Постанова № 74670493, 13.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2018 рокусправа № 804/805/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року (суддя суду першої інстанції ОСОБА_2З.), прийняту в порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпро, у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в :

30 січня 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єктів, а саме: будівлі корпусу №1, будівлі корпусу №2, будівлі корпусу №3, будівлі адміністративно-побутового корпусу; будівлі котельні; будівлі майстерні; будівлі матеріального складу, будівлі харчоблоку за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Зелена Долина Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищевказаних об’єктів.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що у період з 07.11.2017 року по 17.11.2017 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку КЗ «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради». В ході перевірки було виявлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, ДБН «Системи протипожежного захисту», «Пожежна безпека об’єктів будівництва», тощо. Подальша експлуатація об’єктів КЗ «Книничанський ПНІ» ДОР» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року адміністративний позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкта, а саме: будівлі корпусу №1, будівлі корпусу №2, будівлі корпусу №3, будівлі адміністративно-побутового корпусу; будівлі котельні; будівлі майстерні; будівлі матеріального складу, будівлі харчоблоку за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Зелена Долина Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищевказаних об’єктів та зобов’язання зупинити експлуатацію вищевказаних об’єктів.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, що є порушенням норм процесуального права, а також відповідача було позбавлено прав висловити свою думку стосовно адміністративного позову безпосередньо в судовому засіданні. Крім того, відповідач зазначає, що на момент винесення рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом всі виявлені порушення, які створювали загрозу життю та здоров’ю людей відповідно до акту від 17.11.2017 року №59 виконані на 100%, але у відповідача не було достатньо часу для пред’явлення доказів щодо усунення порушень суду першої інстанції. Також, відповідач зазначає, що позивачем не було надано відповідачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому було б надано строк на усунення вказаних порушень, а позивач одразу звернувся до суду. Також, відповідач зазначає, що в контексті спірних відносин життю та здоров’ю людей створюють такі порушення, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища. Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді зупинення експлуатації об’єктів. На думку відповідача. Виявлені під час перевірки порушення вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку здоров’ю та життю людей в процесі самої пожежі. Оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і відповідно не може виникати внаслідок виявлених порушень.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала, просила суд апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених у скарзі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.11.2017 по 17.11.2017 на підставі наказу від 25.10.2017 № 2 та посвідчення на проведення перевірки від 06.11.2017 №62 здійснено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу “Криничанський психоневрологічний інтернат” Дніпропетровської обласної ради” за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Зелена Долина.

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 17.11.2017 № 59, яким встановлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Так, стосовно будівлі матеріального складу встановлено такі порушення:

- для всіх приміщень складського призначення будівлі матеріального складу не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”, а також клас зони згідно з “Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- в складському приміщенні (приміщені комірника) будівлі складу відгалужувальна з’єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

- в складському приміщенні (приміщені комірника) будівлі складу допускається з’єднання жил проводів і кабелів за допомогою скрутки;

- в складському приміщенні (приміщені м’якого інвентарю) будівлі складу відгалужувальна з’єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

- в складському приміщенні (приміщені м якого інвентарю) будівлі складу допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем);

- в складському приміщенні (приміщені м якого інвентарю) будівлі складу переносний вогнегасник ВВК- 3.5 не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей достатній для її повного відчинення;

- в складському приміщенні (приміщені будівельних матеріалів) будівлі складу допускається захаращення шляху евакуації матеріалами;

- в складському приміщенні (приміщені будівельних матеріалів) будівлі складу допускається з’єднання жил проводів і кабелів за допомогою скрутки;

- в складському приміщенні (приміщені будівельних матеріалів) будівлі складу допускається улаштування та експлуатація тимчасової електромережі;

- в складському приміщенні (приміщені будівельних матеріалів) будівлі складу переносний вогнегасник ВВК- 2 розміщено у важкодоступному місці;

- в складському приміщенні (приміщені будівельних матеріалів) будівлі складу переносний вогнегасник ВВК- 2 не забезпечений випускним раструбом;

- в складському приміщенні (приміщені архіву) допускається експлуатація світильника зі знятим ковпаком (розсіювачем).

Стосовно будівлі пральні встановлено такі порушення:

- електрощити будівлі пральні, не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами;

- допускається розміщення горючого матеріалу на відстані менше 1 м під електрощитом в коридорі будівлі пральні;

- в приміщенні швейної будівлі пральні допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем);

- в приміщенні швейної будівлі пральні допускається з’єднання жил проводів і кабелів електричної розетки за допомогою скрутки;

- в приміщенні швейної будівлі пральні електророзетка встановлена на горючій основі.

Стосовно будівлі котельні вставлено такі порушення:

- не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 “Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою”, а також клас зони згідно з “Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок” (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- допускається розміщення горючого матеріалу на відстані менше 1 м під електрощитом в будівлі котельні;

- в будівлі котельні електророзетка встановлена на горючій основі (конструкції);

- допускається використання пошкодженої розетки в будівлі котельні.

Стосовно будівлі корпусу №1 встановлено такі порушення:

- допускається замикання на замки дверей запасного виходу на шляху евакуації з першого, другого третього поверху будівлі корпусу №1;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації з будівлі корпусу №1 не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- в приміщенні для відпочинку на першому поверсі будівлі корпусу №1 допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем);

- в приміщенні палати № 11 на другому поверсі будівлі корпусу №1 допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем);

- в приміщенні їдальні на першому поверсі будівлі корпусу №1 допускається з’єднання жил проводів і кабелів в розподільчій коробці та до водонагрівального пристрою за допомогою скрутки;

- електрощити в приміщенні їдальні на першому поверсі, не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами будівлі корпусу №1;

- в приміщенні їдальні на першому поверсі будівлі корпусу №1 відгалужувальна з’єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

- приміщення будівлі корпусу №1 не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 “Системи протипожежного захисту”, а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей типу (СО-3) (пропонується з 2011 року);

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літер індексу “ПК” порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу в будівлі корпусу №1;

- не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом , важелем для полегшення відкривання вентиля кран-комплекти будівлі корпусу №1;

- не здійснено обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів будівлі корпусу №1 (пропонується з 2011 р.).

Стосовно будівлі корпусу № 2 встановлено такі порушення:

- допускається замикання на замки дверей запасного виходу на шляху евакуації з першого, другого та третього поверху будівлі корпусу № 2;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації з будівлі корпусу № 2 не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- в коридорі на першому поверсі будівлі корпусу № 2 допускається підвішування світильника безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація його зі знятим ковпаком (розсіювачем);

- приміщення будівлі корпусу №2 не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 “Системи протипожежного захисту”, а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей типу (СО-3) (пропонується з 2011 р.);

- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літер індексу “ПК” порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу в будівлі корпусу №2;

- не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметру та стволом , важелем для полегшення відкривання вентиля кран-комплекти будівлі корпусу №2;

- не здійснено обслуговування та перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів будівлі корпусу №2 (пропонується 3 2011 р.);

- в приміщенні чергової медсестри на другому та третьому поверсі будівлі корпусу № 2 переносні вогнегасники ВВК-2 розміщено у важкодоступному місці.

Стосовно загальних заходів встановлено такі порушення:

- пожежний резервуар не заповнений водою, (пропонується з 2000 року);

- на пожежних щитах не вказано порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувального підрозділу;

- не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту(пропонується з 2016 року);

- не проведено ідентифікацію об’єкта (пропонується з 2016 року);

- керівник та посадові особи діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку.

Примірник акту перевірки від 21.11.2017 №116 отримано інженером з охорони праці Комунального закладу “Криничанський психоневрологічний інтернат” Дніпропетровської обласної ради” ОСОБА_3, про що свідчить його особистий підпис. Зауваження або заперечення до акту перевірки з боку інженера з охорони праці Комунального закладу “Криничанський психоневрологічний інтернат” Дніпропетровської обласної ради” відсутні.

На підставі акту перевірки, та вважаючи, що мають місце порушення пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель КЗ «Криничанський психоневрологічний інтернат» ДОР до повного усунення порушень.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками перевірки відповідача позивачем виявлено порушення вимог пожежної безпеки, які становлять загрозу життю та здоров’ю людей, виявлені порушення не усунуті, тому достатніми є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

За результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, в тому числі дітей, учнів, працюючого персоналу, іншим громадян, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення, з огляду на наступне.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

У разі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При зберіганні горючих речовин з порушеннями, може призвести до виникнення небезпечної газоповітряної суміші в закритому просторі, та створює небезпеку виникнення займання газоповітряної суміші з подальшим розвитком пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При порушенні умов експлуатації розподільчих коробок та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту розподільчих коробок, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик розподільчих коробок, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При підвішуванні світильників з лампою розжарювання безпосередньо на струмопровідних проводах, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При допущенні експлуатації пошкодженої розетки, вимикача або іншого електроприладу, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв’язку з чим, первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі;

Невідповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та невідповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров’ю людей.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Не проведення ідентифікації об’єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Отже, під час проведення перевірки, оформленої актом №59, позивачем було виявлено порушення відповідачем вимог пожежної безпеки, які безпосередньо створюють загрозу життю та здоров’ю людей, що є безумовною підставою для звернення до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об’єктів.

Дослідивши акт перевірки, оцінивши доводи сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про достатність підстав для застосування запропонованих позивачем заходів реагування.

Відповідач наголошує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного рішення судом не було враховано, що переважна більшість порушень була усунута, що підтверджується актом перевірки №2, в подальшому позивачем також було успішно здійснено заходи щодо усунення виявлених порушень, тому станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції підстави для зупинення експлуатації об’єктів КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР відсутні.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, заявник зазначає, що станом на час прийняття рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом відповідачем вже були усунуті порушення вимог пожежної безпеки, однак акт про проведення повторної перевірки КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР не встиг подати до суду першої інстанції.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано Акт №2 складений за результатами проведення перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, проведеної на вимогу відповідача з 22.02.2017 року по 27.02.2017 року. Відповідно вказаного акту посадовими особами ГУ ДСУНС у Дніпропетровській області виявлено 5 не усунених позивачем порушень, а саме:

1) Приміщення будівлі корпусу №1 не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей типу (СО-3) (пропонується з 2011 року)

2) Приміщення будівлі корпусу №2 не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», а саме: системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей типу (СО-3) (пропонується з 2011 року)

3) Пожежний резервуар не заповнений водою (пропонується з 2010 року)

4) Не забезпечено працівників об’єкта заходами індивідуального захисту (пропонується з 2016 року)

5) Керівник та посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку.

В акті №2 зроблено помітку про відсутність зауважень з боку КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР, примірник акту інженером з ОП ОСОБА_3 27 лютого 2018 року.

Отже, з акту №2 видно, що відповідачем станом на час прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі не було усунуто всіх виявлених під час попередньої перевірки порушень вимог пожежної безпеки, та наявними є порушення, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, зокрема, немає системи оповіщення про пожежу, пожежний резервуар не заповнений водою, а працівники об’єкту не забезпечені індивідуальними заходами захисту від пожежі та її чинників, не проходили навчання протипожежної безпеки в установленому порядку.

Більш того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Як видно із відзиву відповідача на адміністративний позов, КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР просив суд призначити справу з урахуванням часу проведення позивачем позапланової перевірки відповідача на його вимогу, зазначив про те, що має намір подати акт про проведення перевірки щодо порушень, відображених в акті №59. До відзиву подано заявку на проведення позапланової перевірки, а також план-графік Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо проведення відповідних заходів.

Тобто, відповідач дійсно вживав заходів для забезпечення йому строку на надання доказів, які він не міг змоги подати разом із відзивом на адміністративний позов.

Між тим, згідно матеріалів справи судом першої інстанції було розглянуто справу та прийнято судове рішення 05 березня 2018 року, тобто після проведення на об’єкті КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР перевірки на предмет усунення порушень, викладених в акті №59, та отримання уповноваженим представником відповідача відповідного акту, складеного за результатами перевірки.

Відповідач зазначає, що не встиг подати до суду акт перевірки №2, однак не наводить жодних поважних підстав, які зробили неможливим подання акту перевірки №2 до суду першої інстанції з моменту його отримання 27 лютого 2018 року(вівторок) до 05 березня 2018 року включно (понеділок) – дати прийняття судом рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції , що станом на час розгляду судом першої інстанції даної справи, відповідачем не усунуто порушень вимог пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, відтак наявними є підстави для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об’єкту.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує доводи відповідача про усунення переважної більшості порушень вимог пожежної безпеки відповідачем саме на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, та враховує ті докази, які надані КЗ «Криничанський ПНІ» ДОР до суду апеляційної інстанції на підтвердження вчинення необхідних дій на усунення порушень у період з лютого по травень 2018 року, а саме договір про монтування протипожежної безпеки, та договір про проведення інструктажу з протипожежної безпеки, договір на закупівлю протигазів, акту про проведення перевірки №15, згідно якого не усуненими станом на травень 2018 року залишались лише порушення щодо не обладнання приміщень корпусів 1 та 2 протипожежною сигналізацією.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки, станом на час розгляду справи судом першої інстанції, акт перевірки №2 відповідачем не був поданий до суду, а інші докази, зокрема, такі як договір про проведення монтування системи оповіщення про виникнення пожежі, договір про проведення інструктажу з протипожежної безпеки, договір про закупівлю протигазів, акт про проведення перевірки №15, тощо виникли вже після прийняття рішення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням обставин справи, та наявних в матеріалах справи доказів, із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що надані відповідачем докази не підтверджують усунення всіх порушень пожежної безпеки, оскільки відповідно до акту №15, в якому зафіксовані результати перевірки усунення виявлених актом №59 порушень станом на травень 2018 року, не усуненими залишаються порушення щодо не обладнання приміщень корпусів 1 та 2 системою протипожежного оповіщення, а наданий відповідачем договір про надання послуг з монтажу системи оповіщення про пожежу корпусу 1 та корпусу 2 по існуючому проекту не може свідчити про фактичне виконання обумовлених в договорі робіт.

Щодо доводів відповідача про порушення судом вимог норм процесуального права при розгляді даної справи в порядку спрощеного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судом першої інстанції керуючись вищенаведеними приписами КАС України було правомірно розглянуто справу в порядку спрощеного провадження, розгляд справи в порядку спрощеного провадження не призвів до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог, також не мало місце нерівне ставлення суду першої інстанції до сторін у справі, оскільки справу розглянуто за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи документами, судом враховано доводи адміністративного позову, а також заперечень на адміністративний позов.

Більш того, встановлені обставини справи свідчать, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року було відкрито скорочене провадження у справі № 804/805/18 на підставі ст.. 257 КАС України (а.с.2). Копію зазначеної ухвали було отримано відповідачем 08.02.2018 року (а.с.31), при цьому відповідачем не було направлено до суду жодних обгрунтованих клопотань про розгляд справи за участю його повноважного представника.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а підстави для його зміни або скасування в межах доводів апеляційної скарги – відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року відповідачу відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі до часу прийняття рішення судом апеляційної інстанції, враховуючи те, що станом на 13 червня 2018 року відомостей про сплату судового збору відповідачем до суду не надано, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий зір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 грн. (1762х150%) .

Керуючисьч. 3 ст. 243, ст.308,ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року у справі №804/805/18 – залишити без змін.

Стягнути з Комунального закладу «Криничанський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради на користь спеціального фонду Державного бюджету, (отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) гривні.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 червня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук