Рішення № 74671380, 25.05.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1843/15-ц

Провадження № 2/396/8/18

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Шепетько Володимир Іванович

з участю секретаря судового засідання Очеретньої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа без самостійних позовних вимог: ОСОБА_2 і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в :

ПАТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 262 610 грн. 73 коп. за кредитним договором №4227.10.00.2104 від 28.07.2014 року та 2627 грн. понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач ПАТ «Кредобанк» зазначив, що 28 липня 2014 року між позивачем і відповідачкою укладено кредитний договір №4227.10.00.2104, згідно якого відповідачу надано кредит в сумі 226 945 грн. 35 коп., на строк до 27 липня 2021 року.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач повинен сплачувати позивачу плату у розмірі 16,99% річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти. пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідач повинен сплачувати пені в розмірі подвійної процентної ставки вказаної в п.3.2 кредитного договору.

Відповідачка порушила умови кредитного договору, тому станом на 29.05.2015 року має заборгованість за кредитом в розмірі 262 610 грн. 73 коп., яка складається: неповернута сума кредиту – 226 945,35 грн., прострочені відсотки – 29 655 грн. 07 коп., пеня - 6 010 грн. 31 коп.

Відповідач ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов, в якому вказує, що 15.10.2015 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області було ухвалено заочне рішення по справі №396/1843/15-ц за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 12.12.2016 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області заочне рішення по справі № 396/1843/15-ц скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку. Про існування спірного кредитного договору ОСОБА_1 дізнався випадково. Зазначила, що не укладала з ПАТ «Кредобанк» кредитного договору, кошти не отримувала, свого підпису, а ні в договорі, а ні на додатках до нього не вчиняла. Отже, спірний договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а саме: відсутнє волевиявлення позичальника, договір та додатки не підписані позичальником, а правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, тобто є недійсним. Просила визнати договір кредиту від 28.07.2014 року за №4227.10.00.2104 недійсним та застосувати наслідки, передбачені ст.216 ЦК України, судові витрати покласти на ПАТ «Кредобанк».

В судове засідання представник позивача за первісним позовом не зявився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, первісний позов про стягнення заборгованості підтримав та просив його задовольнити. В судове засідання відповідач (позивач за зустрічним позовом) та представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не зявилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі, зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити. Первісний позов не визнали, оскільки вважають, що договір кредиту є недійсним, оскільки відповідач за первісним позовом не підписував жодного документа. В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, зустрічний позов про стягнення заборгованості підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору №4227.10.00.2104 від 28.07.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 226 945 грн. 35 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,99% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами надання кредиту фізичним особам складає між нею та Банком Договір, про що свідчить підпис ОСОБА_1

Відповідно п.п.2.1 датою остаточного повернення кредиту сторонами погоджено строк до 27 липня 2021 року. Відповідач по справі порушила умови кредитного договору та строки сплати кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, а саме з 04.08.2015 року перестала сплачувати кредит та проценти за його користування, тому станом на 29.05.2015 року має заборгованість за кредитом в розмірі 262610 грн. 73 коп., яка складається з: неповернута сума кредиту – 226945,35 грн., прострочені відсотки – 29655 грн. 07 коп., пеня - 6010 грн. 31 коп., що підтверджується розрахунком (а.с. 12-15).

Представник відповідача за первісним позовом зазначив, що ОСОБА_1 не укладала з ПАТ ««Кредобанк» кредитного договору, кошти не отримувала, свого підпису, а ні в анкеті позичальника, а ні заяві позичальника не вчиняла. Отже, спірний договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, а саме: відсутнє волевиявлення позичальника, договір позичальника не підписаний позичальником, а іншою особою, а правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, тобто є недійсним.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2017 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «чи виконаний підпис в оригіналі кредитного договору №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року від імені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, самою ОСОБА_1 чи іншою особою?». На виконання вищезазначеної експертизи було складено висновок судового експерта №367/368/18-27 від 05.04.2018 року.

Зазначеним висновком експерта було встановлено, що, 1.Підписи від імені ОСОБА_1 у кредитному договорі №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року, укладеному між Пат «Кредобанк» та ОСОБА_1, які містяться: поверх друкованого тексту у нижній частині першої сторінки; під друкованим текстом другої сторінки, в графах підпис третьої сторінки , виконано рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. 2. Підписи від імені ОСОБА_1 у кредитному договорі №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року, укладеному між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1, які містяться: поверх друкованого тексту у нижній частині першої сторінки; під друкованим текстом другої сторінки, в графах підпис третьої сторінки, виконані не самою ОСОБА_1, а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_1

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Аналізуючи зазначені правові норми, суд дійшов висновку, що єдиною підставою виникнення зобов’язань по кредитному договору є договір, тобто вільне волевиявлення обох сторін договору.

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом у даному випадку, чи висловлювала своє волевиявлення позивач за зустрічним позовом на укладення оспорюваного правочину.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

При вирішенні даного спору, суд враховує роз'яснення надані в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 09 листопада 2009 року № 9, відповідно до яких, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4,10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Згідно роз'яснення п.7 постанови ПВСУ від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як було встановлено судом, представник позивача за зустрічним позовом, оспорюючи кредитний договір, посилався на те, що ОСОБА_1 не укладала кредитного договору №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року та не підписувала його.

Даний факт підтверджується висновком судового експерта №367/368/18-27 від 05.04.2018 року.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що під час укладення кредитного договору №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року було відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 а тому наявні, передбачені ст.ст. 203,215 ЦК України, підстави для визнання вказаного правочину недійсним.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредобанк» про визнання кредитного договору недійсним доведеними, а тому приходить до висновку про необхідність їх задоволення.

У зв’язку з визнанням кредитного договору №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року недійсним, позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню.

Крім того, в порядку ст.141 ЦПК України суд вважає, що з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом, необхідно стягнути сплачений за подання зустрічного позову судовий збір в сумі 551 грн.. 20 коп. та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 4265 грн..20 коп.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він, зокрема, або відмовляє в позові повністю.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Отже, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду. Таким чином, правом звернення із заявою про поворот виконання рішення наділений лише відповідач, оскільки по суті поворот виконання спрямований на відновлення саме його прав.

Відповідно до ч.4 ст.86 ЦПК України після огляду речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.

Згідно ст.96 ЦПК України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Таким чином, докази, які витребовувались судом для проведення судової почеркознавчої експертизи повертаються за належністю із залишенням належним чином засвідчених фотокопій в матеріалах справах.

Керуючись ст.ст. 202,203,215,638 ЦК України, ст.ст. 12,77,96,141,259-265,444 ЦПК України,

у х в а л и в :

В задоволенні первісного позову ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних позовних вимог ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання кредитного договору недійсним задовольнити.

Визнати кредитний договір №4227.10.00.2104 від 28 липня 2014 року, сторонами в якому виступають ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з ПАТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) гривні 20 копійок, а також стягнути витрати, пов’язані із проведенням експертизи, в сумі 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) гривень, а всього стягнути - 4265 (чотири тисячі двісті шістдесят п'ять) гривень 20 копійок.

Судові витрати по сплаті судового збору за первісним позовом - залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 12 червня 2018 року.

Головуючий: В. І. Шепетько