Рішення № 74661587, 16.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року Справа № 804/1580/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізького північного об’єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області, в якому просила суд: визнати дії Криворізького північного об’єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області (Покровський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій), а саме рішення комісії по розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій Криворізького північного об’єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області (Покровський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій) №39 від 10 листопада 2017 року про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - неправомірними та скасувати їх, зобов’язавши Криворізьке північне об’єднане управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області (Покровський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій) призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Наявність підстав для задоволення позову позову позивач пов'язує з фактом порушення її права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначає, що загальний трудовий стаж складає 16 років 10 місяців 05 днів, а трудовий стаж позивача, якій надає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у відповідності до Списку №1, складає 07 років 11 місяців 07 днів, в період часу з 11 лютого 1998 року по 22 лютого 2006 року позивач була працевлаштована за професією машиніст конвеєра, тобто за професією, яка передбачена Списком №1 та надає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що відповідач неправомірно не зарахував період роботи позивача з 26.03.2004р по 24.03.2005р. до пільгового стажу за Списком № 1 (11 місяців 29 днів).

У строк, встановлений судом, відповідач надав на адресу суду відзив (вх. № 17460 від 10.04.2018), у якому заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи позов таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач мотивує тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказує, що періоди роботи з 26.03.2004р по 24.03.2005р. зарахувати до пільгового стажу позивача неможливо, оскільки відсутні дані про проведення та результати атестації робочих місць. На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року здійснено заміну відповідача – Криворізького північного об’єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Судом встановлено, що 11 лютого 1998 року позивач була прийнята на роботу до ВАТ «Криворізький центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаду машиніста конвеєра на дільницю випалу окатишів фабрики огрудкування згідно наказу №18к193 від 10 лютого 1998 року, звідки була звільнена 22 лютого 2006 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України відповідно до наказу №33к124 від 22 лютого 2006 року.

Вказана професія, за якою працювала позивач в період часу, починаючі з 11 лютого 1998 року по 22 лютого 2006 року, тобто протягом з 08 років 00 місяців та 12 днів - машиніст конвеєра - згідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» - Розділ II «Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), випалювання руд і нерудних копалин» позиція 1020100а-1753г - «Робітники, зайняті на дробильних,випалювальних, збагачувальних, згрудкувальних та шихтувальних фабриках (цехах) рудних і нерудних копалин,що містять у пилу 2 проценти і більше кристалічного (вільного) двоокису кремнію: машиністи конвеєрів» - відноситься до списку №1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами, праці робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах.

Також, дана професія, за якої працювала позивач, вказана в Постанові Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» - Розділ II «Підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин», позиція 2а-3в - «Робітники, зайняті на дробильних, випалювальних, збагачувальних, огрудкувальних та шихтувальних фабриках (у цехах) рудних і нерудних копалин, що містять у пилу 2 відсотки і більше кристалічного (вільного) двооксиду кремнію: машиністи конвеєрів відноситься до Списку №1.

02.11.2017 року позивач, вважаючи, що має достатній вік та пільговий стаж роботи, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Для підтвердження пільгового стажу роботи позивач надала наступні документи: трудову книжку, довідку від 14.09.2017 року №331 про підтвердження роботи за Списком №1 на посаді машиніста конвеєра дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування з 11.02.1998 по 22.02.2006, в якій зазначені накази про проведення атестації робочих місць від 28.02.1994 №84а, від 08.09.1998 №786, від 26.03.1999 №302, від 25.03.2005 №553.

Рішенням комісії по розгляду питань, пов’язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2017р., що оформлене протоколом №39, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за відсутності 11 місяців 29 днів стажу роботи на пільгових умовах на посаді машиніста конвеєра дільниці випалювання обкотишів фабрики огрудкування з 11.02.1998 р. по 22.02.2006р., який не підтверджений результатами проведення атестації робочих місць.

Так, позивачеві не зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 26.03.2004р. по 24.03.2005р. Зазначено, що загальний страховий стаж позивач складає 16 років 10 місяців 5 днів, стаж роботи за Списком № 1 - 7 років 14 днів.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси, вважає, що має пільговий стаж роботи 7 роки 11 місяців 07 днів, а тому має право на пенсію відповідно до вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з чим, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років (в редакції закону на момент звернення позивача з заявою).

Згідно до вимог ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частина 2 вказаної статті вказує, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

46 років 6 місяців - які народились з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.

Аналогічні вимоги передбачає також ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відповідно до норми права, яка закріплена в п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», обов’язковими умовами для набуття позивачем права на пенсію за віком на пільгових умовах в сукупності є:

- досягнення віку - 46 років 6 місяців;

- наявність необхідного страхового стажу не менше 16 років 6 місяців;

- наявність 7 років 6 місяців стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- зайнятість на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 повний робочий день;

- шкідливі і важкі умови праці визначені за результатами атестації робочого місця (після 21.08.1992р.).

Згідно зі статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад, показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України 01.12.2005 р. за №1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок, постанова № 422 відповідно). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, Закону України «Про загальнообов’язкове деравне пенсійне страхування» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеногонаказу або з додатком такого витягу.

При цьому, суд зазначає, що пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, яким основним документом, що підтверджує стаж роботи визнано трудову книжку.

Оскільки виключно законами визначаються умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, з огляду пріоритетності законів над підзаконним актами, нормативно-правовий акт, яким є Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не може перешкоджати або встановлювати додаткові умови для визначення права на пенсію.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії загальний трудовий стаж позивача становить 16 років 10 місяців 05 днів, а трудовий стаж, якій надає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах у відповідності до Списку №1, складає 07 років 11 місяців 07 днів, тобто в період часу з 11 лютого 1998 року по 22 лютого 2006 року позивач була працевлаштована за професією машиніст конвеєра, тобто за професією, яка передбачена Списком №1 та надає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Як уже зазначалося, протоколом №39 від 10.11.2017 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до ст. 114 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, позивачеві не зараховано до пільгового стажу період роботи з 26.03.2004р. по 24.03.2005р. (11 місяців 29 днів), оскільки не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць, а лист №003/07-1-13 від 19.01.2004 року про продовження терміну дії наказу про атестацію робочих місць до уваги відповідачем не був прийнятий.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з такого.

У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року на вказаному підприємстві, де позивач була працевлаштована за професією машиніст конвеєра, тобто на ВАТ «Криворізький центральний гірничо-збагачувальний комбінат», була неодноразово проведена атестація робочих місць за умовами праці.

Так, відповідно до наказу №84а від 28 лютого 1994 року, наказу №786 від 08 вересня 1998 року, наказу №302 від 26 березня 1999 року, наказу №553 від 25 березня 2005 року про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці на комбінаті, а також згідно листа на продовження терміну дії наказу про атестацію робочих місць №003/07- 1-13 від 19 січня 2004 року було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за показниками Списку №1.

Відповідно до вимог п.4.4 Порядку №383, оскільки атестація була вперше проведена після 21.08.1992 (в лютому 1994 року) у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, пятирічний період роботи на такому підприємстві, що передує даті видання наказу про результати, та період роботи впродовж наступних пяти років з урахуванням пункту 4.2.цього Порядку.

Суд зазначає, що наявність у позивача необхідного пільгового стажу підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці на комбінаті та довідкою про підтвердження наявного трудового стажу № 331 від 14.09.2017 року.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи на ВАТ «Криворізький центральний гірничо-збагачувальний комбінат» із 26.03.2004р. по 24.03.2005р. у зв'язку із не підтвердженням результатів проведення атестації робочих місць, то суд зазначає, що атестація має проводитися у строки, передбачені п. 4 Порядку № 442, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Отже, позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне проведення атестації неотриманням права на пільгову пенсію.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність атестації робочого місця позивача є необґрунтованими.

Наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов'язане виникнення у позивача права на зарахування його пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку № 1.

Таким чином, за наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, рішення відповідача, оформлене протоколом №39 від 10.11.2017 року про відмову у призначені позивачу пенсії на пільгових умовах, є протиправним.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобовязання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства"(Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_2 проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, діями відповідача порушено права позивача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання відповідача призначити починаючи з 02.11.2017 року пенсію за віком на пільгових умов за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на ВАТ «Криворізький центральний гірничо-збагачувальний комбінат» із 26.03.2004р. по 24.03.2005р.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 02.11.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2