредитом –1 583,37 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом – 6 946,58 грн.; - заборгованість за пенею та комісією – 2 300,00 грн.; - штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) – 541,50 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з умовами кредитного договору № б/н від 13.03.2010 р. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі – 6 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Змінюючи кредитний ліміт ОСОБА_5 керувався п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк нараховував відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послу; ОСОБА_6 до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ОСОБА_6 до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за Договором на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту т Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

ОСОБА_6 до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

З урахуванням викладеного, вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі – 11 871,45 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом – 1 583,37 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом – 6 946,58 грн.; - заборгованість за пенею та комісією – 2 300 грн.; - штраф (фіксована частина) – 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) – 541,50 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Банк мав право при заповненні Заявки від Клієнта на отримання кредиту не вказувати у графі суму кредитного ліміту, тому що рішення про надання або відмову у наданні кредиту, у визначенні суми кредиту, мало б вирішуватися тільки після отримання банком всіх документів у тому числі і Заявки Клієнта.

З наданої Банком виписки по особовому рахунку ОСОБА_4 (а. с. 83) вбачається, що 13.03.2010 р. Банком встановлено кредитний ліміт у розмірі – 4 000 грн., 11.06.2010 р. у розмірі – 5 000 грн., 01.03.2011 р. у розмірі – 6 000 грн.. З виписки вбачається, що за період з 14.03.2010 р. по 31.07.2010 р. ОСОБА_7 знято з карткового рахунку 9992****9189617 готівкою – 5090 грн.. Нараховані банком проценти за користування кредитом становлять – 701 грн., комісія – 203,60 грн.. З цих підстав суд приходить до висновку, що на дату укладення кредитного договору (13.03.2010 року) максимальний розмір кредитного ліміту був встановлений Банком саме у розмірі – 6 000 грн., який потім зменшувався до суми – 1 600 грн..

Останнє погашення боргу за даним договором здійснювалося 22.06.2013 р.. Ці обставини підтверджуються випискою із основної карти ОСОБА_4 9992****9189617. Враховуючи, що позов подано 25.03.2016 р., суд приходить до висновку, що позовна давність до заявлених вимог не пропущена (а. с. 115 – 117).

ОСОБА_4в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_4 вказує на те, що суд не звернув увагу на не встановлення кредитного ліміту, не надано доказів які саме Правила та умови надання банківських послуг діяли на момент укладення кредитного договору. Безпідставно не застосовано позовну давність. Не витребувано кредитну справу, первинні бухгалтерські документи.

Сторони у судове засідання з розгляду справи по суті не з’явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Письмового відзиву, заяв та клопотань не надали. Банк на вимогу апеляційного суду надав витяг з єдиної клієнтської бази, відомості щодо перевипуску картки, зміни кредитного ліміту, виписку по рахунку.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у вирішені спору, надання позивачем у попередньому судовому засіданні пояснень, надання Банком додаткових документів, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інших її учасників.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

ОСОБА_6 до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду рішення, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

ОСОБА_6 до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильних вищевказаних висновків про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 509, 525, 526, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, та ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду) права.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. ст. 1054, 1056 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки беззаперечно встановлено отримання ОСОБА_4 кредитних коштів за укладеним кредитним договором, колегія суддів вважає правильним висновок суду про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що суд не звернув увагу на не встановлення кредитного ліміту, не надано доказів які саме Правила та умови надання банківських послуг діяли на момент укладення кредитного договору, безпідставно не застосовано позовну давність, не витребувано кредитну справу, первинні бухгалтерські документи, оскільки вони спростовуються встановленими по справі обставинами отримання кредиту, зміні кредитного ліміту, перевипуску кредитної картки, погашення кредиту.

Однак, ухвалене судом першої інстанції рішення в частині визначення розміру пені за кредитним договором не відповідає обставинам справи, вимогам діючого законодавства. Погодитися з висновком суду в цій частині не можна. Цього висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянта в цій частині є частково обґрунтованими. Розмір заборгованості з пені необхідно змінити.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, що мають істотне значення.

ОСОБА_6 до роз’яснень, які містяться в ч. 2 п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачено, що істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання.

У наявному у справі розрахунку заборгованості (а. с. 4 – 5) пеня обрахована у розмірі – 2 300,00 грн..

Враховуючи відсутність доводів Банку щодо негативних наслідків через прострочення виконання зобов’язання, колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені, стягнувши з відповідача на користь Банку пеню у розмірі – 1 200,00 грн.. В задоволенні решти позовних вимог Банку про стягнення пені треба відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_4 є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

ОСОБА_6 до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового визначення розміру пені, яку необхідно стягнути з відповідача, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно змінити за вищевказаного обґрунтування.

ОСОБА_6 до ст. ст. 133, 141 ЦПК України у зв’язку з частковим задоволенням апеляційної скарги необхідно стягнути з Банку на користь ОСОБА_4 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі – 136,35 грн. = 1 515,00 грн. х 9%.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2017 року– змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_5 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ – 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 березня 2010 року в сумі – 10 771 (десять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 45 коп., яка складається з: - заборгованість за кредитом –1 583 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят три) грн. 37 коп.; - заборгованість по процентам за користування кредитом – 6 946 (шість тисяч дев’ятсот сорок шість) грн. 58 коп.; - заборгованість за пенею та комісією – 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок; - штраф (фіксована частина) – 500 (п’ятсот) грн. 00 коп.; - штраф (процентна складова) – 541 (п’ятсот сорок одна) грн. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ – 14360570) судовий збір у розмірі – 1 253 (одна тисяча двісті п’ятдесят три) гривень 98 копійок».

В решті рішення – залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ вул. Грушевського, 1д, ЄДРПОУ – 14360570) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі – 136 (сто тридцять шість) грн.. 35 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

ОСОБА_3