Постанова № 74665433, 11.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27034/16-ц

Провадження № 22-ц/772/1263/2018

Категорія: 22

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 рокуСправа № 127/27034/16-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого : Копаничук С.Г.

Суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.

при секретарі Агеєвій Г.В.

за участю представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду від 27.04.2018 року, постановлену в приміщенні Вінницького міськогосуду суддею Федчишеним С.А., про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору довічного утримання та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання, -

В с т а н о в и в :

20.12.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 за участю третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_6 про визнання недійсним договору довічного утримання.

10.04.2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання.

Ухвалою Вінницького міського суду від 30.10.2017 року призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу щодо психічного стану ОСОБА_4, проведення якої доручено комунальному закладу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. ОСОБА_8.

26.01.2018 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 7-п від 20.01.2018 року за результатами проведеної судово-психіатричної експертизи.

27.04.2018 року представник звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної судово – психіатричної експертизи, мотивуючи його тим, що висновок експерта № 7-п від 20.01.2018 року є необґрунтованим, та таким, що суперечать фактичним даним, докази наявності яких містяться в матеріалах справи та були передані на дослідження експертизи. Просив призначити повторну судову – психіатричну експертизу та зобов’язати представника позивача забезпечити явку ОСОБА_4 до експертної установи.

Ухвалою Вінницького міського суду від 27.04.2018 року клопотання задоволено. Призначено повторну судову - психіатричну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькій обласній психіатричній лікарні № 1. На вирішення експертів поставлено наступні питання: Чи усвідомлювала ОСОБА_4 значення своїх дій та (або) могла керувати ними в момент укладення із ОСОБА_5 договору довічного утримання від 25.11.2016року з урахуванням її вікових особливостей, важкості соматичного і психічного станів? Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_5, роз’яснено йому положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі. Зобов’язано представника позивача ОСОБА_9 (м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 38, оф. 303) забезпечити явку ОСОБА_4 до Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 для проведення повторної судово – психіатричної експертизи. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Для вирішення поставлених питань надано експертам матеріали цивільної справи №127/27034/16-ц та медичну картку амбулаторного хворого №6867 ОСОБА_4. Визначено строк для проведення експертизи – один календарний місяць з моменту отримання експертною установою ухвали суду. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати вказану ухвалу про призначення судової експертизи і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначила, що судом, не наведено доводів, які б вказували на наявність підстав для призначення повторної експертизи, неповноту або неясність висновку експерта, оформлення висновку на бланку форми №100/о затвердженої наказом МОЗ від 29.05.2013 року також не вказує на неповноту, неясність чи необґрунтованість проведеної експертизи.

Суд, не обґрунтуваши причин призначення повторної експертизи, обмежився тільки змістом клопотання відповідача, не вказав, яке значення мають наведені дані для встановлення психічного здоров'я підекспертної, враховуючи що вони були враховані комісією під час проведення стаціонарної експертизи. Також суд не вказав, чому він вважає спеціалістів Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 більш кваліфікованими ніж експерти Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. ОСОБА_8.

Вказав, що покладення обов'язку на представника позивача - адвоката ОСОБА_9 забезпечити явку ОСОБА_4 до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 для проведення повторної судово-психіатричної експертизи, суперечить його обов'язкам, визначеним законодавством України та угодою.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду від 30.10.2017 року призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу щодо психічного стану ОСОБА_4, проведення якої доручено комунальному закладу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. ОСОБА_8.

26.01.2018 року на адресу суду надійшов висновок експерта № 7-п від 20.01.2018 року за результатами проведеної судово-психіатричної експертизи.

Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що висновок судово-психіатричного експерта №7-п від 11.12.2017 р. є необґрунтованим, оскільки ним не враховано фактичні дані, підтверджені матеріалам справи, що були в розпорядженні експертів, а ґрунтується на припущеннях, а саме у висновку міститься ряд логічних суперечностей, які залишилися не розв’язаними в мотивувальній частині висновку, а також невідповідність відповіді на поставлене питання обставинам, викладеним у мотивувальній частині.

Апеляційний суд в цілому погоджується з висновком суду.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Стаття 113 ЦПК України визначає, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз'яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Згідно до п. 1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року № 53\5 з наступними змінами, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не обґрунтував причин призначення повторної експертизи, не вказав, яке значення мають наведені дані для встановлення психічного здоров'я позивачки, не приймаються до уваги, оскільки справа по суті не розглянута, суд, в межах своїх повноважень, без оцінки доказів, зазначив в оскаржуваній ухвалі обставини, які викликають сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з недостатньою обґрунтованістю чи логічною суперечністю іншим матеріалам справи.

Згідно ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди сторонами; роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

З урахуванням наведеного, з метою усунення обґрунтованих сумнівів в правильності експертного висновку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для призначення повторної судової експертизи, проведення якої доручив експертам іншої експертної установи.

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Разом з тим, покладення обов'язку на представника позивача - адвоката ОСОБА_9 забезпечити явку ОСОБА_4 до Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 для проведення повторної судово-психіатричної експертизи, суперечить його обов'язкам, визначеним законодавством України та угодою.

Статтею 64 ЦПК України передбачено повноваження представника в суді. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються ЦК України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Колегія суддів вважає, що ухвалу суду в цій частині необхідно скасувати в цій частині, оскільки суд всупереч вимогам закону поклав обов’язки на представника позивача. В іншій частині підстави для скасування ухвала суду, передбачені ст. 376,379 ЦПК України, відсутні і остання підлягає залишенню без змін.

Відповіднодо ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду від 27.04.2018 рокув частині зобов’язання представника позивача ОСОБА_9 забезпечити явку ОСОБА_4 до Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 для проведення повторної судово - психіатричної експертизи – скасувати.

В іншій частині ухвалу Вінницького міського суду від 27.04.2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Копаничук С.Г.

Судді: Оніщук В.В.

ОСОБА_10

Згідно з ориігіналом:

Суддя: Копаничук С.Г.