Постанова № 74669004, 13.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/3241/15-ц 22-ц/774/830/К/18А

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 211/3241/15-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

сторони

позивач: Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій»

відповідачі: ОСОБА_1, Малій (у шлюбі ОСОБА_1) ОСОБА_2

розглянув у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року, яке постановлено суддею Ткаченко С.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулося з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та Малій (у шлюбі ОСОБА_1) О.А. про стягнення заборгованості за договором, в обґрунтування якого зазначило, що 03 серпня 2011 року Закрите акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», та ОСОБА_1 уклали Договір № 120313072 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання.

На підставі п. 2.2. Договору, а також п. 4.9. Правил, позивач надав відповідачу в оренду на умовах фінансового лізингу IT-обладнання та інші товари від постачальників учасників системи LeaseIT, а також отримує послуги, на умовах визначених обраним клієнтом Пакету фінансування LeaseIT, а оператор LeaseIT зобов’язаний передати IT-обладнання.

Про передачу обладнання свідчить Акт приймання-передачі майна, загальна первісна вартість переданого обладнання становить 6982 грн.

В забезпечення зобов’язань позичальника за договором 03.08.2015 р. між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 120313072, відповідно до якого остання зобов’язувалась солідарно відповідати з ОСОБА_1 за виконання ним своїх зобов’язань.

Позивач у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання щодо надання обладнання відповідачу згідно Договору у відповідні строки та належної комплектації, проте відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором, в результаті розрахунку заборгованість відповідача станом на 15.06.2015 р. не погашена і становить 23 907 грн. 78 коп., що складається з 698,20 грн. – компенсації вартості наданого товару, 23043,62 грн. плати за прострочення щомісячних платежів та 165,96 грн. компенсації понесених витрат, пов’язаних з отриманням виконання зобов’язання.

Добровільно сплатити заборгованість в порушення договірних зобов'язань відповідач не погоджуються, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по договору в розмірі 23907,78 грв. та судові витрати у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за договором № 120313072 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, що яка станом на 15.06.2015 р. становить 23 907 гривень 78 коп. та складається з 698,20 грн. – компенсації вартості наданого товару, 23043,62 грн. плати за прострочення щомісячних платежів та 165,96 грн. компенсації понесених витрат пов’язаних з отриманням виконання зобов’язання.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», з кожного, витрати по оплаті судового збору по 121 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що справу було розглянуто за її відсутності та про розгляд справи вона повідомлена не була, у зв’язку із чим не мала можливості надати свої заперечення проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_3 зауважує на тому, що заборгованості за Договором № 120313072 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання у відповідача ОСОБА_1 не існує, оскільки ним були своєчасно сплачені всі щомісячні платежі.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався, натомість представником позивача було подано заяву, в якій поставлено питання про надання додаткового строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу та відкладення розгляду справи, яке колегією суддів не може бути прийнято до уваги, оскільки, відповідно до вимог ст. 360 ЦПК України, позивач, отримавши 02 травня 2018 року, згідно рекомендованого повідомлення про поштове вручення, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, мав достатньо часу для подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого ст. 278 ЦПК України, в якій зазначено, що відзив на апеляційну скаргу має бути поданим протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_3 Анатоліївнина рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року, та визначено, що, відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, справа підлягає розгляду Апеляційним судом Дніпропетровської області з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_5.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором № 120313072 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, не сплативши щомісячний платіж в розмірі 698,20 грн, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 15.06.2015 р. становить 23 907 грн. 78 коп.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі виплачувати лізингові платежі відповідно до умов п. 5.4.2 Договору.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається із матеріалів справи, 03 серпня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій», та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання № 120313072 (а.с. 5).

Про передачу обладнання свідчить Акт приймання-передачі майна №120313072 від 03.08.2011 року, згідно якого ОСОБА_1 було передано товар, а саме телефон мобільний Nokia № 8 Grey в кількості одна штука вартістю 6982 грн., та вказаний серійний номер товару. (а.с. 14).

Умовами пакету LeaseIT є: платіж при отриманні обладнання (загальної суми платежів): 10,00 %; вид договору - фінансовий лізинг; кількість місячних лізингових платежів (крім першого) - 9; розмір місячних платежів - щомісяця рівними частинами; перехід права власності - виплата повної вартості обладнання. Також п. 6.2. Правил визначено, що строк, протягом якого Клієнт повинен сплачувати платежі, починається з дня передачі обладнання Клієнту, і закінчується в останній день останнього календарного місяця встановленого Пакетом LeaseIT строку.

Відповідач зобов'язався сплачувати платежі у такому порядку, перший платіж у розмірі 10% від загальної суми платежів; 9 платежів рівними частинами щомісячно до 20-го числа кожного місяця. Тобто, відповідач мав сплатити перший платіж у розмірі 698,20 грн. та дев’ять щомісячних платежів по 698,20 грн.

В забезпечення зобов’язань позивальника за договором 03.08.2015 р. між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» та Малій (у шлюбі ОСОБА_1) О.А. було укладено Договір поруки № 120313072, відповідно до якого остання зобов’язувалась солідарно відповідати з ОСОБА_1 за виконання ним своїх зобов’язань (а.с.6).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 не повністю виконано зобов’язання за договором лізингу № 120313072 від 03.08.2011 року, а саме не сплачено останній платіж в розмірі 698,20 грн.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно копій квитанцій про сплату ОСОБА_1 сум щомісячних платежів (а.с.75-77), він вчасно здійснював внесення коштів на рахунок позивача за договором лізингу № 120313072 від 03.08.2011 року, а саме на особовий рахунок LeaseiT № 60000005081, відповідачем 05.08.2011 року перераховано авансовий внесок в сумі 698,20 грн. та щомісячні платежі по 698, 20 грн. – 14.09.2011 року, 04.10.2011 року, 07.11.2011 року, 14.11.2011 року, 20.01.2012 року, 05.04.2012 року, 10.05.2012 року, та 23.01.2018 року, що свідчить про те, що відповідачем ОСОБА_1 повністю виконано зобов’язання за договором лізингу № 120313072 від 03.08.2011 року.

При цьому посилання суду першої інстанції на те, що в квитанціях від 23.01.2012 року лише зазначено призначення платежу - оплата за телефон, та поточний рахунок позивача по справі, однак не зазначено номер особового рахунку, що визначений для оплати саме за даним Договором, а тому вони не мають відношення до договору лізингу № 120313072 від 03.08.2011 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем по справі окрім Договору про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання № 120313072 (а.с.5) було укладено Договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання № 120313071 (а.с.87), предметами вказаних договорів були мобільні телефони Nokia № 8 Grey.

Відповідно до копій квитанцій від 23.01.2012 року № 271 та № 272, відповідач ОСОБА_1 сплатив по 698,20 грн. по кожному із вище вказаних Договорів, оскільки в них зазначено, що платежі сплачуються за телефон, інших Договорів про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, укладених між сторонами по справі, позивачем не надано.

Таким чином, із наданих відповідачем ОСОБА_1 копій квитанцій (а.с.75-77) вбачається, що останнім були виконані вимоги Договору фінансового лізингу № 120313071 від 03.08.2011 року та сплачені всі платежі, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки судом першої інстанції при вирішенні спору допущені порушення норм процесуального та матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 365,40 грн., сплачений нею при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2016 року скасувати та постановити нове рішення.

Відмовити Приватному акціонерному товариству «Лізинг інформаційних технологій» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 365 (триста шістдесят п’ять) гривен 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 13 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: