Постанова № 74669231, 14.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3221/18 Справа № 188/1204/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання – Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ПАТ " Ідея Банк " , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и л а:

11 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Ідея Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 24.07.2017 року за реєстровим номером 1156 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ідея Банк» 14161,42 гривень за рахунок заставного майна (а.с.1-2).

Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року позов ОСОБА_4 до ПАТ " Ідея Банк " , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволено у повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 24.07.2017 року за реєстровим номером 1156 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ідея Банк» 14161,42 гривень за рахунок заставного майна. Стягнуто з відповідача, ПАТ " Ідея Банк ", на користь держави 640 грн., що є судовими витратами від сплати яких звільнено позивача (а.с.75-77).

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2018 року заяву ПАТ «Ідея Банк» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.113-114)

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПАТ «Ідея Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалите нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі (а.с.118-123).

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що рішення суду прийнято з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального права.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно п.9 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між сторонами 23 грудня 2011 року укладено Кредитний договір № 910.12595 на купівлю транспортного засобу марки Богдан, моделі 211040, 2011 року випуску, колір біли й, номер кузова (VIN)-Y6L211040BL230286 Y6L211040BL230286 (а.с.4).

22 лютого 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір застави транспортного засобу №910.12595 (а.с.5).

Дані обставини сторони не оспорюють, про що зазначає позивач у своєму позові та представник відповідача у письмових запереченнях.

Спірними обставинами у даному випадку є дострокове виконання позивачем умов кредитного договору, відсутність у відповідача доказів про надіслання позивачу письмової вимоги про необхідність усунення заборгованості за даним кредитом та відсутність доказів про безспірність заборгованості.

Згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 24 липня 2017 р., звернуто стягнення на транспортний засіб марки Богдан, модель 211040,2011 року випуску, номер кузова (шасі, рами) VIN-Y6L211040BL230286 Y6L211040BL230286, реєстраційний державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: серії САК номер 336823, виданого 22.12.2011 року Павлоградським ВРЕВ УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_4

За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля підлягають задоволенню вимоги ПАТ «Ідея Банк» за період з 23.11.2016 по 06.06.2017 включно у розмірі: 5253,78 грн. – прострочений борг; -1349,68 грн. – прострочені проценти; 21,59 грн. – строкові проценти; 5936,37 грн. – пеня (за останній рік); - 1600,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 14161,42 грн. (а.с.9).

29 серпня 2017 року державним виконавцем Петропавлівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 1156 від 24.07.2017 р.(а.с.10).

Даним документом було прийнято рішення про звернення стягнення на спірний автомобіль. За рахунок коштів, отриманих від реалізації автомобіля підлягають задоволенню вимоги ПАТ "Ідея Банк" на загальну суму 14161.42 грн. Боржника (позивачу по справі ) було зобов’язано подати декларацію протягом 5 днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, про доходи та майно та його попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно квитанції ПАТ КБ "Приватбанк" № 0.501117659 від 11.07.2016 р. ОСОБА_4, на рахунок отримувача ПАТ " Ідея Банк" було перераховано 10250 грн. для погашення боргу за кредитним договором № 910.12595 від 23.12.2011 р.(а.с.11).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 88, 50, 87 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, правовими позиціями висловленими Верховним Судом України в постановах № 6-141цс14, 6-27цс15, 6-887цс17, виходив із того, що позивач вважає, що у нього відсутня заборгованість по кредитному договору, а відповідач навпаки посилається на конкретну суму заборгованості, яка зазначається у виконавчому написі нотаріуса та у постанові ДВС про відкриття виконавчого провадження. Отже, у справі існує спір про суму заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст.. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов’язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.. 15, 16, 18 ЦК України, ст.. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Для правильного застосування положень ст..87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (п. 1.1 глава 16 розділ ІІ Порядку). Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п. 2 Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, виконавчі написи вчиняються за умови безспірності заявленої заборгованості та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Разом з тим, у Постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року Верховний Суд України вказав на необхідність при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Зазначив, що для правильного застосування положень ст.. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач вважає, що у нього відсутня заборгованість по кредитному договору, а відповідач навпаки посилається на конкретну суму заборгованості, яка зазначається у виконавчому написі нотаріуса та у постанові ДВС про відкриття виконавчого провадження.

Свою незгоду позивач висловив у зверненні до ПАТ «Ідея Банк», де зазначив, що ним було достроково погашена заборгованість (а.с.29).

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у справі існує спір про суму заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про безспірність стягнутої за виконавчим написом нотаріуса заборгованості на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Суд першої інстанції, дослідивши докази у справі, й давши їм належну оцінку, а також, врахувавши обставини справи, дійшов вірного й обґрунтованого висновку щодо наявності обставин, які виключають безспірність боргу та можливість його стягнення з боржника за виконавчим написом нотаріуса.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно із ст.. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Судові витрати понесені сторонами в зв’язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст. 259, 268, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» – залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді