Рішення № 74653728, 12.06.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 817/2174/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Мельничук В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії по визначенню даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії по визначенню даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просять суд позов задоволити з підстав, викладених в адміністративному позові та визнати відмову Рівненської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії по визначенню даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках протиправною; зобов’язати Рівненську обласну державну адміністрацію в особі Регіональної комісії по визначенню даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках включити в довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках доплату в вихідні дні в подвійному розмірі за 1987-1988 роки, додаткову зарплату в лютому-березні 1988 року в подвійному розмірі, а також премію з форму матеріального заохочення (50 грн.) за період серпень 1987 року та лютий-березень 1988 року.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації підтримав подані письмові пояснення та просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі посвідчення серії А №131780 с, виданого 13 березня 2013 року (перереєстроване) ОСОБА_1 належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З 20 лютого 1995 року згідно поданої ОСОБА_1 заяви від 21 лютого 1995 року органами праці та соціального захисту населення позивачу було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з 01 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з витягом із акту огляду МСЕК серії СМЕ №214162 з 30 жовтня 1996 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З 12 листопада 1996 року на підставі заяви від 12 листопада 1996 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності третьої групи за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з витягом з акту огляду МСЕК серії МСЕ №007444 з 19 лютого 2001 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно з 19 лютого 2001 року виплата пенсії проводилась по інвалідності другої групи.

З 12 травня 2009 року на підставі заяви від 12 травня 2009 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З 01 січня 2012 року за заявою від 03 січня 2012 року ОСОБА_1 переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності другої групи в розмірі відшкодування фактичних збитків за нормами Закону України»Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює питання розгляду письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника, є постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року №886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках» якою затверджено Типове положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

На виконання вищевказаної постанови КМУ розпорядженням голові Рівненської обласної державної адміністрації від 15 жовтня 2012 року №548 утворено обласну комісію з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та затверджено її посадовий оклад.

На даний час позивачу обчислена і виплачується пенсія згідно рішення Рівненського міського суду від 24 січня 2014 року та Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі №569/689/13-а якими зобов’язано управління пенсійного фонду України в м.Рівне провести обчислення пенсії ОСОБА_1 із врахуванням даних довідки про заробітну плату від 12 серпня 1997 року №01-10/254 починаючи з 15 червня 2012 року. Саме ця довідка відображає заробітну плату в зоні відчуження з 01 серпня 1987 року по 15 серпня 1987 року.

Відповідно до ч.7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оплата праці за вихідні і святкові дні у зоні відчуження проводиться у подвійному розмірі відповідно до ст.107 КЗпП за фактично відпрацьований час у вихідні дні, але на підставі стверджуючих документів, в яких відображено, що особа працювала у вихідні та святкові дні (табель обліку робочого часу, накази про залучення до роботи у вихідні дні, тощо).

Оскільки позивачем не було надано підтверджуючих документів про роботу у вихідні тому при видачі довідки обласні комісія керувалася п.п. «г» п.1 розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 06 січня 1988 року №12-р (саме це розпорядження діяло в період роботи в зоні відчуження ОСОБА_1С.) де зазначено: «Установить с 1 января 1988 года сокращенный шестичасовой рабочий день».

Також, в зоні відчуження для працівників був встановлений 6-ти денний (36 годинний) робочий тиждень.

В період з лютого-березня 1988 року с.Залісся було віднесено до зони «особливого контролю». Радою Міністрів Української РСР було прийнято розпорядження від 06 січня 1988 року №12-р «Обусловиях оплаты труда и льготах для работников, занятих на эксплуатации Чернобыльськой АЭС и ликвидации последствий в зоне отселения». Пунктом 1 вказаного розпорядження чітко визначено, що будь-яка кратність оплати праці для цього періоду не передбачалася, що і було дотримано при видачі довідки ОСОБА_1 (збережена заробітна плата за основним місцем роботи + фактична оплата праці за дні роботи в зоні відчуження в одинарному розмірі).

Робота в надурочний час оплачувалася відповідно до ст.106 КзПП за перші 2 год. понаднормової роботи - в полуторному розмірі, а за наступні годин в подвійному розмірі з урахуванням кратності. Проте, таке нарахування проводиться тільки на підставі виплатних документів того часу (табель обліку робочого часу, шляхові листи, довідки про відпрацьований час в зоні).

При видачі довідки обласна комісія керувалася п.п. «г» п.1 розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 06 січня 1988 року №12-р (саме це розпорядження було чинне в період роботи ОСОБА_1 в зоні відчуження), де зазначено: : «Установить с 1 января 1988 года сокращенный шестичасовой рабочий день».

Що стосується вимоги щодо включення до розрахунку довідки премії у розмірі 50 грн. суд вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до постанови ДКП СРСР і секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалася у відповідності до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання.

Таким чином, якщо до відрядження премія працівнику нараховувалася регулярно, за період виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах (або згідно наказу у збільшених розмірах).

Відповідно до копій платіжно-розрахункових відомостей по нарахованій та виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 за період січня, лютого, березня 1988 року премії ОСОБА_1 на підприємстві взагалі не нараховувалися, тільки у квітні 1988 року – 50 крб. Однак не представлено підстави для її виплати, що є обов’язковою вимогою і це передбачає сама форма «довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках», яка затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України від 12 жовтня 2012 року №644.

Разом з тим, заявником ОСОБА_1 не було надано ніякого документа про його преміювання за роботу в зоні відчуження (Положення про преміювання на підприємстві, наказ про його безпосереднє преміювання тощо), тому премія у довідці не була відображена.

Таким чином, включити премію у розмірі 50 крб. до довідки про заробітну плату ОСОБА_1 в зоні відчуження з 04 лютого 1988 року по 04 березня 1988 року немає підстав.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Рівненської обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії по визначенню даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :