Постанова № 74672604, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3391/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Нововолинського районного суду Волинської області від 28 березня 2018 року (прийняте суддею Василюком А.В. о 10 год. 29 хв. у м. Нововолинську) в адміністративній справі № 165/2829/17, провадження № 2-а/165/35/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Нововолинського районного суду Волинської області із вказаним позовом та просив визнати протиправною і скасувати постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 470 Митного кодексу України (далі – МК України), і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні правопорушення, без урахування всіх обставин справи та з порушенням порядку її прийняття. Зазначав, що, він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, протоколу про порушення митних правил не отримував, бажав бути присутнім та хотів надати додаткові пояснення. Вважає, що начальник управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_3 виніс оскаржувану постанову, не з’ясувавши ступінь його вини, усіх обставин справи та за відсутності належних та допустимих доказів.

Рішенням Нововолинського районного суду Волинської області від 28 березня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Львівська митниця ДФС, яка вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, не надано належної оцінки наданим митницею доказам та неповно з’ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому, просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що позивачу надсилався лист за № 8223/10/13-70-76/78 від 23.10.2017, яким йому скеровано протокол про порушення митних правил, у якому було зазначено про час та місце розгляду адміністративної справи щодо нього. При цьому позивач долучає цей лист до позовної заяви, що вказує на те, що повідомлення про час та місце розгляду справи отримано позивачем. Проте, на розгляд справи у визначену дату ОСОБА_2 не з’явився, клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надходило.

Враховуючи, що позивач перевищив встановлений статтею 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля і не звертався до митних органів для продовження такого строку, письмово не інформував про факт аварії або дію обставин непереборної сили чи протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, 21.11.2017 стосовно позивача було правомірно прийнято оскаржувану постанову.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що згідно даних диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску 22.04.2017 ОСОБА_2 ввіз для особистого користування по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України, через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі «транзит» автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер 092TLY. Адреса проживання останнього у вищезазначеному документі значиться: АДРЕСА_1 (а.с. 52).

26/04.2017 ОСОБА_2 повідомив Волинську та Львівську митниці ДФС України про неможливість доставки транспортного засобу, ввезеного ним на митну територію України, внаслідок його поломки.

На підтвердження вищевикладених обставин ОСОБА_2 долучив листи-відповіді від Львівської та Волинської митниць ДФС (а.с. 21 – 24), а також акт про прийом автомобіля для виконання ремонтних робіт, фототаблиці (а.с. 64 – 68).

Разом з тим, у протоколі про порушення митних правил № 5473/209000/17 від 23 жовтня 2017 року зазначено, що у ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України встановлено, що близько 12 год. 45 хв. 22 квітня 2017 року громадянин України ОСОБА_2 по смузі руху «зелений коридор» ввіз на митну територію України, через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «HYUNDAI SANTA FE», № KMHSH81WP7U176285, реєстраційний номер 092TLY та станом на 23 жовтня 2017 року останній його не вивіз і в інший митний режим не помістив (а.с. 16 – 19).

Протокол про порушення митних справи приймався за відсутності ОСОБА_2

Постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та МВ ОСОБА_3 за № 5473/209000/17 від 21 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн (а.с. 12 – 14).

Вказана постанова була винесена за відсутності ОСОБА_2 та його представника.

Вважаючи зазначену постанову неправомірною, ОСОБА_2 оскаржив її до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи на підтвердження того, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, у протоколі про порушення митних правил від 23 жовтня 2017 року відсутні відмітки про його вручення позивачу, а відповідачем не надано копії повідомлення про отримання останнім поштового відправлення – копії протоколу; що є безпідставним недопущенням до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, і є окремою самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Згідно із частиною другою статті 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Частина 3 вищевказаної статті передбачає, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як видно з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_2 Львівська митниця ДФС скеровувала листа за № 8223/10/13-70-76/78 від 23.10.2017 про направлення йому примірника протоколу і повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил (а.с. 15).

Особистий підпис позивача про вручення йому протоколу у цьому документі відсутній. Не значиться жодних відомостей у протоколі про отримання ОСОБА_2 його примірника та про те, що він був повідомлений про час та місце розгляду справи, яка розглядалася відносно нього.

Згідно із частиною третьою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеній нормі, відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, підтверджуючих документів, зокрема, повідомлення про вручення протоколу і повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил до суду не надав.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не отримував протоколу про порушення митних правил та не був вчасно обізнаний про час та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.

Зі змісту цієї норми видно, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в розглядуваному випадку через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Таким чином, відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно із ч. 3 ст. 470 МК України, через що є правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Нововолинського районного суду Волинської області від 28 березня 2018 року в адміністративній справі № 165/2829/17, провадження № 2-а/165/35/18 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_1