Постанова № 74669009, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1057/17-ц 22-ц/774/968/К/18А

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 212/1057/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони:

позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2017 року, яке постановлено суддею Ваврушак Н.М. у м. Кривому Розі, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» ( надалі -ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.07.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та боржником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого, вона отримала в кредит кошти у розмірі 9700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач своїх обов'язків по своєчасному погашенню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 31.01.2017 утворилась заборгованість в розмірі 35773,91 грн. яка складається з наступного: -9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 24153,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), - 1679,71 грн. - штраф (процентна складова).

Заочним рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у сумі 35773,91 грн., яка складається з наступного: -9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 24153,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), - 1679,71 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1600,00 гривень.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність рішення суду обставинам справи, ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині суми стягнутої заборгованості та зменшення її та скасування рішення першої інстанції в частині стягнення штрафів.

Зокрема вважає, що суд не взяв до уваги те, що в анкеті-заяві при надані кредиту процентна ставка 30% річних, проте в розрахунку суми заборгованості, наданому позивачем розмір річних процентів становить 36% річних, отже позивач не вірно нарахував їй заборгованість. Надала розрахунок, відповідно до якого просила зменшити суму заборгованості.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення - без змін.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_2.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягаєчастковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.07.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого вона отримала в кредит кошти у розмірі 9700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7)

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконувала, передбачені умовами договору платежі не вносила, внаслідок чого станом на 31.01.2017 утворилась заборгованість в розмірі 35773,91 грн. яка складається з наступного: -9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 24153,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), - 1679,71 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог позивача.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, з наступних підстав.

За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з’ясуванні обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегією суддів встановлено, що відповідача ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Договір є зобов’язанням і, відповідно, підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (ст. 11 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зі змісту зобов’язань, вбачається, що між сторонами у справі виникли відносини з приводу надання банківських послуг, а саме відкриття платіжної картки “Універсальна”.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

В силу положень ст. 549, 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вабачається із матеріалів справи, 26.07.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого, вона отримала в кредит кошти у розмірі 9700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7)

У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконувала, передбачені умовами домовленості платежі не вносила, внаслідок чого, згідно розрахунку позивача, станом на 31.01.2017 року має заборгованість – 35773,91 грн., яка складається з наступного: -9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 24153,39 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), - 1679,71 грн. - штраф (процентна складова).

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, проте не може погодитись із розміром заборгованості по процентам та штрафам, з огляду на наступне.

Колегія суддів, перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача в частині підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами, вважає їх такими, що заслуговують на увагу, оскільки як видно з умов укладеного договору, а саме заяви позичальника сторонами обумовлено 2,5% на місяць за користування кредитним коштами ( а.с.8 ), тобто 30% річних.

Як видно з розрахунку заборгованості, наданого позивачем ПАТ КБ «Приватбанк», в період з 05 серпня 2010 року по 31 січня 2017 року позивач нараховує відсотки за користування кредитними коштами не менше ніж 36% річних. Проте, відповідно до умов договору відсоткова ставка повинна бути 30 % річних. Доказів на підтвердження правомірності підвищення відсоткової ставки за користування кредитним коштами позивачем не надано. Як і не надано жодних узгоджених між сторонами домовленостей про її збільшення.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для нарахування відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 36% річних є неправомірним, тому розмір заборгованості за відсотками за період з 01 квітня 2015 року по 31 січня 2017 року підлягає перерахунку та зменшенню до 30 %.

Перевіряючи розрахунок заборгованості по процентам, наданий відповідачем, колегія суддів погоджується з ним та вважає його вірним , у зв’язку із чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками станом на 31 січня 2017 року яка становить 18409,58 грн. (заборгованість за кредитом 9440,81 х 30:100:12 місяців х78 місяців=18409,58)

З огляду на неправомірність нарахування позивачем за користування кредитними коштами заборгованості за підвищеною відсотковою ставкою 36%, визначений позивачем розмір заборгованості за відсотками підлягає зменшенню з 24153,39 грн. до 18409,58 грн.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1679,71 грн. - штрафу (процентна складова) передбачену умовами договору.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення у справі – скасуванню відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення по справі про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором, станом на 31.01.2017 року у сумі 30 030,1 грн., яка складається з наступного: - 9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 18409,58 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1679,71 грн. - штрафу (процентна складова).

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1200 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 серпня 2017 року скасувати на постановити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - заборгованість у сумі 30 030,1 грн., яка складається з наступного: - 9440,81 грн. - заборгованість за кредитом; - 18409,58 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 1679,71 грн. - штрафу (процентна складова).

В іншій частині в задоволені позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: