Ухвала суду № 74660190, 07.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засіданняГлиняного В.П., Присяжнюка О.Б., Горин І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 07 червня 2018 року, з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, де перебуває підозрюваний ОСОБА_5 апеляційну скаргу захисника Василенка О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року, щодо

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Комсомольське Козятинського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 364 КК України,

за участі: прокурора захисників підозрюваного Щербини А.О., Василенка О.В., ОСОБА_5, ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Корженка І.Ю., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Даньковим А.Ю., та продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2018 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ухвалою, слідчий суддя з урахуванням даних, що характеризують особу підозрюваного, виняткової складності кримінального провадження, великим обсягом процесуальних, слідчих дій, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, прийшов до висновку, що встановлені при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту в певний період доби.

На думку автора апеляційної скарги, оскаржувана ухвала є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Як вважає захисник, підозрюваний був затриманий за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185 та ч. 2 ст. 364 КК України, однак з процесуальних документів не зрозуміла обґрунтованість підозри у вчиненні вказаних злочинів.

Також, на думку захисника, слідчим та прокурором не доведено жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового слідства.

Додає захисник, що жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м'яких заходів буде недостатнім для запобігання ризикам.

Посилається автор апеляційної скарги і на те, що судом не взято до уваги те, що матеріальна шкода відсутня, підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні в останнього перебувають батьки пенсіонери, навчається на 5 курсі державного учбового закладу.

Крім того, захисник зазначає, що визначення максимального розміру застави в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є занадто суворим та непомірно великим для підозрюваного, та до останнього можливо було б застосувати домашній арешт або особисте зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 червня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017100000000796, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

25 січня 2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 січня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, одночасно, визначено заставу у розмірі 528 000 грн.

Постановою заступника прокурора міста Києва від 14 березня 2018 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 травня 2018 року, з визначенням застави в розмірі 528 600 грн.

14 травня 2018 року старший слідчий першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Корженко І.Ю., за погодженням прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу прокуратури міста Києва ДаньковаА.Ю., звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 грн.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею в повному обсязі не дотримані.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_5, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою.

Під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження строку тримання під вартою, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 364 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що вірогідність причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, слідчий суддя також врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення в справі «Харченко проти України») на тому, що п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення &q?су;законності&q? п;. Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою. Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення особи свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні в останнього перебувають батьки пенсіонери, навчається на 5 курсі державного учбового закладу, а також те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування та суду, перешкоджав кримінальному провадженню, зокрема здійснював незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що слідчим суддею безпідставно продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, з огляду на відсутність належного обґрунтування існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутнє таке переконливе обґрунтування і в самому клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Як вважає колегія суддів, продовжуючи ОСОБА_5 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею хоча і встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді від 14 травня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: Вінницька обл., Козятинський район, с. Махнівка (Комсомольське), вул. Молодіжна, 6, в період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід, на переконання колегії суддів, здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього, процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182,194, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Василенка О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Корженка І.Ю., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Даньковим А.Ю., та продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 12 липня 2018 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу прокуратури міста Києва Корженка І.Ю., яке погоджене із прокурором відділу прокуратури міста Києва Даньковим А.Ю., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши йому залишати вищевказане місце проживання в період з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, звільнити з-під варти.

Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.

Роз'яснити підозрюваному, що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов'язки:

- не відлучатися з Козятинського району, Вінницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5,.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення згаданих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити до 12 липня 2018 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ПаленикІ.Г. Глиняний В.П. Присяжнюк О.Б.

Справа №11-сс/796/2890/2018 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Шевченко Т.М. Доповідач: Паленик І.Г.