Рішення № 74663434, 04.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1047/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за віком у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, в якому позивач просить зобов’язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 17.08.2017 у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позову зазначено, що 17 серпня 2017 року представник позивача, діючи на підставі довіреності, подала до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області особисту нотаріально посвідчену та апостільовану заяву позивача про призначення пенсії. Заява була прийнята відповідачем разом з усіма необхідними оригіналами документів, які були надані для огляду та засвідчення копій. 29 серпня 2017 року відповідачем надано роз’яснення за № 13939/02-21 щодо подачі заяви про призначення пенсії позивачем, яке отримано представником позивача 04 вересня 2017 року. Листом від 04 жовтня 2017 року за № 16202/02-21 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії з підстав того, що останньою не дотримано вимогу особистого звернення про призначення пенсії, у позивача відсутня реєстрація на території України за місцезнаходженням відповідача. З посиланням на норми статті 46 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 8, частини четвертої статті 24, частини першої статті 26, статтей 35, 44, 46, 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” представник позивача вважає відмову відповідача у призначенні пенсії позивачу протиправною. Оскільки з вини працівників відповідача позивач з серпня 2017 року не отримує пенсію за віком, позивач зазначає, що на підставі норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушення строків їх виплати”, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, та Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” відповідач має у добровільному порядку обчислити та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів пенсії з проведенням її індексації.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 172).

Представник відповідача позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву від 02 травня 2018 року за № 7345/07-19, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.146-148). Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що 17 серпня 2017 року на адресу відповідача поштовим зв’язком надійшов лист представника позивача за дорученням ОСОБА_3 ОСОБА_1 Юридичний офіс (Ізраїль-Україна) від 17 серпня 2017 року № 1394, до якого була додана заява про призначення пенсії від 28.07.2016, копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім’я позивача, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, трудової книжки на ім’я ОСОБА_2, диплому Г-ІІ № 056147. У даному листі, окрім іншого, зазначено, що позивач 08 грудня 1999 року виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області листом від 28 серпня 2017 року № 13939/02-21 було надано роз’яснення про порядок звернення за призначенням пенсії та про необхідність надання певних документів. Оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява та додані до неї необхідні документи, подані в установленому порядку, а позивач та її представники не надавали до відповідача оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату, тому відповідач не мав правових підстав для вирішення питання про призначення чи відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 та прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії, передбаченого частиною п’ятою статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-IV) та пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1). Отже таке рішення відповідачем не приймалося. Вимога про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію з 17 серпня 2017 року є передчасною, оскільки відповідачем взагалі не розглядалось питання про призначення пенсії позивачу, а суд не може підміняти собою орган владних повноважень щодо питань, які належать до його компетенції. Вимога про компенсацію втрати частини доходів є безпідставною, оскільки відповідачем нарахування пенсії позивачу не проводилось. Також відповідач вказав, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, а заява про поновлення пропущеного строку позивачем не подана. Крім того зазначив, що предметом розгляду в суді вже була заява ОСОБА_2 про призначення пенсії від 28.07.2016 та постановою Сєвєродонецького міського суду від 11.05.2017 у справі № 428/2590/17, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

На підставі ч.9 ст. 205 КАС України судом ухвалено розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено такі обставини справи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджує копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон СD 029625 (а.с.28-44).

08.12.1999 ОСОБА_2 виїхала з України на постійне місце проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль (а.с. 29).

09.03.2017 представник позивача звернувся до Пенсійного фонду України щодо передачі заяви ОСОБА_2 від 28.07.2016 про призначення пенсії з копіями документів уповноваженому управлінню для розгляду по суті, що підтверджується листом Пенсійного фонду України від 29.03.2017 № 2981/3-11 про направлення цього звернення з копіями документів до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, який визначений належним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії Пенсійним фондом України (а.с.87).

17.08.2017 уповноважений за нотаріально посвідченою довіреністю представник позивача звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від імені ОСОБА_2 17.08.2017 № 1394 про призначення пенсії за віком з копіями документів доданих до заяви (а.с. 85-88).

Жодна із копій документів, доданих до особистої заяви позивача від 28.07.2016 (а.с.85) та до заяви представника позивача ОСОБА_3 від 17.08.2017 (а.с.149-150) не містить засвідчувальних написів підприємства, де працювала позивач, чи працівників пенсійного органу, який приймав ці документи, звіривши їх з оригіналами.

Листом від 29 серпня 2017 року за № 13939/02-21 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на заяву від 17 серпня 2017 року № 1394 ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 з питання призначення пенсії за віком повідомило, що згідно з Порядком № 22-1 заява про призначення пенсії має бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи. Організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Пересилання поштою заяви на призначення пенсії діючим законодавством не передбачено. Також повідомлено, що до управління надходило звернення ОСОБА_2 від 31.08.2016. Відповідь було надано 13.09.2016 № 145/3-4. Таким чином, відповідно до вищевикладеного необхідно перелічені документи (оригінали) та їх копії надати особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (також особисто) (а.с.89).

29.09.2017 на адресу відповідача надійшов лист представника позивача від 29.09.2017 вих.№ 1562, в якому вказано, що ОСОБА_2 надає оригінали документів (ідентифікаційний код та трудову книжку). Але під час огляду додатків до листа, було виявлено, що усі додатки надані у копіях, про що був складений акт про відсутність вкладень у конверті від 29.09.2017 № 2 (а.с.92).

Листом від 04.10.2017 № 16202/02-21 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило юридичний офіс ОСОБА_1 інформацію на ОСОБА_2, що згідно з Порядком № 22-1 заява про призначення пенсії має бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. До заяви не було додано оригінали трудової книжки, та ідентифікаційного коду, які зазначені в заяві. Пересилання поштою заяви на призначення пенсії діючим законодавством не передбачено. Таким чином, відповідно до вищевикладеного необхідно звернутись до спеціалістів відділу обслуговування громадян відповідно до вищезазначених нормативних документів. Заява вважається неподаною відповідно до встановленого порядку подання документів до органів ПФУ, тому цей лист не є рішенням або відмовою в призначенні пенсії (а.с.91-92).

Суд вважає, зазначені листи відповідача - рішенням суб'єкта владних повноважень, враховуючи положення Резолюції (77) 31 Комітету Міністрів про захист особи стосовно актів адміністративних органів влади від 28 вересня 1977, які стосуються захисту осіб - чи то фізичних, чи юридичних - в адміністративних процедурах стосовно тих чи інших індивідуальних заходів або рішень (адміністративних актів), які вжито/прийнято в рамках реалізації владних повноважень і які, з огляду на свій характер, безпосередньо впливають на права, свободи або інтереси цих осіб.

Враховуючи, що в даному випадку листом від 04.10.2017 № 16202/02-21 було відмовлено позивачці в реалізації її прав, суд вважає цей лист таким, що підлягає оскарженню.

Стосовно строків звернення до суду суд зазначає наступне.

В клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що 04 вересня 2017 року, а в подальшому 04 жовтня 2017 року представником позивача отримано лист управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії. 20 лютого 2018 року, у межах строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України, позивач звернулась до суду з позовом про призначення їй пенсії за віком. Однак, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 812/571/18 позовну заяву було повернуто позивачеві.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з даним позовом в перший раз дотримано строк звернення до суду, встановлений статтею 121 КАС України, суд не має правових підстав для відмови в судовому захисті пенсійних прав позивача та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з таких вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІVщодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону №1058-ІVдержава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

Отже, суд звертає увагу, що, безумовно, позивач як громадянин України має право на виплату пенсії за умов досягнення нею пенсійного віку та наявності трудового стажу, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також відповідного звернення позивача до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, подання всіх необхідних документів в формі та порядку, що передбачені чинним на момент звернення законодавством України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного Фонду України, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні вказівки на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а.

Суд звертає увагу, що до УПФУ в м. Сєвєродонецьку звертався представник позивача на підставі нотаріально завіреної довіреності з проставленим апостилем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини п’ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 визначений перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення), або за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, або у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1);

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

Пунктом 2.9 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 закріплено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (пункт 2.23 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1).

Отже, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах, що передбачено вказаною імперативною нормою чинного законодавства.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам’ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

В позовній заяві представник позивача неодноразово зазначав про те, що оригінали доданих до заяви про призначення пенсії документів були засвідчені співробітником Пенсійного фонду, про що існує певне підтвердження в наданих до суду стороною позивача документах.

Однак, як встановлено судом, ця обставина заперечується відповідачем, а серед наданих стороною позивача до суду документів відсутні належні докази того, що представник позивача особисто подавала до відповідача оригінали трудової книжки та ідентифікаційного коду, а також довідки про розмір заробітної плати позивача. В матеріалах справи є лише копії цих документів без відповідного засвідчувального напису, зробленого працівником пенсійного органу. Також відсутній будь-який інший документ на підтвердження цих обставин. Навпаки є акт № 2 від 29.09.2017, який спростовує факт отримання відповідачем оригіналів цих документів (а.с.92).

Отже, на підставі матеріалів справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів в підтвердження подання позивачем або його представником оригіналів трудової книжки, ідентифікаційного коду, довідок про заробітну плату позивача.

За таких обставин позивач не довів суду того факту, що ним дотримані вимоги законодавства України при зверненні до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії. Тому рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії є обгрунтованим та законним. У зв’язку з чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Крім того, предметом розгляду в суді вже була заява ОСОБА_2 від 28.07.2016 про призначення пенсії та постановою Сєвєродонецького міського суду від 11.05.2017 у справі № 428/2590/17, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адмінітсративного суду від 11.07.2017, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, у зв'язку з тим, що позивачем не були надані оригінали документів про стаж, вік та заробітну плату.

У зв'язку з відмовою в задоволенні позову, враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: Ізраїль, АДРЕСА_1) до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про зобов’язання призначити та виплачувати пенсію за віком у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 11 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4