Рішення № 74670763, 19.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3133/15 Справа № 201/7671/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Бараннік О.П.

Категорія

19 березня 2015 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 рік березень 19 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Бараннік О.П.,

суддів - Колодяжної Н.Є., Лисичної Н.М.,

при секретарі - Самокиша О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа Національний банк України, про розірвання депозитних договорів та повернення банківських вкладів, стягнення відсотків і витрат по договорам, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про розірвання депозитних договорів та повернення банківських вкладів, посилаючись на те, що 13.06.2012 року між нею та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» у м. Севастополі укладено договір № SAMDN01000726462201 (вклад VIP), відповідно якого нею було передано банку 330 000 гривень строком на 1 рік.

28.08.2013 року додатковою угодою дія вказаного договору продовжена до 13.06.2014 року.

Крім того, 01.04.2013 року між нею та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» було укладено другий депозитний договір № SAMDN25000734223731 строком дії до 01.04.2013 року і відкрито рахунок № 26352619170577, на якому зберігаються належні їй кошти у розмірі 2 732, 07 доларів США.

Посилаючись таким чином на зазначені обставини, а також на те, що коли вона забажала використати своє право, передбачене пунктом 16 укладеного договору № SAMDN01000726462201 на дострокове його розірвання та отримання своїх грошових коштів, в чому їй було відмовлено з посиланням на припинення діяльності банку в Криму, позивачка вимушена була звернутись з даним позовом до суду.

В уточненному позові позивачка ОСОБА_2 просила достроково розірвати депозитні договори № SAMDN01000726462201 від 13.06.2012 року та № SAMDN01000726462201 від 01.04.2013 року, стягнувши з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на її користь з врахуванням інфляційних втрат і 3% річних 417 802,79 грн. та 3 096,88 доларів США відповідно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про розірвання депозитних договорів та повернення банківських вкладів, стягнення відсотків і витрат по договорам – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість зазначеного рішення суду, просила його скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а рішення суду – зміні, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання на нормативно-правові акти, які не відносяться ні до законодавства України про цивільне судочинство, ні до законодавства України, відповідно до якого суд вирішує справи, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку обґрунтовано, згідно з матеріальним і процесуальним законом постановив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Доводи ОСОБА_2 про те, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і що відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на ОСОБА_3 Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Крім того, постановою Національного банку України № 260 від 06 травня 2014 року «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної республіки Крим і міста Севастополя» відкликані та анульовані банківські ліцензії та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій та припинено участь у системі електронних платежів Національного банку України таких банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та банків, в тім числі і Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», якому наказано припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

В той же час, що стосується посилань суду першої інстанції в обґрунтування своїх вимог на ОСОБА_4 № 39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та території міста федерального значення Севастополя» від 02.04.2014 року, та на рішення Центрального банку ОСОБА_3 Федерації № РН-33/1 від 21.04.2014 року «Про припинення діяльності відокремлених структурних підрозділів Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, Україна, на території Республіки Крим і міста федерального значення Севастополь», тоді коли за положеннями статті 2 ЦПК України як зазначений закон ОСОБА_3 Федерації так і зазначене рішення банку ОСОБА_3 Федерації не відносяться ні до законодавства України про цивільне судочинство, ні до законодавства України, відповідно до якого суд повинен вирішувати справи, рішення суду першої інстанції в цій частині не може залишатись в силі і підлягає зміні, з послідуючим виключенням з його тексту посилань суду першої інстанції на ОСОБА_3 Федерації № 39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та території міста федерального значення Севастополя» від 02.04.2014 року та на вищевказане рішення Центрального банку ОСОБА_3 Федерації № РН-33/1 від 21.04.2014 року.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313 – 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року – змінити, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання суду на закон ОСОБА_3 Федерації № 39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та території міста федерального значення Севастополя» та на рішення Центрального банку ОСОБА_3 Федерації № РН-33/1 від 21.04.2014 року.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2015 року – залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього можливо принести касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :