Ухвала суду № 74665322, 14.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/10076/17

Провадження № 2/520/1642/18

УХВАЛА

14.06.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_2 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту, в якій позивач просить суд:

- зняти арешт з автобусу марки «Mercedes-Benz 313CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_1, накладений Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП №41349163 з примусового виконання виконавчого листа №2-2112/10, який виданий 27.09.2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_2;

- зняти арешт з автобусу марки «Mercedes-Benz 313CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, який зареєстрований за ОСОБА_1, накладений Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в рамках виконавчого провадження ВП №41349335 з примусового виконання виконавчого листа №2-2112/10, який виданий 27.09.2010 року Київським районним судом міста ОСОБА_2;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження майна запис про накладення арешту на автобус марки «Mercedes-Benz 313CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою Київського районного суду міста ОСОБА_2 від 31 серпня 2017 року, після усунення позивачем недоліків поданої заяви у відповідності до ухвали Київського районного суду міста ОСОБА_2 від 28 серпня 2017 року, на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження по справі та призначено попереднє судове засідання.

26 жовтня 2017 року судом у попередньому судовому засіданні ухвалено залучити Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

24 листопада 2017 року судом було ухвалено закінчити проведення попереднього судового засідання та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання призначене на 17.01.2018 року, 26 квітня 2018 року, 14 червня 2018 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з’явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про прични неявки суд не повідомили.

Частинами 6,7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що усі судові виклики позивача до судових засідань здійснювались шляхом направлення судових повісток про виклик на ім’я ОСОБА_1 за адресою зазначеною ним особисто у позові, а саме: 65089, АДРЕСА_1.

Однак усі поштові конверти були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини невручення, що адреса: 65089, АДРЕСА_1, є неповною.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Частинами 1, 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд зазначає, що позивач та його представник під час розгляду справи жодного разу не повідомляли суд про причини неявки, зміну адреси свого проживання, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили, у зв’язку з чим суд вважає, що позивач та його представник повторно не з’явились в судове засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач та його представник починаючи з 26 жовтня 2017 року, тобто на протязі більше півроку, не вжили будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан провадження в цій справі, що дає можливість зробити висновок про те, що позивач ОСОБА_1 втратив інтерес до підтримання свого позову.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частинами 1, 2 статті 210 ЦПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму судам роз’яснено, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Судом враховується, що провадження в цій справі відкрито 31 серпня 2017 року, тобто десять місяців тому, розгляд справи по суті судом розпочато 24 листопада 2017 року, систематичні нез’явлення позивача та його представника до судових засідань робить неможливим проведення судових засідань, що призводить до постійних їх відкладень, за наслідком чого призводить до порушення судом норм чинного законодавства України щодо розгляду справи в розумні строки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивач та його представник повторно не з’явились в судове засідання; позивач зазначив адресу мешкання за якої не отримує судові повістки, у зв’язку з чим не можливо вручити позивачеві судову повістку; про зміну адресу позивач суд не повідомляв; позивач та його представник не повідомили суд про причини неявки; заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило; не здійснили жодних дій для отримання інформації про стан провадження в цій справі на протязі більше пів року, у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України, Конвенції та практики Європейського суду, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», про звільнення майна з-під арешту, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа – Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль», про звільнення майна з-під арешту – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено – 14 червня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.